Герої серіалу роблять помилки, які немов списані з новітньої історії нашої країни.
Вихід шостого сезону грандіозної саги "Гра престолів" очікується вже 24 квітня. Мільйони людей з нетерпінням чекають продовження захопливої історії про ворожнечу династій, інтриги і хитросплетіння Семи королівств, а також Вільних міст.
Така затребуваність серіалу і книг Джорджа Мартіна виникли не випадково. Занадто явно їх персонажі схожі на реальних представників влади у різних країнах. Прямі паралелі можна провести і з Україною.
Дейенеріс Таргаріен: упустила Майдан
Прагнучи звільнити рабів, Дейенеріс починає масштабну війну, підкоряючи багаті рабовласницькі міста.
Однак повелителька драконів не підкріплює свої діяння економічною базою: раби звільнені, але рівень добробуту почав стрімко падати.
Недалекоглядно веде вона себе і щодо місцевих еліт - вона і не домовляється ними, і не знищує під корінь. У результаті - розплачується кривавим програшем і поверненням старих рабовласницьких порядків.
АНАЛОГІЯ З УКРАЇНОЮ
-
Ідеї Майдану-2 перемогли тільки на папері - нові політсили не змінили систему, залишивши Україну у владі старих олігархічних угруповань.
-
Через що ситуація повільно, але вірно переходить у стадію реваншу - якщо не "колишніх" володарів, то хоча б методів їх управління.
Серсея Ланністер: влаштувала бардак в МВС
Після смерті грізного батька-правиці - лорда Тайвіна - Серс, що називається, понесло. Не довіряючи нікому, вона оточила себе новими ставлениками, пачками "звільняючи" колишню управлінську еліту. Головним критерієм відбору стала особиста відданість, а не досвід і професіоналізм.
Серсея вміло руйнує все, що побудували її батько і брат, тому терпить одну політичну поразку за іншою. А ті підступи, які вона так майстерно будувала ворогам, обертаються проти неї ж.
АНАЛОГІЯ З УКРАЇНОЮ
-
За "моделлю Серс", в Україні намагаються реформувати силові структури. Замість фахівців, які хоч і крали, але бандитів ловити вміли, в органи стали брати людей "з вулиці", чия прихильність Майдану важливіша, ніж кваліфікація.
-
При цьому звільнення професіоналів відбуваються непрозоро і незаконно, а "скривджені" масово поповнюють ряди криміналітету.
-
У результаті злочинність підскочила на десятки відсотків. Побутові злочини з гранатами і автоматичною зброєю стали буденністю, а збройні розбірки радикалів не сходять із новинних стрічок.
Роберт Баратеон: популіст на службі олігархів
Роберт - король-турнір, який жив за принципом "хліба і видовищ". Замість реального занурення у справи королівства - лицарські турніри, полювання. А заодно - збільшення боргу королівства до космічних масштабів.
За пишність правління і колишню військову славу Роберта любив простий народ, проте в реальності владу захопили впливові сім'ї, які вкинули королівство в безодню міжусобиць.
АНАЛОГІЯ З УКРАЇНОЮ
-
Нинішня влада більше приділяє уваги популізму і піару, ніж реальним справам. Пафос, гучні заяви, військово-патріотичний чад - замість реформ і спокійної, вдумливої роботи на перспективу.
-
Паралельно олігархічні угруповання готуються до чергового переділу власності, проникаючи у владу через парламент і новостворений Кабмін.
Станніс валить пам'ятники Леніну
Станніс Баратеон - без п'яти хвилин законний король Семи Королівств - але раптово релігійний фанатик, який перейнявся вірою у нове божество - Владику Світу.
Родзинки правлінню Станніса додає його Червона жриця, яка вводить практику людських жертвоприношень.
Нетерпимість Станніса відштовхнула від нього ряд потенційних союзників, що поклонялися традиційним богам. Все це не в останню чергу зумовило поразку молодшого брата Роберта.
АНАЛОГІЯ З УКРАЇНОЮ
-
Не можна заперечувати, що у нас сьогодні відбуваються, частково, схожі процеси. Влада з головою кинулися в безодню декомунізації, встановивши небачений в сучасних європейських державах ідеологічний диктат.
-
У країні забороняють артистів, книги, фільми, телеканали, при цьому абсолютно не цікавлячись, чи хочуть цього жителі України. Заборони видаються без широкого громадського обговорення, "пачками".
-
Прихильників іншої ідеологічної моделі абсолютно безкарно б'ють і навіть позбавляють життя - лише в одній Одесі спалили 48 осіб.
Король Джоффрі Яценюк
Якщо винести за дужки патологічну жорстокість Джоффрі Баратеона, його стиль правління можна охарактеризувати як агресивно-безглуздий.
Потреби і проблеми підданих - ніщо для Джоффрі. Він з легкістю вводить найдраконівські закони, при цьому навіть не намагаючись вирішувати якісь реальні проблеми держави.
Войовнича риторика й управлінська імпотенція - ось дві головні ознаки влади Джоффрі. Для самого короля це, як відомо, закінчилося плачевно.
АНАЛОГІЯ З УКРАЇНОЮ
-
Спочатку гарна новина - мабуть, нікого з українських політиків неможливо поставити врівень із Джоффрі. І все ж, деякі паралелі можна провести з молодим екс-прем'єром Арсенієм Яценюком. Він, хоч і не відрізняється особистою жорстокістю, але політичну агресивність йому, проте, приписують.
-
Після глави Радбезу Турчинова Яценюк був головним "яструбом" українського політикуму, видаючи перли про "напад СРСР на Україну і Німеччину".
-
При цьому "піддані", м'яко кажучи, не люблять Яценюка за інше: нічим не обґрунтоване зростання комунальних тарифів, відмова держави від безлічі соціальних гарантій, обвальне падіння рівня життя без найменших перспектив його відновлення.
Комбат-нардеп Робб Старк
Старший син Неда Старка, незважаючи на свій юний вік, виявився відмінним воєначальником. Однак Робб пішов у батька і не успадкував таланту політика.
Здобувши ряд військових перемог, Старк-молодший "на емоціях" скоїв три фатальні помилки: посварився з рядом союзників, відпустив важливого заручника Теона Грейджоя (що дозволило останньому захопити і зруйнувати Вінтерфелл) і порушив обіцянку одружитися з онукою Уолдера Фрея, за що старий лорд і вбив Робба.
Після смерті "короля Півночі" розвалився і весь рух симпатичних сіверян-сепаратистів, яким співчувала велика частина фанатів "Гри престолів".
АНАЛОГІЯ З УКРАЇНОЮ
-
На українській арені молодою силою, що подає надії, здавалися перші комбати-добровольці АТО. Майже всі вони прийшли до Верховної Ради на хвилі перших перемог Києва на Донбасі і склали основу "партії війни".
-
Однак чим більше їм доводилося займатися політикою, тим більше вони втрачали вагу в суспільстві - і сьогодні вона виразно прямує до нуля (поряд з рейтингами правлячих партій).