Одразу кілька кримських журналістів повідомили експертам ОБСЄ про переслідування репортерів.
Від початку анексії Криму Росією дотримання прав та основних свобод людини на півострові "радикально погіршилося" для багатьох жителів, насамперед проукраїнських активістів, журналістів та кримськотатарської громади, заявляють в ОБСЄ.
Про це йдеться у доповіді на 100 сторінках, підготованій двома інститутами ОБСЄ - Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) і Верховним комісаром у справах національних меншин.
Дослідження, проведене з 6 по 18 липня, ґрунтується на свідченнях понад сотні людей, зокрема активістів, представників української влади та внутрішньо переміщених осіб.
Водночас, як зазначають в ОБСЄ, доступ експертів організації на півострів був "повністю або частково обмежений", тому дослідження проводили на території "материкової" України, а також через дистанційне опитування респондентів у Криму.
"Фактична влада Криму обмежує фундаментальні свободи зібрань, об'єднань, вираження думок і пересування", - заявив директор БДІПЛ Майкл Георг Лінк, якого цитує прес-служба ОБСЄ.
Правозахисники уже не вперше говорять про порушення прав людини в Криму, але раніше кримська влада заперечувала ці порушення.
Самоцензура
Зокрема, на півострові радикально погіршилася ситуація зі свободою ЗМІ. Через запровадження нових обмежень та покарань, у роботі медіа з'явилася самоцензура і почалися переслідування на ґрунті змісту журналістської роботи, твердять автори звіту.
Серед прикладів обмежень свободи висловлювання ОБСЄ, посилаючись на члена кримськотатарського меджлісу в Херсоні, розповідає про постери, які начебто поширює кримська влада, із закликами повідомляти на гарячу лінію російської ФСБ про тих, хто критикує "окупацію і анексію" Криму.
Володимир Путін неодноразово відвідував Крим після анексії
Крім того, найбільш популярні кримськотатарські канали та видання не змогли перереєструватися за російським законодавством і змушені були припинити свою діяльність у Криму. Їхні заявки на перереєстрацію були відхилені з "технічних причин", зазначили в ОБСЄ. Серед цих ЗМІ, зокрема, канал ATR, радіостанція Meydan та інтернет-сайт "15 минут".
Одразу кілька кримських журналістів повідомили експертам ОБСЄ про переслідування репортерів, які відбулися за останній рік.
"Багато журналістів і блогерів були затримані, зазнали обшуків, допитів, погроз, фізичних нападів, їм заборонили в'їжджати до Криму або вони були змушені тікати з півострова, а їхнє обладнання конфіскували або пошкодили", - повідомляють в ОБСЄ з посиланням на слова місцевих журналістів.
"Страх репресій"
Через поширену практику стеження, багато джерел повідомили експертам ОБСЄ про те, що мешканці Криму зазвичай приховують свої думки, коли говорять публічно або спілкуються через електронну пошту, Skype, Viber та інші популярні медіа-платформи, через страх репресій.
"Один журналіст, який працює в Криму, заявив, що тамтешні журналісти часто використовують соціальні мережі, аби стежити за подіями, але люди дуже бояться висловлювати свої думки через інтернет, оскільки влада може "звинуватити їх у будь-чому", - зазначено у доповіді ОБСЄ.
Активістам, журналістам, представникам нацменшин та іншим громадянам, які мають "особливу думку щодо російської окупації Криму" часто погрожують звинуваченнями за статтями про "екстремізм" та "сепаратизм".
Справи "заднім числом"
Кримські татари - серед тих груп, для кого ситуація погіршилася, кажуть в ОБСЄ
У доповіді також ідеться про свідчення дискримінації та погроз на адресу етнічних спільнот, які вивішують українські та кримськотатарські прапори, щоб виразити свою культурну самобутність.
Крім того, фактична влада Криму агресивно переслідує за "екстремізм" організаторів та учасники мирних зібрань, які, як виглядає, просто публічно виражають свою культурну самобутність або свої політичні переконання мирним шляхом.
Зокрема, як зазначає ОБСЄ, кримська прокуратура почала заднім числом переслідувати деяких громадян в рамках російського кримінального кодексу за їхню ймовірну участь у Євромайдані в Києві. Організація згадує при цьому справу Олександра Костенка, засудженого кримською владою на чотири роки за "заподіяння тілесного ушкодження" беркутівцю під час протестів у Києві.
Як йдеться у підсумках доповіді, кримська влада зменшила доступ до незалежних ЗМІ на півострові, перекрила вільний потік інформації для громадськості, і погрожує кримінальним переслідуванням тим, хто виступає проти приєднання Криму до Росії
Графіті із зображенням Володимира Путіна тепер часто можна побачити у Криму
Водночас у питанні свободи пересування і російський, і український уряди вживають надмірні обмеження на адміністративному кордоні між Кримом та материковою України, йдеться у доповіді.
Росія анексувала Крим у березні 2014 року після так званого референдуму, який відбувався всупереч українському законодавству.
Анексію півострова не визнали ані Україна, ані світова спільнота. Після анексії країни Заходу застосували санкції щодо Росії та громадян України, які брали участь в анексії.
Джерело: ВВС Україна