ВВС Україна попросила військових експертів описати нинішню ситуацію на Донбасі та спрогнозувати розвиток ситуації.
Переговори контактної групи у Мінську 7 липня пройшли у конструктивній атмосфері, "справи просуваються", повідомив журналістам новий представник ОБСЄ в групі, австрієць Мартін Сайдік.
Однак конкретних результатів вона не принесла: зокрема, очікуваної угоди про відведення озброєнь калібром понад 100 мм, танків та мінометів так і не підписали.
Можливо, це станеться на наступній зустрічі контактної групи за два тижні.
Тим часом ВВС Україна попросила військових експертів описати нинішню ситуацію на Донбасі та спрогнозувати розвиток ситуації.
Прогнозований результат
Співрозмовники ВВС Україна називають очікуваною відсутність результатів мінської зустрічі.
"Сторони не готові йти на компроміс, ситуація патова", - каже координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець.
Проблема – не лише у непримиримих позиціях сторін, вважає Микола Сунгуровський із Центру Разумкова.
Він каже, що до "других мінських домовленостей", що їх досягли у лютому цього року, від початку були закладені нерозв'язні суперечності.
"Намагатися їх вирішити – це спосіб затягнути час обома сторонами", - каже експерт. Кожна з них при цьому керується власними інтересами, додає він.
"Росії час потрібен для того, щоб пошукати інші способи тиску на Україну і міжнародне співтовариство. Україні – щоб набратися сил і провести або бодай почати реформи", - каже пан Сунгуровський (Росія послідовно заперечує свою участь у конфлікті на сході України).
"Лінія Порошенка"
За час, який мине до наступної зустрічі у Мінську, можливо, закінчиться анонсоване президентом ще в березні цього року будівництво фортифікаційних споруд на лінії зіткнення.
Принаймні минулого місяця Петро Порошенко заявив, що ці споруди мають бути готові "до середини липня".
Введення в експлуатацію фортифікаційних споруд зменшить втрати серед силовики, кажуть експерти.
Даних, аби оцінити реалістичність виконання цього завдання наразі немає: план розташування та характеристики споруд пресі не презентували з міркувань національної безпеки.
Не мають докладної інформації з цього питання і військові експерти, опитані ВВС Україна.
"За нашими даними, на деяких ділянках лінії розмежування готовність споруд наближається до 97-98%, - каже Костянтин Машовець. – Виконання цих робіт контролює Генштаб, тому якість споруд, їхню відповідність вимогам – це запитання до нього".
Утім, співрозмовники ВВС Україна позитивно оцінюють сам факт побудови фортифікацій. За словами експертів, завдяки цьому заходу підвищиться оборонний потенціал сил АТО і зменшиться кількість втрат, кажуть вони.
Водночас, за даними експертів, бойовики самопроголошених "ДНР" і "ДНР" власної лінії фортифікацій не будують.
"За уривковими даними, на тій стороні формується ешелон для нападу", - каже Микола Сунгуровський.
Раніше глава невизнаної "ДНР" Олександр Захарченко заявляв про плани розширити межі території, не контрольованої урядом у Києві, до адміністративних кордонів Донецької області.
Операція "Демілітаризація"
Протягом найближчого часу продовжаться і дискусії стосовно демілітаризації Широкиного та, можливо, низки інших населених пунктів.
Ці ініціативи сприймаються в Україні неоднозначно.
Микола Сунгуровський каже, що демілітаризація прифронтових населених пунктів – це своєрідне виконання "перших мінських домовленостей", котрі були реалістичнішими ніж другі.
Згідно з угодою, підписаною в Мінську у вересні минулого року, одним із елементів врегулювання ситуації на Донбасі мало стати розведення військ від лінії фронту і створення там демілітаризованої зони.
Через кількамісячні бої село Широкине біля Маріуполя майже повністю зруйноване
Водночас експерт застерігає: обов’язковою умовою демілітаризації має бути введення до таких населених пунктів миротворчих сил чи спостережних місій, які могли би дієво забезпечити виконання домовленостей обома сторонами.
"Не може бути такого, що Україна звідти свої сили вивела, а там з’явилися сепаратисти", - каже він.
На цій же загрозі наголошують у полку "Азов", який протягом останніх місяців веде бойові дії у районі Широкиного.
"Демілітаризувати Широкине – означає віддати Маріуполь на розсуд Путіна", - заявив напередодні перший командир "Азова", депутат парламенту Андрій Білецький.
Пан Сунгуровський вважає, що для контролю за виконанням домовленостей зусиль самої спостережної місії ОБСЄ недостатньо – перш за все, через відсутність у ній військового компоненту. Виходом, на його думку, могло би стати введення туди миротворчого контингенту. Але останнім часом про ініціативу, котру свого часу активно просував Київ, практично не чути.
"Я би від цієї ідеї не відмовлявся, це досить перспективний напрямок. Для цього потрібно працювати", - каже експерт.
Що далі?
Як розвиватиметься ситуація на Донбасі далі? Експерти дають обережні прогнози.
До чинників, які впливатимуть на розвиток подій, Микола Сунгуровський відносить, зокрема, вплив санкцій на економіку Росії, ефективність її міжнародної ізоляції, швидкість відновлення оборонного потенціалу Україною та успішність її внутрішніх перетворень.
"Астрологи дають точніші прогнози, бо у них принаймні є їхні об’єкти спостереження – зірки", - сміється він.
Як розвиватиметься ситуація на Донбасі, не може сказати напевно ніхто
Утім, пан Сунгуровський відсилає до фундаментальної статті голови Національного інституту стратегічних досліджень Володимира Горбуліна, у якій той окреслює п’ять можливих сценаріїв розвитку конфлікту на Сході, зокрема, повномасштабну війну між Україною та Росією, "замороження" цього конфлікту та укладення сепаратного миру.
"мовірно, реалізовуватиметься комбінований сценарій. Путін і керівництво України виходитимуть з досягнутих результатів: зробили крок, оцінили результат, залежно від нього роблять наступний крок", - припускає експерт.
Натомість Костянтин Машовець прогнозує, що значних змін в оперативній обстановці на сході ближчим часом очікувати не доводиться.
"В короткостроковій перспективі – продовжуватиметься позиційна боротьба з обстрілами, провокаціями, зіткненнями в "зеленках", війною малих груп, мінуваннями. У середньостроковій – про широкомасштабний наступ навряд чи йтиметься", - каже він.
Він передбачає, що час від часу на лінії зіткнення відбуватимуться локальні тактичні бої, подібні до червневого зіткнення під Мар’їнкою.
"Можливо, їхня розмірність коливатиметься у більший чи менший бік, але незначно", - резюмує пан Машовець.
Джерело: ВВС Україна