Україна знову опинилася на порозі насильства – BloombergСюжет

Затишшя в зоні АТО збіглося з кривавими зіткненнями в самому центрі мирного Києва.

Зіткнення під Верховною Радою після голосування за внесення змін до Конституції призвели до смерті трьох солдатів Національної гвардії.

Це були перші смерті на акціях протесту в Києві після Євромайдану. Причому тепер серед постраждалих були вже правоохоронці. З боку мітингувальників у них прилетіла бойова граната. В результаті вибуху постраждало більше 100 осіб.

Влада звинувачує в трагедії політсили, які організували мітинг, кілька підозрюваних вже затримано.

Bloomberg аналізує наслідки кривавих подій у Києві.

Проблемна Конституція

Націоналісти-радикали, деякі з них зі зброєю, зібралися на маніфестацію протесту проти поправок до Конституції, які були запропоновані Петром Порошенком з метою повернення сепаратистських областей до складу України на особливих, вигідних для Росії умовах.

Хоча в ході голосування більшість в українському парламенті підтримали дані заходи, вуличні зіткнення показують, наскільки важко буде переконати в правильності конституційних поправок неспокійну країну, в якій повно зброї.

Схоже, що президент Володимир Путін шукає якийсь вихід з тієї плутанини, яка склалася на сході України, але навіть через рік з гаком після початку війни багато українців не бажають припиняти військові дії на прийнятних для Росії умовах.

У насильстві міністр Арсен Аваков звинуватив ультранаціоналістичну партію «Свобода», і його слова підтвердили деякі очевидці. Однак «Свобода» заявила, що це була «спланована провокація проти українських патріотів», і звинуватила владу в «провокуванні українців на протести».

Близько 30 чоловік було арештовано. Напевно, вже скоро з'ясуються і будуть оприлюднені їх політичні уподобання. Можливо, влада шукатиме російський слід, але вони напевно знайдуть сліди одних тільки радикальних українських націоналістів, бажаючих до кінця воювати з Росією та її ставлениками на сході України.

Статус Донбасу

У парламенті депутат Радикальної партії Юрій Шухевич назвав запропоновані поправки в Конституцію «зрадою українських національних інтересів», тому що вони дають занадто багато автономії сепаратистським регіонам:

«У них є їх міліція, їхні суди, прокуратура, оподаткування, у них буде право підтримувати особливі відносини з Росією. Так що ж далі, може бути, вони і посольства завтра зможуть відкривати?»

У поправках Порошенка про ці повноваження нічого не говориться. Там лише є положення про те, що управління в сепаратистських районах буде здійснюватися за особливим законом. Схожий закон був прийнятий в березні минулого року, і по ньому східним територіям навколо Донецька і Луганська була надана досить широка автономія.

Але коли лютневе припинення вогню було зірвано, дія цього закону тимчасово призупинили. Юрія Шухевича турбує те, що, коли поправки до Конституції будуть прийняті, цей закон буде відновлений заради умиротворення Путіна.

Тиск Заходу

У нього й у інших націоналістів є певні підстави вірити в те, що саме так і буде. США і Європа чинять тиск на Порошенка, домагаючись від нього внесення змін до Конституції.

Помічник державного секретаря Вікторія Нуланд у липні відвідала Київ і спробувала переконати українських законодавців підтримати ці заходи. Вона навіть зустрілася з деякими завзятість депутатами. Але всі її зусилля закінчилися провалом: п'ять із шести учасників зустрічі проголосували проти пропозицій Порошенко.

Але тиск не ослаб: це голосування могло стати предметом обговорення в Берліні між канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Франсуа Олландом і Порошенком 24 серпня.

«Європа продає Україну, як і Чехословаччину в 1939 році, - заявив в понеділок Шухевич. - Це є приниженням гідності української нації».

У Меркель, Олланда і американських представників - інша думка. Вони діяльно намагаються забезпечити Путіну можливість гідно відступити, і їх не дуже-то турбує те, що повстанці отримають якісь додаткові повноваження - головне, щоб сепаратистські райони повернулися до складу України.

Але немає ніяких гарантій, що така тактика спрацює. Сепаратисти поставилися до пропозиції Порошенка зі зневагою, назвавши її недостатньою, і обговорили питання про проведення в жовтні виборів за власними правилами, а не за українськими.

Якщо вибори відбудуться, реінтеграція зазнає невдачі, напівзаморожений конфлікт затягнеться, а проти Росії можуть бути введені нові санкції Заходу

Росія схильна до компромісів

Схоже, що поки Путін готовий підігравати Меркель і Олланду. 29 серпня він провів з ними телефонну розмову, погодившись на «повне припинення вогню», починаючи з 1 вересня. На наступний день після цієї розмови бойові дії на сході України різко ослабли, хоча до цього там кілька тижнів спостерігалася ескалація напруженості. У понеділок українське міністерство оборони повідомило, що на сході чутні лише окремі випадкові постріли.

В умовах складної економічної ситуації в Росії, викликаної падінням нафтових цін, Путін може проявити більше схильності до компромісів. Зрештою, він збереже Крим.

Мабуть, Порошенко добре розуміє це, і йому не потрібні нагадування Берліна, Парижа і Вашингтона. Але він поки не отримав ті 300 голосів, які необхідні для остаточного затвердження конституційних поправок. Голосування з цього питання призначене на грудень. У понеділок поправки були затверджені більшістю у 265 голосів, а проти проголосували три партії, що входять до складу правлячої коаліції.

Радикалізація суспільства в Україні

Восени Україну чекають вибори до місцевих органів влади, і популістський радикалізм є головною небезпекою для Порошенка і прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, особливо у зв'язку з тим, що вони не дотримали свої обіцянки про відновлення економіки і досить нерішуче намагаються послабити владу олігархів.

Популярність партії Яценюка впала майже до нуля. Президент, як і раніше, досить популярний, але звинувачення в тому, що він намагається умиротворити Путіна, можуть завдати шкоди його партії.

До нормалізації на Україні - ще дуже далеко. Криваві зіткнення в понеділок свідчать про те, що насильство цілком може спалахнути з новою силою. Більшість українців, може, і хочуть припинення бойових дій, але досить малочисельний, проте злий і добре озброєний контингент цього не бажає. І можливо, що саме це й потрібно Путіну.