Сепаратисти наполягають на ухваленні Україною окремого закону з особливими умовами проведення місцевих виборів на їхній території.
У Мінську озвучили заяву, яку український президент Петро Порошенко анонсував ще кілька днів тому: ЛНР і ДНР погодилися перенести свої вибори з 1 листопада і 18 жовтня на наступний рік.
У Києві та Москві привітали заяву сепаратистів, але вона не означає, що місцеві вибори на Донбасі зовсім не відбудуться.
Сепаратисти наполягають на своїх умовах під час проведення голосування.
Корреспондент.net зібрав інформацію про перипетії навколо виборів на Донбасі.
Росія допомогла з перенесенням
Патова ситуація з виборами сепаратистів піддавала загрозі подальше дотримання мінських угод.
Україна наполягала на тому, що вибори потрібно проводити тільки за українським законодавством, а голосування, яке намітили сепаратисти, є фейковим і призведе тільки до ескалації конфлікту.
Проте сепаратисти продовжували підготовку до виборів.
Це питання стало одним із центральних на переговорах "Нормандської четвірки" в Парижі. Після них Петро Порошенко заявив, що вибори сепаратистів будуть скасовані, представивши це як одну з перемог української дипломатії.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія передала сепаратистам "сигнали" про необхідність скасування виборів, після чого успіх цього процесу вже не викликав сумніву.
Сьогодні із заявою про перенесення виборів у Мінську виступили представники сепаратистів в Контактній групі з врегулювання української кризи Денис Пушилін і Владислав Дейнего.
Як наголосили делегати, це рішення було ухвалене після вивчення підсумків паризького саміту лідерів "Нормандської четвірки".
"За підсумками цієї роботи повідомляємо про згоду ДНР і ЛНР перенести вибори з 18 жовтня і 1 листопада на наступний рік", - заявили представники сепаратистів.
Російський Інтерфакс з посиланням на свої джерела серед луганських сепаратистів заявив, що вибори на цій території можуть бути призначені на лютий.
"Швидше за все нова дата виборів буде призначена на лютий. Наскільки нам відомо, у наших донецьких партнерів вибори пройдуть пізніше", - сказав співрозмовник агентства.
У Москві та Києві радіють
Українська сторона вітає заяву представників ДНР і ЛНР про скасування виборів 18 жовтня і 1 листопада.
"Разом з тим для повернення в правове поле окремих районів Донецької та Луганської областей звертаємо увагу на необхідність скасування результатів виборів 2 листопада 2014 року, які не були визнані ані міжнародною спільнотою, ані Києвом, ані, до речі, Москвою", - написала на своїй сторінці у фейсбуку прес-секретар екс-президента України Леоніда Кучми, який бере участь в переговорах у Мінську.
У свою чергу, в Кремлі також вітають рішення самопроголошених "республік" про перенесення місцевих виборів на 2016 рік.
"Ми вітаємо це рішення ДНР і ЛНР. Це ще один приклад гнучкого та конструктивного підходу в інтересах реалізації мінських домовленостей", - заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Умови сепаратистів
ЛДНР висунули кілька умов Києву для проведення виборів, зокрема надання особливого статусу не контрольованій Україною частині Донбасу.
"За цей час Україна буде зобов'язана виконати всі взяті на себе за мінськими угодами зобов'язання. А саме надати Донбасу особливий статус, не допустити переслідування і покарання осіб - учасників подій на території Донецької та Луганської областей, а також переголосувати поправки в Конституцію в новій, погодженій з нами редакції", - йшлося в заяві сепаратистів.
Пушилін і Дейнего пропонують парафувати особливий закон про вибори на території ДНР і ЛНР учасникам Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.
"Ми вважаємо, що проект окремого закону про вибори, як і проекти поправок до Конституції України та інших актів, повинні парафувати усі учасники мінських переговорів", - заявили вони.
За словами Пушиліна і Дейнега, у випадку, "коли під час голосування у Верховній Раді чи з інших причин погоджений текст буде змінений, вважати це грубим і неприйнятним порушенням комплексу заходів".
План Мореля в дії?
Петро Порошенко після повернення з Парижа заявляв, що "план Мореля" для виборів на Донбасі - це "приватна думка П'єра Мореля", і він не обговорювався "Нормандською четвіркою", і взагалі це не найважливіше.
Але тепер ми бачимо, як цей план починає запускатися в дію.
Суть пропозиції французького дипломата полягала в ухваленні Верховною Радою спеціального закону, на підставі якого пройшли б вибори на Донбасі, умови яких відрізнялися б від виборів в іншій частині України.
Лідер президентської фракції "Блок Петра Порошенка" у Верховній Раді Юрій Луценко повідомив про те, що законопроект про вибори на окупованій частині Донбасу повинен з'явитися в парламенті до кінця року.
Однак українська влада намагається переконати громадськість у власних мотивах для ухвалення такого закону. Луценко необхідність прийняття окремого законопроекту мотивує тим, що необхідно забезпечити участь у виборах більше 1 млн тимчасово переміщених з Донбасу осіб, а також гарантувати висвітлення виборів українськими ЗМІ, участь українських партій.
"Ні Мотороли, ні Гіві, ні інші виродки з автоматами не можуть брати участь не тільки у виборах, але і в житті Донбасу. Захарченко, який організував державний переворот і давав накази стріляти по українським громадянам, не тільки не може брати участь у виборах, але повинен постати перед спеціалізованим судом", - зазначив Луценко.
З таким трактуванням навряд чи погодяться сепаратисти, адже законопроект про вибори повинен бути погоджений, зокрема, і з ними.