Що пропонують депутати закріпити в новому законі "Про мову".
Народні депутати почали нову спробу врегулювати
мовне питання в країні.
За 25 років української незалежності ця проблема була надзвичайно політизована і перетворилася в улюблене поле для спекуляцій.
В Україні був навіть мовний Майдан, а всі торкання політиками питання мови закінчувалися тільки розколом у суспільстві, хоча саме населення ніколи мовної проблеми і не помічало.
Цього разу питання мови пропонують вирішувати радикально - зі штрафами, в'язницею та інспекціями.
Кореспондент.net розповідає про новий виток мовних суперечок.
Новий закон
У Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №5670 "Про мову".
Авторами проекту стали 33 депутати з різних фракцій, в основному з Блоку Петра Порошенка, а також Народного Фронту і Самопомочі.
Пропонується зробити українську мову обов'язковою для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування. Це стосується проведення засідань, оформлення документів, звернень громадян.
Українську мову пропонують зробити обов'язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. При цьому в школах і садках допускається використання мов нацменшин, а у ВНЗ це не передбачено. Навчання в університетах має вестися виключно українською, допускається виклад одного або декількох предметів однією з офіційних мов ЄС.
Всі культурно-масові заходи також хочуть зобов'язати проводити виключно державною мовою. Театральні вистави іншими мовами повинні супроводжуватися субтитрами українською мовою.
Фільми в Україні також можна буде знімати тільки українською. Допускається включення окремих реплік іншими мовами за наявності субтитрів.
У сфері обслуговування (магазини, ресторани і т.п.) також обов'язкове використання української мови.
ЗМІ
Українську мову пропонується зробити обов'язковою для всіх ЗМІ. Передачі іншими мовами дублюються українською мовою. Телерадіокомпанія зобов'язана забезпечити синхронний переклад на українську мову, якщо хтось із учасників програми говорить іншою мовою.
Електронні ЗМІ хочуть зобов'язати мати сторінку українською мовою, яка повинна завантажуватися користувачеві за замовчуванням.
Українська мова також позиціонується як головна мова друкарства і видавничої діяльності. Тиражі іншими мовами не можуть бути більші за тиражі українською мовою.
Покарання
За порушення закону нардепи пропонують штрафувати у розмірі від 3400 до 6800 гривень, якщо йдеться про роботу офіційних органів і бюджетних організацій, від 3400 до 5100 гривень, якщо порушення виявлено у сфері освіти, науки і культури, від 6800 до 8500 гривень - штрафи для ЗМІ.
Телерадіоорганізаціям за порушення закону передбачається штраф у розмірі до 10% від ліцензійного збору.
За спроби "впровадження в Україні офіційної багатомовності" може загрожувати кримінальна відповідальність - це прирівнюється до спроб повалення державного ладу.
Публічна неповага до мови прирівнюється до наруги над державною символікою України.
Стежити за виконанням закону будуть спеціальні мовні інспектори.
Навіщо це потрібно?
Нардепи таким чином хочуть скасувати сумнозвісний закон Колесніченка-Ківалова, який нормально так і не працював, але і не скасований досі.
Головний автор проекту - нардеп від "Самопомочі" Ірина Подоляк заявила, що подібний закон нібито діє у всіх країнах, де державна мова - одна.
Один із авторів законопроекту, "фронтовик" Андрій Тетерук каже, що мета документа - не влаштувати полювання на відьом, а тільки захистити і дати розвиток українській мові: "Мовна інспекція - це не "поліція", яка самовільно притягає до відповідальності. Її повноваження будуть чітко регламентовані і розроблені Кабміном. Як і перелік іспитів та інструкцій для перевірки держслужбовців. Громадяни самі зобов'язані вивчити українську, якщо хочуть брати активну участь у тому ж держуправлінні або працювати на держпосадах. Громадяни повинні володіти державною мовою, і для цього будуть створені умови, а в побуті всі мають право спілкуватися тією мовою, якою вважають за потрібне".
Меншини проти
Євросоюз відреагує, якщо в Україні буде прийнятий новий закон "Про мову", заявив Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
"Ми чули, що цей закон, можливо, не буде прийнятий. І ми сподіваємося на це. Якщо ж які-небудь поправки і зміни погіршать життя меншин, в тому числі угорської, то ми, звичайно, піднімемо це питання на рівні ЄС", - підкреслив він.
За словами Сийярто, значення цього питання виходить "далеко за межі України".
"Ми повинні захищати меншини і застосовувати європейські стандарти - в тому числі щодо України", - зазначив міністр.
В Україні, в основному в Закарпатській області, проживає понад 150 тисяч етнічних угорців.
Варто хвилюватися?