Кількість україномовних книжок, надрукованих в 2014 році, складає 55%.
За минулий рік в Україні зменшилася частка україномовних газет і журналів, водночас позиції української мови зміцнилися в освіті, кажуть автори нового дослідження "Становище української мови в Україні в 2014-2015 роках".
Побільшало української і в кінотеатрах. Якщо минулого року дубльованих чи озвучених державною мовою фільмів було дві третини, то вже цього року – більш ніж 83%, сказано в дослідженні руху "Простір свободи".
Кількість україномовних книжок, надрукованих в 2014 році, складає 55%, причому більшість з них – підручники чи навчальна література, повідомляють автори звіту.
Дослідження спирається на дані соціологічної групи "Ретийнг", Київського міжнародного інституту соціології, а також на державну статистику і на власні підрахунки волонтерів руху.
Автори звіту роблять висновок, що, попри "Революцію гідності", в Україні триває "повзуча русифікація".
Із цим не погоджується соціолог Ірина Бекешкіна з фонду Демократичні ініціативи, яка сказала ВВС Україна, що за минулий рік мовна ситуація відчутно не змінилася і що мовне питання не є нині "нагальною і актуальною проблемою".
Мова в кав’ярнях і вдома
Частка газет, що видаються українською мовою, продовжує падати і становила за минулий рік менше ніж 30%, сказано в дослідженні. Серед журналів українською виходять лише 10%, хоча в 2010 році кожен п’ятий журнал, виданий в Україні, був україномовним.
За даними волонтерів, які моніторили пообідній ефір п’яти найпопулярніших в Україні радіостанцій, зі 184 почутих ними пісень українською було лише дев'ять, а російською – 74. Решта звучали іншими мовами.
Волонтери також вивчали мовну ситуацію в кав’ярнях і ресторанах в усіх обласних центрах, за винятком Криму і Донбасу. Лише дві третини з них, кажуть активісти "Простору свободи", мають меню українською мовою і тільки в половині закладів персонал спілкується з україномовними клієнтами їхньою мовою.
"І то цю статистику витягла реально західна Україна", - сказав з цього приводу Олег Майданюк, координатор проекту.
Водночас частка школярів, які навчаються українською, за 2014-15 роки зросла на 6% - до 92%. Але це зростання пов’язане насамперед із тим, що статистика більше не враховує школи на непідконтрольних Києву територіях, пояснюють автори звіту.
За їхніми даними, реальне зростання кількості учнів, що навчаються українською, становить десяті частки відсотка. "А в деяких областях цей показник навіть знизився", - сказано в підсумках звіту.
У Києві українською навчаються 97% школярів, на Полтавщині – 98%, на Дніпропетровщині – 81%, на Харківщині – 74%, а на Одещині – 70%, твердять автори.
Звіт також наводить дані про те, якою мовою українці спілкуються вдома, посилаючись на дослідження соціальної групи "Рейтинг".
Найбільше україномовних сімей у Рівному (97%), Луцьку (97%) і Тернополі (96%). Найменше – в Запоріжжі (3%), Харкові (4%), Одесі (6%) і Миколаєві (6%). Дослідження не включає Крим і непідконтрольну Києву частину Донбасу.
Водночас значна частина респондентів на Сході і Півдні – від 11 до 32% - відповідали, що спілкуються вдома обома мовами.
Без тривог
Усі ці дані дали підстави авторам звіту казати, що "незважаючи на Революцію гідності і патріотичний підйом, в Україні триває повзуча русифікація".
Головним негативним чинником, який "стимулює витіснення української мови з найважливіших суспільних сфер", вони називають мовний закон Ківалова-Колесніченка.
"Дуже велика частина українців не послуговується вдома українською мовою, що є наслідком культурних та історичних процесів", - нарікає Тарас Шамайда, співкоординатор "Простору свободи".
Він каже, що у столиці вдома лише українською говорять 27% жителів, лише російською – 32%, а обома мовами – 40%.
"Ситуація хитка і може розвиватися як у бік русифікації, так і в бік повернення цих людей до мови їхніх предків – української", - каже пан Шамайда.
Але на думку соціолога Ірини Бекешкіної, якщо порівнювати кількість людей, які в побуті спілкуються українською і російською, то за минулий рік в Україні якихось помітних зрушень не сталося.
"Чесно кажучи, я не бачу причин, щоб зараз вважати, що це найбільш нагальна і актуальна проблема", - сказала пані Бекешкіна BBC Україна.
Вона відзначила, що українську мову викладають з першого класу навіть у російськомовних школах. А випускники обов’язково складають іспити з української.
"Я не бачу, щоб за цей рік щось настільки змінилося, аби бити якусь тривогу", - каже соціолог.
За її словами, зі вживанням української мови справді є проблеми, над вирішенням яких має працювати не лише держава, а й громадські об'єднання.
"Треба в переважно російськомовних регіонах розвивати різні неформальні осередки, де для молоді українська мова була би природною, наприклад літературні гуртки, мистецькі перфоманси. Те, що зараз робиться в Слов'янську чи Краматорську", - каже соціолог.
А присутність російської мови на телебаченні, особливо у фільмах, пані Бекешкіна пояснює "не так політикою каналів, як економікою". Адже переозвучення фільмів з російської на українську - це додаткові витрати.
Джерело: ВВС Україна