Справа Брейвіка, проблеми України і вихід Росії із Сирії - у дайджесті іноземної преси.
Що заважає Україні - The Washington Times
Проамериканський уряд на Україні обтяжують "брудні гроші і брудна політика", а його тліючий конфлікт з проросійськими сепаратистами на сході країни "знову розгорається", повідомила у вівторок помічник держсекретаря США у справах Європи і Євразії Вікторія Нуланд.
Хоча у вівторок українському парламенту і вдалося проштовхнути ключовий антикорупційний законопроект, Нуланд сказала, що Києву все ще потрібно подолати великі перешкоди, щоб не допустити "нового зісковзування в корупцію, беззаконня і стан васальної держави".
Нуланд також повідомила на слуханнях у комітеті сенату з міжнародних відносин, що в перший тиждень березня було більше порушень перемир'я між промосковськими сепаратистами і українською армією, ніж будь-який інший період починаючи з вересня, коли було досягнуте це крихке затишшя.
"В останні кілька тижнів ми спостерігаємо сплеск порушень перемир'я, під час яких загинули 68 українських військових і були поранені 317 осіб", - сказала вона законодавцям на слуханні, на якому розглядалася ситуація в Україні через два роки після народного повстання, яке призвело до повалення проросійського президента Віктора Януковича і приходу до влади прозахідного уряду.
Брейвік вимагає більше прав - The New York Times
Андерс Беринг Брейвік, засуджений за вбивство 77 осіб у 2011 році, повернувся в суд зі скаргою на те, що одиночне ув'язнення порушує права людини.
Справа Брейвіка стала серйозним випробуванням для властивої для Норвегії схильності до терпимості і співчуття і для норвезької пенітенціарної системи, де реабілітація переважує покарання.
Раніше Брейвік нарікав на одиночне ув'язнення і погрожував оголосити голодування, а тепер він судиться з урядом, заявляючи, що Європейська конвенція з прав людини прирівнює тривале одиночне ув'язнення до тортур.
Брейвік, якому заборонено спілкуватися з іншими ув'язненими і залишати в'язницю, скаржиться на погіршене ставлення, зокрема на чисельні огляди і обшуки, у тому числі й нічні.
З міркувань безпеки слухання справи проходить у в'язниці і не транслюється по телебаченню. Як заявив ЗМІ директор в'язниці Оле Борлауг, безпека під час судового процесу буде, "як в аеропорту". Журналісти стежать за процесом із закритої трансляції в будівлі суду в Осло.
"Ця справа розглядається не для того, щоб повернути Брейвіка в центр уваги, як вважає багато хто, - заявив адвокат Брейвіка Еїстеїн Стурвік. - Мета цього процесу - визначитися з умовами утримання на строк, що залишився."
За словами Стурвіка, одиночне ув'язнення може бути навіть гіршим від смертного вироку, забороненого норвезькою конституцією. "Держава бере на себе велику відповідальність, коли вирішує відмовитися від смертної кари", - говорить адвокат.
Адвокат з боку уряду Маріус Емберленд заявив, що умови утримання Брейвіка виправдані, враховуючи тяжкість його злочинів, небезпеку втечі і загрозу, яку він представляє як терорист.
До того ж, підкреслив Емберленд, Брейвік не демонструє ознак каяття. Інший адвокат уряду, Аделе Матесон Местад, пояснив у суді, що перевірка листування Брейвіка необхідна, щоб не дати йому заохочувати інших екстремістів.
Родичі жертв з повагою ставляться до судової системи Норвегії.
"Так, він убив наших дітей, тому зрозуміло, що цей суд необхідний, - сказала представникам ЗМІ Лізбет Кристин Ройнеланд, чия донька загинула на острові Утойя. - Найбільше я побоююся того, що він отримає платформу для поширення його ультраправих поглядів. Сподіваюся на те, що цього вдасться уникнути. Він створює мережу - і саме цього ми боїмося. Сподіваюся на те, що він не виграє процесу."
Путін повторює в Сирії український сценарій - The Financial Times
Володимир Путін демонструє, що засвоїв один з найважливіших уроків із сучасної військової справи: країнам не слід долучатися до тривалих й запеклих військових кампаній.
США зробили таку помилку в Іраку й Афганістані, взявшись за довгострокові експедиції, які коштували їм великої крові і чималих грошей. В Україні і згодом у Сирії російський президент діяв більш приховано.
Він провів короткі, стрімкі інтервенції, які дозволили йому досягти сьогохвилинних цілей і не закритися від посталих при цьому можливостей для подальших дій.
Дехто вважає, що у цій статті заслуги Путіна переоцінені, і запитує, чого він насправді домігся своїми авантюрами, адже українська операція обернулася для Росії західними санкціями і не допомогла російському президенту створити Новоросію, а в Сирії він ні позиції Асада не зміцнив по-справжньому, ні наземні сили ІДІЛ не розгромив.
І все-таки можна стверджувати, що Путін надав США урок із сучасної військової справи. Він показав, що можна багато чого домогтися прихованим, але рішучим збройним втручанням, яке може зненацька розполохати увесь світ.