Що відбувалося в травні 2014 року на не визнаних світом референдумах за проголошення "державності" ДНР і ЛНР.
Два роки тому, 11 травня,
в Донецькій і Луганській областях провели "референдуми" про незалежність самопроголошених ДНР і ЛНР. У ніч на 12 травня сепаратисти вже оголосили про позитивні результати - 89,7% "за" в Донецькій, і більше 90% - в Луганській областях. Їх не визнав світ, але багато жителів регіону все ж прийшли на дільниці і підтримали сепаратистів, хоча вже через кілька місяців реалії змусили декого з них пошкодувати про зроблений вибір.
За словами екс-губернатора Донецької області Сергія Тарути, люди йшли на референдуми не "за Росію", а для того, щоб показати незгоду з політикою Києва.
Один з лідерів сепаратистів, глава "Народної Ради ДНР" Денис Пушилін, згадуючи про події дворічної давнини, звинувачує депутатів Донецької облради, які не реалізували на Донбасі кримський сценарій. "Потрібно було виявити свою стійкість і проголосувати. Ситуація розвивалася б зовсім по-іншому. Але тоді не було можливості зібрати кворум, відповідно довелося проголошувати республіку", - сказав він в ефірі одного з місцевих телеканалів.
Денис Пушилін йде до Донецької обладміністрації після референдуму, 13 травня 2014 року.
Фото: ЕРА / UPG
Пушилін зізнається, що чекав кримського сценарію: референдум і потім приєднання до Росії.
"Ми, звісно ж, хотіли і десь собі малювали, що буде такий же самий кримський сценарій. Але це був обман. Можливо, самообман. Ми всі прекрасно пам'ятаємо, що референдум в Криму проводила чинна влада. Це ті, хто були обрані за українськими законами. Це те, про що ми просили нашу облраду. Але оскільки депутати розбіглися, то ми змушені були все брати на себе. Але при всьому нашому... Хоч що б ми говорили, але ми самі себе проголосили", - пояснив він.
Задовго до референдуму сепаратисти зайняли будівлю Донецької обладміністрації. Перший раз її штурмували 3 березня. Фактично саме це призвело до захоплення влади і початку військових дій на Донбасі. Наступне (вже надовго) захоплення Донецької ОДА, в результаті якого була проголошена "Донецька народна республіка", сталося 6 квітня 2014-го.
Загарбники Донецької ОДА 6 квітня вимагали референдуму. Фото: Новости Донбасса
Денис Пушилін проводить засідання в захопленій Донецькій ОДА, 7 квітня 2014 року.
Фото: Новости Донбасса
Донецька ОДА при владі сепаратистів, "засідання" 7 квітня 2014 року. Фото: Новости Донбасса
У Луганську 6 квітня відбувалися аналогічні події: проросійські активісти і молодчики в балаклавах штурмували будівлю ОДА і вивісили на ній російський прапор. Захоплення сталося без жертв і без опору. Міліція не перешкоджала, її вивели з будівлі адміністрації під оплески мітингувальників.
Натовп скандував "Референдум!", "Росія!" Уже через місяць бажання справдилося: в обох областях провели доленосні голосування.
До слова, за словами самого Пушиліна, урни для голосування 11 травня були приготовлені з підручних матеріалів, бюлетені друкувалися на звичайних принтерах. На деяких дільницях на них був навіть український герб.
Референдум в Луганську 11 травня 2014 року: урни все ще з гербом України. Фото: ЕРА / UPG
Голосувати можна було без паспорта і по інтернету, а за деякими даними - кілька разів під різними прізвищами. У підсумку, за даними сепаратистської ЦВК, "проголосували" 100,63% громадян.
Референдум в Донецьку, 11 травня 2014 року. Фото: ЕРА / UPG
З більш ніж 400 виборчих дільниць Донецька відкрилися трохи більше 150. Оскільки проголосувати хотілося багатьом, створилися величезні черги.
Аншлаг на референдумі 11 травня 2014 року в Маріуполі (зараз підконтрольний Україні).
Фото: Reuters
На референдумі 11 травня 2014 року в Маріуполі вишикувалися довгі черги
Питання звучало так: "Чи підтримуєте ви Акт про державну самостійність Донецької народної республіки?" (У ЛНР - Луганської).
Питання на донецькому референдумі 11 травня 2014 року. Фото: aziksad / Instagram
Міліція в основному спостерігала за подіями з боку - пізніше органи правопорядку пояснили свою мовчазну бездіяльність фразою "щоб уникнути провокацій".
Трагедією завершився референдум в Красноармійську Донецької області (зараз підконтрольний Україні). Він був зірваний через зіткнення цивільних з озброєними людьми в камуфляжі, ділянки закрили достроково. Люди в камуфляжі прямували на машині до міськвиконкому, дорогу їм перегородили місцеві жителі, які протестували. Для забезпечення проїзду бійці відкрили вогонь - спочатку в повітря.
Потім з'ясувалося, що під час стрілянини вбили місцевого жителя. Сепаратисти звинуватили Нацгвардію і батальйон "Дніпро". МВС України і керівництво Дніпропетровської області звинувачення спростували. "Батальйон "Дніпро" стріляв по натовпу, який протестував. Одного вбили. Одному прострелили ногу", - писали в соцмережах.
Стрілянина в Красноармійську, 11 травня 2014 року
Красноармійськ, люди намагаються допомогти пораненому в ногу місцевому жителю, але врятувати чоловіка не вдалося. Фото: ЕРА / UPG
На референдумі в Луганську мерщій роздавав коментарі тодішній депутат, а нині
оголошений в розшук Олег Царьов. "Вся Україна звільниться від нацизму", - заявляв він. Екс-нардепу, який втік, в Україні сьогодні інкримінують заклики до повалення влади і порушення цілісності країни.
Близько опівночі в ніч проти 12 травня голова самопроголошеного Центрвиборчкому ДНР Роман Лягін оголосив результати: 89,7% - за незалежність ДНР, 10,19% - проти, 0,74% бюлетенів зіпсовані. У сумі - 100,63%.
Підрахунок бюллетелей 11 травня 2014 року в Донецьку. Фото: ЕРА / UPG
За даними сепаратистів, підсумкова явка на референдумі про статус Донецької області України становила 74,87%, Луганській - 81%.
За незалежність "Луганської народної республіки" нібито проголосували 94-98% виборців.
У Луганську 12 травня 2014 року святкують результати референдуму. Фото: ЕРА / UPG
Оперативність в доставці бюлетенів з далеких куточків Донецької області, де вже точилися бої, пояснили щасливим збігом обставин, а надшвидкий підрахунок - нелюдськими зусиллями комісії.
Через два тижні війна прийшла і в Донецьк.
Донецьк, червень 2014 року