Щоб виключити політичний чи інший тиск на ВРП, до його складу входитиме 21 член, десять з яких вибирає з'їзд суддів, по два члени будуть призначатися Президентом, Верховною Радою, з'їздом адвокатів, Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури, а також з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ з числа вчених-правознавців.
ВРП контролюватиме призначення, просування по службі та звільнення не тільки суддів, а й прокурорів, що сприятиме поверненню довіри не тільки до судової системи, а й до прокуратури.
Важливим аспектом судової реформи буде обов'язкова переатестація всіх суддів України як під час горизонтального, так і вертикального руху.
Для поліпшення якості судової системи проектом пропонується залучити на посади суддів до судів вищого рівня адвокатів і вчених.
У президентському законопроекті про судоустрій і статус суддів, який вноситься як додаток до конституційних змін, пропонується збільшити посадовий оклад суддів Верховного суду з 13 до 75 мінімальних заробітних плат з 1 січня 2017 року.
Пропонується встановити, що з 1 січня 2017 року оклад судді місцевого суду складе 15 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду - 25 мінімальних зарплат.
З 2018 року пропонується встановити оклад судді місцевого суду у 20 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду - 30 мінімальних зарплат.
З 2019 року оклад судді місцевого суду складе 25 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду - 40 мінімальних зарплат.
З 2020 року оклад судді місцевого суду пропонується встановити на рівні 30 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду - 50 мінімальних зарплат.
Згідно з чинним законодавством, оклад судді місцевого суду становить 10 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду - 11, судді вищого спеціалізованого суду - 12, Верховного Суду - 13.
Крім того, Порошенко пропонує встановити, що до базового розміру окладу судді застосовуються такі коефіцієнти: 1,1 - якщо він працює в суді населеного пункту з населенням не менш ніж 100 тисяч осіб, 1,2 - якщо в населеному пункті проживає не менш ніж 500 тисяч осіб, 1,25 - якщо в населеному пункті проживає не менш ніж 1 мільйон осіб.
Також Президент пропонує встановити доплату за вислугу років у разі роботи понад 3 роки.
Крім цього, доплати пропонується встановити за наукові ступені і роботу із секретною інформацією.
Ризики і мінуси
Зміна Конституції в частині правосуддя без встановлення достатніх запобіжників на рівні закону, хоча і тимчасово, але легітимізує вплив Президента на суди, вважає головний експерт із судової реформт РПР Михайло Жернаков.
"Такі положення, як, наприклад, повернути призначення голів судів до Вищої ради юстиції (по-новому охрещений до Вищої ради правосуддя), на яку Президент має незаперечний вплив, залишити за главою держави право підписувати і видавати посвідчення суддям і головам судів особисто або через "довірену особу", - все це робиться в найкращих традиціях попередньої влади - через аналогічні механізми впливали на суди архітектори судового режиму Януковича Ківалов і Портнов", - вважає експерт.
Президент фактично з перших днів на посаді прийняв на себе всю відповідальність за введення судової реформи в Україні, зосередивши всі центри розробки судової реформи у своїй адміністрації, констатує Жернаков.
Що скаже Рада
Голова фракції Блок Петра Порошенка Ігор Гринів заявив, що майже всі фракції висловилися за підтримку судової реформи.
"Сьогодні на погоджувальній раді було обговорення судової реформи. Фактично майже всі фракції висловилися за підтримку судової реформи. Крім Опозиційного блоку. Підтримку висловили і представники Самопомочі, на початку і Ляшко сказав, що він готовий його розглядати", - зауважив він.
За словами Гриніва, нова редакція закону про судоустрій - "один з найбільш професійно опрацьованих законів".