Купити дешеві продукти, потрапити в банк, Пенсійний фонд або паспортний стіл – такі послуги мають надавати логістичні центри в АТО
Однак поки що реалізації ідеї заважають бюрократія і некомфортні умови для бізнесу, пише Анастасія Альошина у №40 журналу Корреспондент від 9 жовтня 2015 року.
У пенсіонерки Ганни рідна сестра залишилася в зайнятому сепаратистами Луганську, а сама вона живе в селищі Новотошківське Попаснянського району Луганської області, розташованому на Бахмутській трасі і контрольованому українською владою. Сестер розділяють 50 км здебільшого окупованої землі. Чим ближче до лінії розмежування, тим небезпечніше: тут всюди мінні поля, а «Бахмутка» прострілюється зі східного боку, підконтрольного сепаратистам.
Ганна каже, що спілкується з рідними з Луганська тільки по телефону. Але якщо в селищі відкриють гуманітарно-логістичний центр, можливо, сестри зможуть зустрітися. У цьому випадку з «нульового» 29-го блокпоста жителів окупованих територій будуть відвозити на автобусі в Новотошківку. Там вони зможуть не тільки купити дешеві продукти, а й отримати і перевести в готівку пенсії, а також вирішити будь-яке організаційне питання, звернувшись у розташовану в центрі службу чи установу.
Рідні руїни
Селище Новотошківське – останній форпост ЗСУ перед Кіровським, Первомайським та іншими містами і селами, розташованими на південний схід від Бахмутської траси. Новотошківка після інтенсивних обстрілів минулої зими виявилася єдиним населеним пунктом в області, де були розбиті всі системи життєзабезпечення. До початку військових дій тут мешкало 2,5 тис. осіб. Взимку в селищі зважилися залишитися не більше 300, серед них 15 дітей. Інші воліли перечекати інтенсивні бойові дії в більш спокійному місці.
Керівництво селища виїхало в Попасну, і тривалий час за зв'язок із зовнішнім світом відповідав єдиний автобус, який курсував з Новотошківського в райцентр і назад раз на тиждень. Місцева школа та дитсадок також сильно постраждали – вибуховою хвилею в будівлях вибило вікна, від шкільного даху через два прямі влучення снарядів 152-го калібру майже нічого не залишилося.
Навесні, коли стало тихіше, люди почали повертатися. Багато хто – на руїни, щоб спробувати почати життя практично з нуля. Коли сюди почали завозити гуманітарку – не тільки продукти, а й будматеріали, – жителі самі взялися за відновлення своїх будинків.
Сьогодні на вулицях досить чисто, і хоча на фасадах, як і раніше, видно сліди осколків, вікна в багатьох квартирах уже замінені. Школа, яка ще навесні являла собою жалюгідне видовище з розваленими стінами, знову працює. З 1 вересня тут навчаються діти – близько 60 осіб. У садок ходять 17 дітей. Дорослих в селищі налічується близько 800.
Новотошківське вибрали для облаштування гуманітарно-логістичного центру через близькість до лінії розмежування. За словами місцевих чиновників і самих новотошківців, «на тому боці» ціни, м'яко кажучи, кусаються. За 1 кг сала просять 250 грн, за кіло м'яса – від 250 до 300 грн.
«Люди в Луганську просто плачуть: мені недавно дзвонили, говорили, що пляшка соняшникової олії коштує 90 грн. Це просто геноцид», – розповідає Корреспонденту Сергій Кривошапка, заступник керівника військово-цивільної адміністрації Новотошківського.
Ганна на розпитування, як на тому боці за таких цін живеться її сестрі, відповідає гранично політкоректно.
«Там продуктів мало, кажуть, коштують удвічі дорожче, але ми напевно не знаємо, не хочемо брехати, – стверджує вона. – Відкриють центр, може, і ми зможемо туди ходити. Що тої пенсії? Он я вікна поставила у себе, а решту на ліки витратила. На що жити?»
Фото Анастасії Альошиної
Ганна з Новотошківського (зліва) сподівається зустрітися з рідною сестрою з Луганська
Однак пенсіонерка досить скептично дивиться на неповністю відремонтовану будівлю майбутнього центру і згадує, як взимку тут зібралися люди, щоб отримати гуманітарку, і в цей момент почався обстріл Градами.
«Людей 10-15 отримали [продукти], а потім всі «отримали» – як вдарили Градом, попадали на асфальт, порозбивали собі всі обличчя, – згадує Ганна. – Ось така гуманітарка була, ми її наїлися. Вони поки побудують [логістичний центр], нам ще один Град пришлють».
Втім, уздовж лінії розмежування сьогодні тихо. І ця тиша може стати головною умовою, яка вирішить долю майбутнього гуманітарно-логістичного центру.
Грай, гармонь
А поки центр і правда далекий від здачі в експлуатацію. На вході висить його проект та карта місцевості із зазначеним на ній Новотошківським, 29-м блокпостом і маршрутом прямування автобуса, який повинен курсувати в селище і назад тричі на день. Час роботи центру – з 8:00 до 16:00.
Такими, що працюють, тут виглядають тільки відділення Ощадбанку та один банкомат. Другий стоїть з вимерлим екраном. У майбутньому тут планують відкрити філіал ще однієї фінустанови – швидше за все, ПриватБанку, кажуть місцеві чиновники.
Біля входу насипана бита цегла, на фасаді білими плямами на сірому фоні виділяються листи утеплювача. У коридорах складені мішки з оздоблювальними матеріалами і пластикові труби, на поверхах стоять будівельні ліси, під сходами – тачки, відра і мітли.
В одній з кімнат на першому поверсі складені коробки з давно пожухлими атрибутами святкових виступів, біля стіни складені старі плакати з привітаннями, написаними червоними літерами в пролетарському стилі: З Днем шахтаря, Зі святом Перемоги і т. д. Біля стіни навпроти стоять, сиротливо притулившись один до одного, два вкритих пилом піаніно. Поруч трюмо з потемнілим від часу дзеркалом і забутий кимось самовар. Усе це нагадування про часи, коли в цій будівлі був клуб шахти Пролетарська.
На зачинених дверях у коридорі можна зустріти написи на папірцях: Глядацька зала і Хід на сцену. Пройшовши через темний зал для глядачів у внутрішній дворик і спустившись у бомбосховище, побудоване, як кажуть місцеві, ще за радянськими стандартами, можна виявити шість кімнат, де за необхідності можуть сховатися від обстрілів до 300 осіб. Якщо стан облоги затягнеться, для них місцева адміністрація підготувала індивідуальні пакети: ліхтарик, рушник, свічки, зубну щітку та інші гігієнічні приналежності, а також набір продуктів і воду.
«У разі обстрілу ми можемо з площі завантажити сюди весь народ, і вони тут спокійно пересидять чотири дні», – розповідає Кривошапка.
Для місцевих жителів передбачене інше бомбосховище, у школі.
На другому поверсі майбутнього центру Кривошапка показує приміщення для ОВІРу, фіскальної служби, Пенсійного фонду, окремі кабінети для співробітників ПРООН та ОБСЄ. Дверей поки ніде немає, стіни стоять в очікуванні фарбування, всюди сліди незакінченого ремонту, який, здається, в кращому разі триватиме ще кілька місяців.
За словами голови місцевої військово-цивільної адміністрації Сергія Шакуна, на відновлення клубу з бюджету області вони просили 2,5 млн грн. Дали, щоправда, тільки 1,1 млн. Однак новотошківська адміністрація налаштована оптимістично і запевняє: до кінця жовтня центр запрацює. Вже найближчим часом периметр на майданчику перед будівлею повинні оснастити системою відеоспостереження; тут також нестимуть службу бійці із собаками зі спеціальної кінологічної служби, навченими шукати вибухові речовини.
За словами заступника начальника ГУМВС України в Луганській області, полковника міліції Юрія Пасічника, перед приїздом гостей – журналістів і чиновників області – кінологи протягом кількох годин обходили будинки, щоб переконатися, що на території селища все чисто, адже в цьому районі, як і раніше, активно працюють диверсійно-розвідувальні групи.
Фото Анастасії Альошиної
Центр охороняють військові із собаками, навченими знаходити вибухівку
«Повісили б на дерево МОН 50, МОН 100 [протипіхотні осколкові міни спрямованого ураження], вся ця юрба там би і лягла, – показує Пасічник на присутніх у будівлі місцевих жителів. – Ураження колосальне. Міна спрацьовує від натискання кнопки, а радіус управління може бути істотний, скільки вистачить кабелю».
Пасічник каже, що у вікнах будинків, які стоять по периметру навколо будівлі клубу, з метою безпеки на час приїзду гостей розмістили снайперів. Коли центр відкриють, охороняти його територію буде виділений для цього батальйон ЗСУ.
За словами Шакуна, список підприємств, які продаватимуть товари в логістичному центрі, адміністрація вже передала для перевірки в СБУ. Він не уточнює, за яким принципом відбирали претендентів, але згідно з віянням нового часу заявляє, що російські компанії і їхня продукція тут будуть суворо заборонені.
Його помічник Кривошапка розкриває інші секрети тутешніх порядків: в селищі створена громада, яка вирішує соціальні та гуманітарні питання. А жителів, оскільки з роботою в Новтошківському справи, як і раніше, йдуть дуже погано, привчають до суспільно корисної праці.
«Кожен день хтось повертається, бачать, що тихо-мирно. Ми домовляємося з людьми таким чином: якщо молоде і працездатне населення в житті селища участі не бере, то гуманітарку ми не видаємо», – каже Кривошапка.
Продуктові туристи
У зоні АТО було заплановано кілька гуманітарно-логістичних центрів між контрольними пунктами в'їзду-виїзду (КПВВ) і блокпостами першого рубежу («нульові» блокпости сил АТО перед в'їздом на територію сепаратистів). Електронні або паперові перепустки для відвідування центрів спочатку не вимагали, достатньо було пред'явити паспорт й отримати від прикордонників одноразовий талон на відвідування. Було також встановлено обмеження – вивозити не більше 50 кг товарів вартістю не більше 5 тис. грн.
В Адміністрації Президента порахували, що центри могли б якоюсь мірою вирішити питання контрабандного провезення продуктів і почасти припинити спекуляції, внаслідок яких ціни по той бік фронту виявилися завищеними в два-три рази
В Адміністрації Президента порахували, що центри могли б якоюсь мірою вирішити питання контрабандного провезення продуктів і почасти припинити спекуляції, внаслідок яких ціни по той бік фронту виявилися завищеними в два-три рази. Оскільки чимала частина тих, хто перетинає кордон, – так звані продуктові туристи, такі майданчики могли б зменшити черги на КПВВ.
Насправді все виявилося не так просто. Перший гуманітарно-логістичний центр запрацював 28 серпня біля КПВВ Зайцеве під Артемівськом (Донецька обл.). Однак, за словами волонтерів з організації Донбас-SOS, зараз продавців там мало, а після обіду центр взагалі закритий.
Волонтери відзначають незручне розташування цього майданчика. Щоб туди потрапити, треба не одну годину вистояти в черзі на КПВВ, а дорога тільки в один бік з довколишніх населених пунктів з території самопроголошеної республіки коштує не менше 100 грн. У ЗСУ погоджуються з тим, що Зайцеве поки що працює не так, як планувалося, причому не тільки для покупців, а й для продавців.
Ціни на продукцію повинні бути на порядок нижче, ніж у супермаркетах. А так виходить, що хліб, масло і чай дешевше на 2-3 грн, а вибору як такого немає
«Постачальникам стало невигідно привозити і торгувати там продуктами, – зазначає один з офіцерів ЗСУ, який відповідає за організацію роботи центру. – Я не економіст, можу лише припустити, але, щоб доїхати до центру, постачальнику потрібно витратити гроші на бензин. І хоча за місце торговці не платять, їм також потрібна спеціальна пересувна лавка і продавець. Щоб усе запрацювало, я думаю, потрібні преференції для цих людей. Водночас ціни на продукцію повинні бути на порядок нижче, ніж у супермаркетах. А так виходить, що хліб, масло і чай дешевше на 2-3 грн, а вибору як такого немає. Тобто людині з Єнакієвого або Горлівки вигідніше поїхати в той самий Слов'янськ і купити все в АТБ або Сільпо і повернутися назад. Та й вибір там більше».
Офіцер впевнений, що діставатися до центру зручно: на під'їзді до нього зробили нову дорогу і розмітку. Однак завдяки затишшю черги на «нульових» блокпостах тільки ростуть. Перевірка машин багато часу не займає, але на кожну все одно йде по кілька хвилин. Нерідко на блокпостах дійсно доводиться стояти не одну годину.
У Донецькій області, крім Зайцевого, відкритий ще один логістичний центр – Бугас, під Волновахою. Але він, за словами волонтерів з Донбас-SOS й офіцера ЗСУ, користується ще меншою популярністю. А третій центр в області поки що планують запустити в районі Курахова. За словами офіцера ЗСУ, там спробують врахувати всі помилки і недоліки попередніх майданчиків.
Що стосується Луганської області, то чиновники там розраховують відкрити до кінця жовтня хоча б Новотошківський центр. Глава військово-цивільної адміністрації області Георгій Тука також оголосив про те, що до 10 жовтня запрацює тимчасовий піший пункт пропуску у Станиці Луганській. Таке рішення глава ВДА прийняв, оскільки адміністрація поки що не отримала дозволу на роботу логістичних центрів від РНБО. По суті, Тука вирішив відкривати піший пункт пропуску з порушенням усіх норм, оскільки дозволу в адміністрації області чекають уже більше двох місяців. З яких причин не дають добро, Тука сказати не може.
Зазвичай процедура отримання дозволу виглядає так. Місцева влада, наприклад районна рада, пише листа на ім'я голови обласної ВДА з пропозицією запустити новий КПВВ та логістичний центр у зв'язку з тим, що обстановка в районі покращилася й обстріли припинилися. Глава ВДА ставить підпис, і лист йде в РНБО, де повинні прийняти поправки до рішення про кількість і місця розташування пунктів в'їзду-виїзду в зоні АТО.
У РНБО роблять запит у штаб АТО, де підтверджують, чи дійсно у зазначеному районі тихо і безпечно. Військові виїжджають на місце, щоб перевірити обстановку, а потім доповісти у штаб. Штаб відправляє звіт у РНБО. Після цього рада може внести зміни до рішення про кількість КПВВ в зоні АТО. На якому етапі застряг дозвіл для нових КПВВ Луганської області, знають тільки в самому РНБО, однак на момент здачі номера відповіді на запит з цього держоргану Корреспондент не отримав.
Піший КПВВ у Станиці Луганській, який самовільно відкриває Тука, буде розташований приблизно за 1,5 км від лінії розмежування. Його головний мінус глава ВДА може назвати вже зараз – потік людей, які заходитимуть з боку сепаратистів, ніхто не зможе контролювати.
«А ось центр в Новотошківці не призначений для наскрізного проходу. Ти прийшов, скупився, тебе відвезли», – пояснює він.
А адміністрація області зацікавлена у створенні хоча б пішого переходу.
«Люди з того боку приходитимуть і своїми очима бачитимуть, що тут іде нормальне мирне життя, ніхто не вмирає з голоду, ціни набагато нижчі. І це працюватиме як контрпропаганда», – розповідає про свої далекосяжні плани Тука.
***
Цей матеріал опубліковано в №40 журналу Корреспондент від 9 жовтня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.