В'їзний секс-туризм в Україні – це підпільна індустрія з онлайн-сервісів, гідів, барменів і дівчат, які злітаються на іноземців.
Маргарита, 27-річна симпатична киянка, натуральна блондинка з блакитними очима, призначає зустріч Корреспонденту в центральному столичному ресторані Жадібний лось, пише Тетяна Повиренная у №11 журналу від 25 березня 2016 року. Дівчина сидить за столиком не одна, а з приятелем-американцем.
«Він абсолютно не розмовляє російською, тому не заважатиме», – пояснює Маргарита, адже розмова піде про інтимні речі, зокрема, про її зустрічі з іноземцями.
За освітою економіст, Маргарита працює в піарі, а вільний час присвячує знайомствам з чоловіками, які приїжджають в Україну з метою розважитися з дівчатами легкої поведінки.Часом у Маргарити зав'язуються тривалі зв'язки, наприклад, турок Альтан, з яким вона познайомилася в інтернеті. Для початку молоді люди «залайкали» фото один одного в Інстаграмі, потім почали спілкуватися в ВКонтакте.
«Він мене чисто зовні зачепив, – зізнається Маргарита. – Хитро, звичайно. Розповідав, що я «не така як всі, не корислива». Це, напевно, щоб подарунки не робити. Взагалі, турки ніжніші, турботливіші. Наші нахабніші».
Українки, які шукають заробітку сексом, крім соцмереж ловлять іноземців на сайтах знайомств. Маргарита часто сидить на Badoo. Дівчині щодня пишуть турки, араби, азіати, рідше німці.
За даними Департаменту боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Нацполіції України, протягом останніх двох років потік іноземців в Україну значно збільшився.
Ті з них, хто приїжджає в нашу країну з метою секс-туризму, чудово орієнтуються, де і за скільки можна зняти дівчину на ніч.
Зростання кількості іноземних мисливців на нічних метеликів правоохоронці пов'язують з падінням вартості їхніх послуг на тлі погіршення економічної ситуації в країні. Одна година сексу в Україні сьогодні коштує від $ 10 до $ 75
Зростання кількості іноземних мисливців на нічних метеликів правоохоронці пов'язують з падінням вартості їхніх послуг на тлі погіршення економічної ситуації в країні. Одна година сексу в Україні сьогодні коштує від $ 10 до $ 75. Це набагато дешевше, ніж у багатьох європейських країнах, особливо для тих, хто розплачується з вітчизняними повіями в доларах або євро. Зокрема, у Туреччині секс з європейкою коштуватиме в кілька разів дорожче.
Про зростання в'їзного туризму з вище названих країн побічно свідчать дані Державіаслужби України. Пасажирські перевезення між Туреччиною й Україною у 2015-му році в порівнянні з 2014-м збільшилися з 860,4 тис. осіб до 988,3 тис. осіб, з Ізраїлю і назад – з 421,5 тис. осіб до 549,2 тис. осіб.
Майже вдвічі зріс обсяг авіаперевезень між Україною та США з 55,4 тис. осіб до 99,4 тис. осіб, Австрією – з 270,5 тис. осіб до 292,7 тис. осіб. Майже в кожній з перерахованих країн діє спрощена система отримання українських віз.
У березні 2016 року Кабмін України спростив отримання віз для громадян ще 27 країн.
Втім, іноземці приїжджають сюди скоріше не з метою секс-туризму, а у справах, уточнюють у поліції, але попутно можуть скористатися і сферою інтимних послуг.
Крім відкритості кордонів і падіння гривні свою роль у стимулюванні секс-туристів зіграло і бажання молодих українок вирватися за кордон.
Багато хто з них прагне знайомитися з іноземцями, чекаючи серйозних стосунків, але часто потрапляють лише на любителів сексуальних розваг.
Піар тіла
До бойфренда Маргарити Альтана, який на певний час затримався в Україні, плануючи відкрити тут кафе, на вихідні часто прилітав з Туреччини його друг Селім.
Селімові за п'ятдесят, дружина важко хвора, і в Україну він регулярно літає у пошуках доступного сексу. Маргариті відома не одна така історія.
«Турків багато у SkyBar, D*Lux. Ще зазирають у ТАО CLUB, він дорожче. Арабів багато в Caribbean Club, – розповідає вона. – Іноді ми ходили втрьох, я, Альтан і його друг. Селім, звичайно, не красень, повненький. І не особливо багатий. Але тут йому все одно вигідніше [знімати дівчаток], і вибір тих самих українок більше, ніж у Туреччині».
Зазвичай іноземцю не становить труднощів познайомитися з новою пасією навіть без знання російської або української. Достатньо пригостити коктейлем вподобану мадемуазель, і, якщо вона прийняла напій, – це знак готовності до більш тісного спілкування.
Стандартна фраза «how are you?» плюс $ 100 – і година сексу турку забезпечена. За два дні Селім міг переспати з десятком дівчат, розповідає Маргарита, якщо йому хтось особливо подобався, міг заплатити і $ 200.
Все частіше секс-туристи сподіваються отримати не те, щоб зовсім дешевий, але абсолютно безкоштовний секс. Витрати на коктейлі – не береться до уваги
Однак все частіше секс-туристи сподіваються отримати не те, щоб зовсім дешевий, але абсолютно безкоштовний секс. Витрати на коктейлі – не береться до уваги.
Професійний пікапер Руш Ві, американець турецького походження, який описав свій досвід у книзі Переспати з Україною, розповідає про способи мінімізації витрат у справі зваби наших співвітчизниць.
Хоча Ві вважає українок найжіночнішими у світі, все-таки радить не надто на них витрачатися. «Вони до цього не дуже-то звикли – у місцевих чоловіків немає достатньо грошей для того, щоб повести дівчину в ресторан», – пише секс-турист.
Ві описує своє тримісячне перебування в Харкові, який завдяки його книзі набув статусу «інтимної столиці» України.
Однак з часів пригод американця мережа міст, що приваблюють пікаперів усіх мастей, розширилася.
Про це побічно свідчить відкриття представництв авіакомпаній, які працюють на тих напрямах, звідки, за розповідями дівчат, прибуває найбільша кількість чоловіків у пошуках сексу.
Частиною нелегальної індустрії секс-туризму стають різні інтернет-ресурси і шлюбні агентства, через які іноземці зв'язуються з дівчатами і які часом самі організовують такі зустрічі.
Маргарита підробляла в десятку таких фірм – надавала свої фото на сайти для приваблення іноземців. У деяких агентствах їхні іноземні керівники періодично перевіряли, чи реальні дівчата працюють на сайті.
Тому Маргариті доводилося раз на один-два місяці розповідати на камеру, зі скількома чоловіками вона, нібито, спілкувалася. Насправді «чатилися» з шанувальниками Маргарити інші співробітниці – професійні перекладачки, студентки іноземні мови.
Від шлюбних агентств Маргарита отримувала ставку 5 тис. грн на місяць просто за те, що на сайті висить її анкета. «Платили невчасно, а під кінець дали лише півтори тисячі», – скаржиться вона.
Однак якщо такі сайти допомагають познайомитися з іноземцями для шлюбу, хоча часом і обманюють своїх клієнтів і побачення наосліп за підробленим фото часто закінчуються нічим, то такі ресурси як gia.la і caryonline.com орієнтовані безпосередньо на людей, які шукають сексуальних пригод.
Швидше за все, власники цих двох сайтів перебувають в Україні, але зареєстровані вони в інших країнах – у Нідерландах та Румунії, передбачають правоохоронці, стверджуючи, що їхня діяльність – кримінально каране діяння за статтями Сутенерство й Організація притонів.
Часто дівчат на годину для іноземних громадян сутенери шукають і через соцмережі, пропонуючи їм посади типу хостес чи моделі. Жертва обману заповнює анкету, а потім їй уточнюють, що робота передбачає інтим. Однак багато хто погоджується, розповідає Маргарита.
Представниці елітного ескорту, конкуруючи одна з одною, рекламують себе в низькоштибних журналах. Зараз Маргарита працює в одному з них – загалом у Києві їх налічується близько п'яти.
Видання розповсюджується по готелях і клубах і позиціонує себе як модний глянець, який пише на різні світські теми, наприклад, про туризм. Однак однією з його головних цілей, за словами Маргарити, є промоушен для повій.
Забезпечені, часто валютні, ескортниці і просто охочі попіаритися дівчата готові заплатити від $ 1 тис. за розміщення їхніх фото всередині видання і $ 5-7 тис. за обкладинку, яка може з'явитися як реклама журналу на білборді.
«Забезпечені дівчата просто піаряться, задовольняють своє его. Іноді за них платять чоловіки або коханці. А ескортниці таким чином набивають собі ціну, щоб потім уже на своїх сайтах написати – модель, була дівчиною з обкладинки і все в такому дусі, – розповідає Маргарита. – Іноді й чоловіків собі так знаходять».
Українки бачать у знайомствах і близькому спілкуванні з іноземцями не тільки можливість заробити, а й плекають заповітну мрію – вийти вдало заміж.
Часом дівчата звертаються за адресами «безпечних» шлюбних агентств до правозахисної організації Ла Страда Україна, розповідає директор її департаменту правової та соціальної допомоги Марина Легенька.
Хоча Ла Страда таку інформацію надати не може, проте часто дає їм юридичну консультацію на гарячій лінії, у тому числі з питань безпечного виїзду за кордон.
Легенька зазначає, що останнім часом усе частіше звертаються до них за такими консультаціями дівчата з числа переселенців і не тільки. На пошуки кращої долі українок штовхає економічна нестабільність.
26-річна Ольга недавно втратила роботу і поховала матір. Вона не бачила для себе ніяких перспектив, і тут в її житті з'явився Ахмет. Турок був одного віку з Ольгою і справляв хороше враження.
«Це було кохання всього мого життя», – розповідає дівчина. Вона, не роздумуючи, погодилася поїхати до Ахмета в Стамбул погостювати. Але у молодого чоловіка були на її рахунок інші плани.
Поселивши дівчину в орендованій квартирі, він став приводити своїх друзів і влаштовувати оргії, в які залучали українку. Ольга приїхала до Туреччини за рахунок Ахмета, і у неї не було грошей на зворотний квиток.
Довелося звертатися в українське консульство. Удома, в Києві, дівчина ще довго відновлювалася після свого турецького вояжу, відвідувала психолога.
Хоча у Сергія, бармена одного з ресторанів у районі Майдану, є й щаслива історія такого знайомства в його закладі.
«Була одна дівчинка, напевно, з рік ходила до нас як на роботу. Вийшла заміж – зараз в Іспанії, дитина вже є, чоловік дуже багатий», – розповідає він.
Бажання клієнта
Дівчата, які ходять по київських клубах і пабах у пошуках забезпечених іноземців, – в Україні давно поширене явище. Звичайно, далеко не кожна при цьому займається проституцією.
Багато хто стає легким уловом для пікаперів через надмірну довірливість та стереотипи, наприклад, якщо іноземець, то обов'язково при грошах і позитивний.
У чоловіків, які приїжджають в Україну за дівчатами, свої стійкі уявлення. Одне з них: українки – красиві, ніжні, турботливі і доступні
У чоловіків, які приїжджають в Україну за дівчатами, свої стійкі уявлення. Одне з них: українки – красиві, ніжні, турботливі і доступні.
«Для багатьох іноземців нормально купувати секс. Для української традиції це менш характерно, – зазначає Юлія Стребкова, доцент факультету соціології та права КПІ. – Коли в Україну приїжджають забезпечені чоловіки з інших країн і наші дівчата супроводжують їх, створюється [у дівчат] ілюзія знайомства, звідси – виникає відчуття подібності людських стосунків, що, у свою чергу, дозволяє уникнути банальності проституції».
Сьогодні експати – любителі сексуального полювання – вважають за краще приїжджати в Україну не навмання, а із заздалегідь запланованим маршрутом і гарантованими сексуальними послугами.
Замовити їх можна онлайн. Достатньо тільки ввести в пошуковику «sex tours to kiev» – і варіантів хоч відбавляй. Величезний вибір дівчат, є гнучка система знижок.
За $ 2 тис. сайти беруться організувати два дні перебування в Києві на орендованій квартирі і з елітною повією з комплексом послуг аll inclusive, тобто всіма видами сексу.
На ресурсах можна вибрати вподобану дівчину, вивчити її параметри, прайс, а після спілкування електронною поштою з модератором той надасть ключ-код, за допомогою якого можна побачити обличчя своєї «леді».
Організований вояж за участю елітних повій не всім заїжджим «принцам» по кишені. Година з такою дівою може коштувати, за даними поліції, від $ 300 до $ 2,5 тис. і більше
Щоправда, організований вояж за участю елітних повій не всім заїжджим «принцам» по кишені. Година з такою дівою може коштувати, за даними поліції, від $ 300 до $ 2,5 тис. і більше. А Україну часто відвідують далеко не найбагатші іноземці. Вони знаходять собі продажне кохання за прийнятною ціною.
Закордонним «ромео» підкажуть місця проживання дівчат легкої поведінки столичні таксисти й адміністратори питних закладів. Тим більше, на вулицях Києва, наприклад, у районі Бессарабської площі відкрито роздають адреси «масажних салонів», під вивіскою яких пропонують сексуальні послуги.
Вищезгаданий бармен Сергій розповідає, що іноді викликає клієнтам дівчаток лише за $50 «з Пушкінської» – центральної столичної вулиці, де розташований один з відомих київських борделів.
За словами Владислава Дубини, в.о. начальника Департаменту з боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, вони не виділяють поняття секс-туризму.
Поліція оперує злочинами, які з ним пов'язані, – організація кубел (стаття 302 КК), сутенерство (303), заняття проституцією (стаття 181-1 Кодексу адміністративних правопорушень).
Він каже, що за останні кілька років кількість справ, заведених за першими двома статтями, істотно не змінилася. У 2014 році за ст. 302 було відкрито 497 справ, у 2015-му – 466; за ст. 303 – 311 і 244 відповідно. В тому і в іншому році виявлено по 10 злочинних організацій.
Поліцейські пояснюють цю статистику тим, що в зростанні індустрії, яка обслуговує секс-тури, великого сенсу немає, адже іноземні громадяни й так добре орієнтується в цій сфері.
Водночас Марфа Скорик, директор Київського інституту гендерних досліджень, вважає, що явище секс-туризму зазвичай означає, що в країні є великий і ніким не запротокольований ринок внутрішньої проституції.
«Для того щоб бізнес процвітав, а секс-туризм – це, звичайно, бізнес, перш за все, необхідна його кримінальна організація», – впевнена вона.
Це не просто спонтанні пересування зацікавлених любителів, пояснює експерт, адже потенційних секс-туристів часто збирають у групи підпільні туроператори і заздалегідь продумують план перебування в Україні.
Щоб країна стала улюбленим напрямком для секс-туризму, необхідне поєднання кількох чинників: бідність населення; фемінізація бідності, коли жінки бідніють швидше, ніж чоловіки; вузький коридор можливостей і налагоджені кримінальні структури. Україна опинилася серед країн, які мають усі ці характеристики
Щоб країна стала улюбленим напрямком для секс-туризму, необхідне поєднання кількох чинників, наголошують аналітики. Перший – бідність населення, другий – фемінізація бідності, коли жінки бідніють швидше, ніж чоловіки.
Третій фактор – вузький коридор можливостей, звуження ринку праці і, нарешті, четвертий – добре налагоджені кримінальні структури. Україна опинилася серед країн, які мають усі перераховані вище характеристики, потрапивши в компанію Куби, Філіппін, Домінікани, Таїланду та деяких пострадянських країн.
Частина експертів вважає, що становище може виправити легалізація проституції. Кількість законопроектів у Верховній Раді на цю тему останнім часом різко зросла. Проблема вже досить довго обговорюється в суспільстві.
«Україна – одна з найкращих країн, де можна недорого і добре відпочити в компанії продажних жінок. Сам секс – це не проблема в будь-якому його прояві, – вважає Влад Іваненко, редактор Playboy Україна. – Проблема в головах тих, хто вважає секс проблемою. Переважно це політики, які влаштовують у приватних будинках яскраві оргії із залученням тих самих повій. Єдиний вихід – легалізувати цю індустрію якомога швидше».
Але є й протилежна точка зору, заснована на зарубіжному досвіді. Легалізація проституції тільки розширить ринок цих послуг, вважає Скорик.
«Є цікаве дослідження щодо Північної Європи, – розповідає вона. – У районах, де працюють легальні будинки розпусти, відразу ж утворюється географічна зона потенційної небезпеки для жінок і дітей, які живуть навколо цих борделів. Вони набагато частіше зазнають різних видів насильства. Це відбувається, тому що було «офіційно» дозволено до жінок ставитися як до речі».
Відома американська феміністка і виконавчий директор Коаліції проти торгівлі жінками Дженіс Реймонд вважає, що легалізація проституції не контролює секс-індустрію, а розширює її.
Вона наводить приклад американського штату Вікторія. Якщо в 1989 році там налічувалося близько 40 публічних будинків, то через 10 років після узаконення цих місць їх стало 94 – і це не рахуючи 84 ескорт-агентств.
Однак експерти наполягають якщо не на легітимації будинків терпимості, то як мінімум на обов'язковому ліцензуванні шлюбних агентств. Без цього неможливо бути впевненим, що вони насправді не займаються сутенерством.
Марина Легенька попереджає, що часом під прикриттям шлюбних агентств працюють злочинні організації, які залучають дівчат у заняття проституцією.
У легалізації проституції є й чимало противників, які вважають, що це ще більше втягне українок в цю сферу.
«Ця проблема зникне, тільки якщо нею будуть займатися, – резюмує Скорик. – До вирішення питання так званого секс-туризму треба підходити комплексно, за участю різних міністерств – МВС, Мінсоцполітики, Міносвіти. І легалізація проституції при цьому далеко не панацея. Наша країна не повинна торгувати своїми жінками, навіть якщо більше торгувати їй нічим».
***
Цей матеріал опублікований в №11 журналу Корреспондент від 25 березня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.