Дотримання мінських угод зайшло у безвихідь, для розв'язання української кризи можуть бути запропоновані нові формати переговорів.
Із загостренням ситуації на Донбасі активізувалися і розмови про формат мирних переговорів для розв'язання кризи.
Польща пропонує долучити її в переговорну групу і виступає за посилення ролі США.
Росія хоче обговорити українську Конституцію, а президент Петро Порошенко вже на початку наступного тижня поїде в Берлін радитися з приводу Донбасу з Ангелою Меркель і Франсуа Олландом.
Корреспондент.net розбирався в нових пропозиціях щодо вирішення української кризи.
Польща активізувалася
Новий президент Польщі Анджей Дуда намагається активізувати зовнішню політику країни.
Так, він запропонував своєму українському колезі Петру Порошенку новий формат переговорів щодо Донбасу за участю найсильніших європейських держав і країн-сусідів, зокрема і Польщі.
Дуда вже давно говорить про необхідність залучення Польщі в переговорний процес щодо Донбасу.
Польський президент вважає, що зміни в нормандському форматі не мають сенсу, потрібен інший формат - за участю США, ЄС і Польщі.
"Сьогодні є потреба у створенні чогось абсолютно нового, нової ініціативи з тим, щоб досягти мирного врегулювання конфлікту. Це має бути значно ширший формат, за участю потужних держав ЄС з одного боку, але також і США і, якщо буде така воля, сусідів України", - сказав Дуда.
При цьому він не став покладати провину за те, що Польщу не дзалучили до переговорів, на український уряд.
Анджей Дуда // ЕРА/UPG
"Я також не бачив якоїсь особливої зацікавленості в цьому з боку польського уряду. Я вважаю, що це неправильна політика. Ми повинні проводити більш активну політику", - підкреслив польський президент.
Сепаратисти від таких пропозицій не в захваті. "Збільшення числа країн, що беруть участь у Мінську в переговорному процесі щодо мирного врегулювання на Донбасі, тільки посилить ситуацію, тому ми будемо блокувати такі ініціативи", - заявив один з лідерів ДНР Денис Пушилін.
Вирішити всі по-німецьки
Австрія, Німеччина, Ліхтенштейн і Швейцарія мають намір "докласти спільних зусиль для вирішення кризи в Україні".
Про це йдеться в міністерській декларації, яку підписали глави дипломатичних відомств чотирьох німецькомовних країн Себастьян Курц, Франк-Вальтер Штайнмаєр, Аурелія Фрік і Дідьє Буркхальтер за підсумками зустрічі в швейцарському місті Невшатель у неділю, 16 серпня.
Як наголошується на офіційному порталі Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії, документ спрямований на зміцнення співробітництва країн у межах ОБСЄ і містить чотири основних пункти. Крім заяви про єдину позицію по Україні, німецькомовні держави закликали "посилити дієздатність ОБСЄ", брати участь у дискусії про загальноєвропейську безпеку і, нарешті, розвивати економічні зв'язки на просторі ОБСЄ.
Міністри також заявили про "політичну підтримку Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні".
У 2016 році головувати в ОБСЄ буде Німеччина, в 2017 році - Австрія. Швейцарія виконувала цю функцію в 2014 році.
У Росії питання щодо Конституції
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров ініціював зустріч у нормандському форматі на рівні експертів для обговорення проекту змін до Конституції України.
"Будемо готові провести зустріч, мабуть, на рівні експертів для початку, щоб покласти два документи на стіл - мінський комплекс заходів і ті поправки до Конституції, які були ухвалені у Верховній Раді, і ті документи, ухвалені Верховною Радою щодо того, що стосується проведення місцевих виборів на Донбасі і надання цим територіям особливого статусу", - сказав Лавров.
"Просте зіставлення зобов'язань Петра Порошенка і того, що в підсумку в Києві було зроблено, має бути дуже цікавим заняттям", - вважає він.
ЕРА/UPG
Лавров повідомив про те, що Росія підготувала документ, що "докладно аналізує" виконання Києвом мінських угод.
"Ми підготували розгорнений, сторінок на вісім документ, який розглядає те, наскільки дії Києва відповідають прийнятим зобов'язанням, і передали його державам - гарантам мінських угод", - сказав він.
Лавров заявив, що цей документ можна використовувати в межах майбутніх контактів "нормандської четвірки" для "аналізу дій української влади".
Він додав, що зустрічі Контактної групи та її підгруп наступного тижня зможуть переломити тривожну ситуацію в Україні.
"Нас турбує розвиток подій останніх днів, що дуже сильно нагадує підготовку до військових дій", - сказав Лавров.
Уже завтра, 20 серпня, з ініціативи Німеччини в Берліні пройдуть неформальні консультації юридичних експертів країн "нормандської четвірки" за участю представників Венеціанської комісії для роз'яснення Росії юридичних аспектів конституційних змін в Україні.
В українському МЗС підкреслили, що зміст змін до Конституції України не є предметом обговорення, оскільки це є суверенним правом української держави.
"Ми в суто юридичній площині подискутуємо щодо конституційності змін, попередньо схвалених парламентом, і щодо їх відповідності логіці мінських домовленостей, тобто шляху до миру. Але в Україні ніхто не буде підлаштовувати Конституцію до помилкового російського тлумачення цих домовленостей", - додали в МЗС.
Порошенко їде за порадою
Президент Петро Порошенко, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд планують у понеділок, 24 серпня, провести зустріч в Берліні.
Серед питань, які планується обговорити, - ситуація на Донбасі та стан виконання мінських домовленостей, а також питання реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та запровадження безвізового режиму, забезпечення енергетичної безпеки та впровадження реформ в Україні.
За словами заступника глави адміністрації президента Костянтина Єлісєєва, проведення цієї зустрічі в Берліні і майбутніх зустрічей Порошенка в Брюсселі з керівництвом ЄС є "свідченням спільної глибокої стурбованості погіршенням ситуації з безпекою в регіоні в результаті російської агресії проти України".
Окрему увагу, за його словами, буде приділено посиленню політики ЄС щодо невизнання анексії Криму. Заступник глави адміністрації президента сподівається на те, що ці зустрічі будуть сприяти подальшій консолідації міжнародної підтримки України в її прагненні поновити суверенітет і територіальну цілісність, зокрема, через надання нової динаміки мінському процесу як безальтернативному шляху досягнення миру і стабільності на Донбасі.