Питання делегування Донбасу частини повноважень, що відповідає мінським домовленостям, зустрічає жорстку протидію в Україні.
Затишшя на Донбасі триває вже кілька місяців.
Утім, для остаточного припинення бойових дій потрібні політичні рішення, з якими виникли проблеми.
Згідно з домовленостями, Київ повинен надати повноваження сепаратистам, із чим категорично не згодні праві політичні партії.
Американське видання Foreign Policy розмірковує про те, як президенту Петру Порошенку подолати таке протиборство.
Потрібні голоси за Конституцію
Зараз, коли з'явилася надія на збереження крихкого перемир'я між українськими військами і підтримуваними Росією повстанцями, одна з найнагальніших проблем у президента Порошенка - не вороги з Москви, а націоналістичні партії в його власному уряді.
Упродовж наступних кількох місяців на український парламент чекає голосування за закон про передачу Києвом повноважень сходу України, що є ключовою складовою мінської угоди про припинення вогню, підписаної в лютому Німеччиною, Францією, Україною і Росією.
За умовами цієї угоди, Київ повинен надати більше автономії Східній Україні, де багато жителів прагнуть зблизитися з Москвою, а від Росії вимагається вивести свою військову техніку і добровольців.
Проблема полягає в тому, що у Порошенка на цей час недостатньо голосів, щоб внести зміни в українську Конституцію.
Проти цього виступають націоналістичні угруповання, такі як Радикальна партія, Правий сектор, а зараз і ті партії, які далекі від радикального узбіччя, так як всі вони побоюються, що цей закон підірве суверенітет країни та її незалежність.
Ця безвихідь загрожує зірвати мінську мирну угоду, що може спричинити поновлення бойових дій між воюючими сторонами. І таке безвихідне становище зникне не скоро.
Кому належить зробити перший крок?
Наполегливі вимоги Києва щодо того, що Москва повинна першою зробити крок, стривожили декого з експертів, які вважають, що Україна скористається російською непоступливістю як виправданням у призупиненні вкрай необхідних реформ.
Експерт з України із Центру Вудро Вільсона Метью Рожанські заявив, що у Порошенка в парламенті чимало стримувальних факторів.
Проте, зазначив він, "в українській політиці розіграш російської карти завжди був не рецептом активних дій, а сурогатом таких".
Інші фахівці говорять про те, що Україна має повне право на уповільнення темпу реформ, оскільки уздовж її кордону зосередилися російські війська, а у повстанців є важка артилерія. "Поки Москва не почне всерйоз виконувати мінські умови, від України не можна вимагати конституційних реформ", - сказав колишній американський посол в Україні і директор Атлантичної Ради Джон Гербст.
Навіщо потрібна децентралізація
Ідея щодо децентралізації була висунена після протестів на Майдані у 2014 році як підтримка зароджуваних тоді демократичних реформ. Але коли розпочалися бойові дії на сході України, а хиткість другої мінської угоди стала очевидною, імпульс сили ослаб - і децентралізація загрузла в політичних дебатах про статус утримуваних повстанцями територій.
У свою чергу, це ще більше прив'язало програму українських реформ до ситуації на Донбасі, через що Порошенку довелося балансувати між зневіреним електоратом і західними країнами, охочими побачити прогрес на сході України.
"Особливий статус окупованих територій був нав'язаний Україні в Мінську і виглядає як винагорода Путіну. Багато українців вбачають в цьому дії Заходу, спрямовані на умиротворення Путіна", - сказав професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
Закон про децентралізацію, який наприкінці серпня парламент України прийняв у першому читанні, лише підкреслив, наскільки важким є шлях до повної реалізації мінських угод.
Під час галасливого засідання в парламенті Порошенка критикувала як опозиція, так і його власна проєвропейська коаліція, яка звинуватила президента в поступках Росії.
Після голосування на вулицях розпочалися протести, під час яких через дії націоналістичної партії Свобода загинули чотири бійці національної гвардії.
Щоб бути ратифікованим як поправка до Конституції, законопроект про децентралізацію повинен пройти друге, остаточне читання і за нього мають проголосувати щонайменше 300 депутатів із 450. У першому читанні за нього проголосували 265 депутатів. Поки не зрозуміло, чи зможе Порошенко набрати додаткові голоси і як він це зробить.
"Це неможливо, - сказав колишній американський посол в Україні Стівен Пайфер. - Це потребує чималої роботи і біганини від Порошенка. Це буде дуже жорстка політична боротьба."
Вибори на Донбасі
Ще одне неясне питання - це вибори на підконтрольних повстанцям територіях. Український уряд стверджує, що проводити вибори не можна, поки від лінії фронту не буде відведена бойова техніка і не буде поновлений контроль над російсько-українським кордоном.
Київ каже, що визнає вибори лише в тому випадку, коли вони пройдуть відповідно до українського законодавства і якщо спостерігачі ОБСЄ визнають їх відповідними міжнародним стандартам.
Як Київ скористається з відносного спокою, поки не ясно.
"Усе було б набагато простіше, коли б росіяни робили великі кроки, але - що складніше - невизначеність посилює дроблення політичної коаліції, яка досі підтримувала Порошенка, - сказав віце-президент з дослідницької роботи Фонду Карнегі за міжнародний мир Ендрю Вайс. - Це найскладніший внутрішньополітичний виклик для Порошенка за весь час його президентства."