На черзі перейменування Московського мосту, який також планують назвати на честь Бандери. Споруді також хотіли дати ім'я радянського інженера Георгія Фукса, який її спроектував. Цей варіант уже пройшов потрібні процедури для затвердження, але остаточне рішення за Київрадою.
За даними ЗМІ, міст хочуть назвати саме на честь Бандери. Серед варіантів також Північний або Троєщинський. Корреспондент.net згадав, як зводили унікальний Московський міст за часів СРСР.
Перехід на Троєщину
Зведення Московського мосту розпочали у 1971 році. Причиною став активний розвиток столичних районів на Лівому березі, зокрема, Троєщини. У той час уже відкрили міст Метро і запустили потяги від залізничного вокзалу до Дарниці. Новий міст повинен був з'єднати Харківський масив і Воскресенку, забезпечивши рух транспорту.
У той час потрібні були два нових мости, але через масштабність робіт чиновникам довелося вибирати найважливіший проект. Вирішальну роль зіграли плани щодо забудови Троєщини, тому «переміг» Московський міст. До відкриття у 1976 році він назвався Північним і Дружби Народів.
Революція від інженерів
Для того часу споруда такого великого моста стало революційним. Радянські інженери орієнтувалися на Європу - там якраз почали споруджувати нові оригінальні конструкції. Зарубіжні фахівці зводили широкі мости з величезними прольотами, підвішеними на канатах. Це надихало і викликало захоплення у вітчизняних фахівців.
Головним інженером проекту призначили Георгія Фукса, головним архітектором - Анатолія Добровольського, а допомагали їм фахівці Київсоюздорпроекту і Мостобуду. Спорудження стало унікальним для Києва і всієї країни, так як нічого подібного раніше тут не будували. Тому і дозвіл на втілення забудови керівник отримав з великими труднощами.
"До цього у мене не було мостів з таким довгим прольотом і таким прогином, - розповідав Фукс. - Звичайний міст під навантаженням прогинається на кілька сантиметрів. Наш міст повинен був на 67 сантиметрів! Ми цього не відчуваємо, тому що це прогин відносний - він розподіляється на всі 300 метрів прольоту".
Радянське ноу-хау
Підвісний міст складається з двох окремих частин через Дніпро і Десенку. Його протяжність - 700 метрів, а прольоту без опор - 300 метрів. Гнучкість моста забезпечила тонка металева плита під дорогою на мосту. При цьому головною частиною споруди став пілон з бетону, а не металу, як раніше. Завдяки порожнині всередині нього робітники могли підніматися нагору.
Ідею бетонного пілона радянські інженери запозичили в Братиславі (Словаччина). Тут звели вантовий міст через Дунай і навіть встановили всередині порожнини ліфт. "Ми побували там, міст оглянули, але не скористалися ні кресленнями, ні консультаціями чехословацьких колег, а розробили проект разом з московськими вченими", - розповідав Фукс.
На Московському мосту в обидва боки від пілона променями витягли надміцні ванти (спеціальні канати). Розривна сила кожного з них - 300 тонн. Вони утримують у висячому положенні великий проліт мосту. Також на пілоні встановили радянський герб Києва в вигляді листа каштана, лука зі стрілою і зірками.
Частина моста через Десенку стала першою в країні, де застосували технологію скріплення арматурою окремих залізобетонних балок. Крім того, біля мосту максимально великий проліт над серединою Дніпра, щоб опори не заважали суднам.
Труднощі при випробуваннях
Будівельникам довелося скручувати кожен вант на місці будівництва, так як на заводі таку роботу не виконували. Також їх можна було перевезти на суднах, оскільки готові канати були дуже жорсткими. При цьому велику роль у зведенні мосту відіграли ентузіазм робітників, так як фінансування було нерегулярним. Вони працювали в три зміни протягом п'яти років під дощами і в сильні морози.
Крім того, інженери зіткнулися з труднощами під час випробувань мосту. Після спорудження одночасно проїжджали 150 вантажівок із піском. Вони створювали навантаження, втричі більше очікуваного при експлуатації. Показники фіксували датчики. Але при повторному випробуванні на дві половини розкололася скоба, яка стягувала канати. Одна частина деталі впала у Дніпро, а друга вагою 200 кілограмів - під ноги тестувальникам, але минулося без постраждалих.
3 грудня 1976 року, у день народження Фукса, міст ввели в експлуатацію. За проектування і спорудження мосту Метро і Московського мосту інженер отримав премію Ради міністрів СРСР. Із тих пір Московський став головною транспортною артерією Києва, яка поєднала береги Дніпра і Десенки. А будівельники навіть зараз визначають навантаження на мости за стандартами, розробленими під час зведення унікальної споруди.