Перші дії після зустрічі "Нормандської четвірки" в столиці Франції.
Переговори лідерів "Нормандської четвірки" в Парижі залишили по собі більше питань, ніж відповідей.
Слова президента Франції Франсуа Олланда після зустрічі про амністію і імунітет для сепаратистів викликали чимало суперечок і критики в українському суспільстві.
Націоналісти і опозиціонери звинувачують Петра Порошенка в зраді і вимагають, щоб він пояснив, про що домовилися в Парижі. Президент виправдовується і говорить про "нову реальність" на Донбасі.
Сепаратисти вже готові до скасування власних виборів - після відповідних рекомендацій з Москви.
Корреспондент.net зібрав першу реакцію і перші наслідки переговорів у Парижі.
В Україні суперечки тривають
Петро Порошенко заявляє, що головний результат зустрічі "Нормандської четвірки" в Парижі - перехід до "нової реальності" на Донбасі: з режиму припинення вогню - в режим перемир'я після відведення військ, збільшення функцій місії ОБСЄ та забезпечення постійного режиму її існування.
Дотримання режиму перемир'я на Донбасі президент називає початком повернення України на тимчасово окуповані території.
За словами Порошенка, головна загроза, яка була перед зустріччю в Парижі, - це проведення виборів в ДНР і ЛНР 18 жовтня і 1 листопада. Президент нагадав про те, що торік проведення сепаратистами виборів призвело до зриву перших мінських домовленостей і ескалації конфлікту.
Тепер же Порошенко переконаний, що цю загрозу вдалося зняти.
"Путін пообіцяв докласти всіх зусиль і поінформувати нас не пізніше вівторка (6 жовтня) про те, що це рішення (про скасування виборів) буде прийнято. А коли такого рішення не буде - настане відповідальність", - заявив український президент.
Найбільше критики було з приводу можливої амністії для сепаратистів і дозволу їм брати участь у місцевих виборах на Донбасі.
Порошенко цю частину ніяк не коментував, зазначивши тільки, що жодної додаткової угоди в Парижі підписано не було.
Це важливий момент, адже взагалі-то і амністія, і імунітет для сепаратистів і так прописані в тексті мінських угод. Так що волати зараз про найближчу у часі легітимізацію Гіві і Мотороли не зовсім актуально, адже формально в цьому питанні нічого не змінилося.
Відводити озброєння розпочали
Напередодні переговорів у Парижі було досягнуто найважливішої домовленості про відведення у зоні АТО озброєнь калібром менше 100 мм і танків.
"Два важливих етапи - до Парижа і після: "до" ми мали крихке припинення вогню. Це не перемир'я. Тому важливим було підписання угоди про відведення озброєння калібром менше 100 мм напередодні Парижа", - зазначив Порошенко.
У Луганській області вже почалося відведення бронетехніки і озброєння від лінії розмежування.
"П'ятого жовтня вранці в підрозділи ЗС України сектора А надійшов сигнал про відведення бронетехніки і озброєння від лінії розмежування на 15 км. Отже, сьогодні на Луганщині об 11:00 почалося синхронне відведення з передової танків Т-64 і Т-72, а в окремих місцях - протитанкових гармат Д-48 і Д-44 калібру 85 мм і 82-мм мінометів 2Б-9", - повідомив прес-секретар АТО в Луганській області підполковник Руслан Ткачук.
Він зазначив, що всі дії були узгоджені з представниками спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
На виконання доповнень мінських угод командуванню силами АТО на Луганщині виділено 14 діб.
У сепаратистів є умови для відмови від виборів
На окупованих територіях Донецької та Луганської областей не виключають перенесення дати місцевих виборів, якщо до виборчого законодавства України будуть внесені відповідні поправки.
Про це повідомляє російський Інтерфакс з посиланням на джерело в підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу.
"Підготовлено проект рішення. Перенесення дат виборів як у нас, так і в ЛНР не виключено", - повідомив співрозмовник.
Він також розповів про умови, після виконання яких сепаратисти готові змінити дату виборів.
У першу чергу, за словами джерела, необхідна амністія для учасників подій на Донбасі і вирішення проблеми з висуненням кандидатів від сепаратистів.
"Чинне українське законодавство передбачає навіть під час проведення виборів за мажоритарною системою висування кандидатів лише від тих суб'єктів виборчого процесу, які офіційно зареєстровані в Україні. Ця норма блокує участь у місцевих виборах кандидатів від громадських об'єднань, що діють в Донецьку і Луганську", - сказав співрозмовник видання.
Росія посилає сигнали
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляє, що "сигнали" з Москви про результати переговорів "Нормандської четвірки" передаються в Донецьк і Луганськ.
"Оскільки представників Донецька та Луганська в Парижі, зі зрозумілих причин, не було, Володимир Путін як керівник країни, що прагне бути активним посередником у врегулюванні внутрішньоукраїнської кризи, пообіцяв по наших каналах передати ось цю комплексну ідею, яку запропонували наші французькі та німецькі партнери", - повідомив Лавров.
"Відповідно, до Донецька та Луганська цими днями, як я розумію, такі сигнали надходять. Про реакцію ми дізнаємося окремо", - сказав міністр закордонних справ.
За словами Лаврова, Путін доручив обговорити можливість проведення виборів в нові терміни з представниками сепаратистів і зараз Москва чекає їхньої реакції.
Окрім того, Лавров знову заявив про необхідність надання особливого статусу Донбасу.
"Окрім термінів місцевих виборів, ключове значення має забезпечення особливого статусу Донбасу, причому в тих самих параметрах, погоджених на папері, від них неможливо ніде подітися. Це має бути на постійній основі - не на рік, не на два-три. Це чорним по білому записано в "Мінську", - заявив він.
Лавров згадав і про положення про амністію. "Амністія обговорювалася. Ця ситуація і місцеві вибори разом. За пропозицією президента Франції, яку підтримала канцлер ФРН, розглядалася можливість узгодження таких термінів виборів, які забезпечували б виконання всіх інших частин політичної частини угоди", - додав глава МЗС РФ.