У понеділок на Донбасі почалося відведення озброєнь калібром до 100-мм від лінії зіткнення.
Це вже друга хвиля відведення озброєнь - до цього у лютому-березні сторони мали відвести важке озброєння, зокрема "Гради" та "Урагани". І хоча з обох сторін періодично лунають заяви про те, що супротивник відвів не всі системи залпового вогню, потужних бойових дій на Сході України справді поменшало - єдиним великим боєм стало зіткнення під Мар'їнкою на початку червня.
Тоді ЗСУ офіційно повідомили ОБСЄ про те, що тимчасово повертають великий калібр до проблемної ділянки фронту.
Зараз сили АТО планують відвести танки Т-64 та Т-72, протитанкові гармати Д-48 і Д-44 калібру 85-мм та 82-мм міномети. Відведення триватиме 41 день. Про переміщення своїх озброєнь від лінії зіткнення говорять і у збройних формуваннях "ДНР/ЛНР".
Які можливості та яку небезпеку несуть такі дії. Про це ВВС Україна розповіли політичні та військові експерти.
Сергій Згурець, військовий експерт, директор консалтингової компанії "Defence express":
Відведення озброєнь до 100 мм відбувається на тлі певного загальмування бойових дій в зоні АТО. Українська сторона виконує політичні зобов'язання і поки що, як не дивно, цей період є найбільш мирним у порівнянні з попередніми.
Росія достатньо жорстко контролює терористів на території "ДНР/ЛНР" і саме це впливає на те, що зараз сутичок не відбувається (Кремль заперечує прямий контроль за "владою" невизнаних "ДНР" і "ЛНР". - Ред.).
Втім до цього часу невідомо, з чим повернулася українська делегація з зустрічі "нормандської четвірки". Якщо виникнуть якісь ускладнення між різними учасниками, то Росія, можливо, буде використовувати свої важелі впливу у вигляді поновлення боїв. Така небезпека має компенсуватися швидким поверненням озброєнь на небезпечні ділянки.
Військові мають перестраховуватися. Також зараз має активізуватися збір якісної розвідувальної інформації за допомогою безпілотних систем і агентури, щоб забезпечити контроль над тими ділянками, де можливе повернення критично небезпечних озброєнь з боку сепаратистів.
Українська сторона за допомогою розвідки має контролювати ті напрямки, де перебуває вже відведене важке озброєння. Тож питання про те, як швидко можуть відновитися бої, залежить від того чи не "проморгає" розвідка передислокацію важкого озброєння супротивника.
У березні обидві сторони заявили про відведення від лінії зіткнення важкого озброєння
Генштаб має компенсувати всі можливі ризики, не покладаючись лише на слова бойовиків, які неодноразово їх порушували.
Володимир Горбач, політичний аналітик Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:
Відведення озброєнь зараз - нормальний політичний крок. Поки що політична ситуація виглядає так, що найближчим часом якесь поновлення бойових дій чи наступів росіян (Росія заперечує участь своїх військових у конфлікті на Донбасі, однак визнає присутність там добровольців з РФ. - Ред.) малоймовірне.
Якщо відведення танків проходить синхронно обома сторонами під контролем ОБСЄ, то це допустимий хід. Це той крок, який дозволить якомога довше протримати ситуацію у фазі перемир'я.
Відновлення ж наступальних дій ("ДНР" і "ЛНР") малоймовірне, тому що РФ відкрила другий фронт в Сирії, де веде активні бойові дії. Ескалація ситуації на Донбасі для неї матиме наслідком посиленням західних санкцій, чого Росія хотіти не може.
Контроль за місцями дислокації техніки супротивника - одне з ключових завдань для розвідки за умов відведення озброєнь
Сподіваюся, що конфлікт нарешті перейшов з військової сферу у сферу дипломатії. Закріпленням цього і стане відведення від лінії зіткнення танків, мінометів і артилерії, а також скасування виборів 18 жовтня і 1 листопада в окупованих районах. Останнє означатиме, що супротивник все ж залишається в межах Мінських домовленостей і не ризикує виходити з них.
Водночас у середині грудня мають пройти саміти Євросоюзу, які повинні розглянути питання пролонгації санкцій щодо Росії.
Україні наразі не вдалося підставити Росію під більш потужні санкції у випадку проведення так званих "фейкових виборів" на Донбасі. У випадку ж продовження Мінських угод санкції так само мають бути продовжені - вони точно не будуть згорнуті 1 січня 2016 року. І у цьому сенсі чим довше буде затягуватися процес виконання Мінських домовленостей, тим довше триватимуть санкції. У такому контексті затягування більше вигідне Україні, ніж Росії.
Втім, і можливе відновлення активних бойових дій на Донбасі - непрогнозоване. Звичайно, одразу сьогодні воно навряд чи станеться. Поки буде тривати активна фаза бойових дій у Сирії малоймовірно, що Росія буде щось активно робити на Донбасі.
Однак залишаються ризиковані дати, зокрема 18 жовтня та 1 листопада, а також термін у 41 день, протягом яких буде відводитися озброєння. Зрештою, може статися і щось на кшталт збитого "Боїнга", що може перекреслити всі домовленості.
Тож маємо війну у згасаючому стані. Це не мир, це лише перепочинок.
З експертами спілкувався В'ячеслав Шрамович.
Джерело: ВВС Україна