Навіщо Верховна Рада зробила вступ у НАТО пріоритетом зовнішньої політики країни.
Вступ України в НАТО - одна з найбільш спекулятивних тем української політики.
За час незалежності вітчизняні політичні сили вже встигли поборотися і за вступ в НАТО і за неприєднання до Північноатлантичного альянсу.
Тепер же Верховна Рада визначила вступ до НАТО, як одну з головних стратегічних цілей зовнішньої політики країни.
Що це означатиме на практиці, розбирався Корреспондент.net.
Творчість депутатів
Верховна Рада прийняла закон, який закріплює в якості пріоритету зовнішньополітичного курсу України - вступ до НАТО.
Згідно з пояснювальною запискою, новий закон вносить необхідні для вступу в Альянс зміни до законів України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" та "Про основи національної безпеки України".
За словами авторів законопроекту, прийняття цього закону сприятиме розширенню і поглибленню співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору, зміцненню національної безпеки країни, а також призведе до гарантії її суверенітету і територіальної цілісності.
"Агресія Російської Федерації проти України, анексія частини української території поставила перед Українською державою невідкладне завдання щодо реального забезпечення національної безпеки країни", - пояснили вони необхідність такого кроку України.
Депутати-ініціатори наголошують, що про необхідність вступу країни в НАТО свідчить досвід ряду держав-сусідів України, для яких таке єднання стало "найефективнішим інструментом забезпечення безпеки, збереження територіальної цілісності і суверенітету".
Історія "ходіння в НАТО"
За часів президентства Леоніда Кучми Київ офіційно прагнув до членства в НАТО, а з 2003 року норма про майбутній вступ стала частиною українського законодавства. У 2010 році після обрання президентом Віктора Януковича Україна оголосила політику "позаблоковості", а Рада вичистила з законів всі згадки про НАТО і про можливе членство України в ньому.
У 2014 році Україна проголосила кінець політики позаблоковості, але парламент так і не повертав у законодавство норми про вступ до Альянсу.
Тепер же вступ до НАТО буде в переліку ключових напрямків державної політики з питань національної безпеки і основних принципів зовнішньої політики України.
Що думають в самому НАТО
Очевидно, що поки що приймати Україну в НАТО ніхто не збирається. Раніше це відкрито визнавали і в українському уряді.
Країни, які претендують на участь в Альянсі, мусять відповідати багатьом вимогам, як за рівнем демократії, так і щодо взаємної сумісності збройних сил, і ці вимоги не декларативні. Україна все ще далека від мінімально необхідного рівня.
Не можна забувати і те, що в альянс не приймають держави, які перебувають у стані війни, нехай навіть ця війна офіційно не оголошена.
Реакція Росії
Москва стурбована рішенням українських депутатів.
Україна, за словами прес-секретаря російського президента Дмитра Пєскова, є країною, в якій "триває громадянська війна".
"У Москві традиційно з недовірою і стурбованістю ставляться до процесу розширення НАТО в бік наших кордонів. Вважаємо, що це загрожує нашій безпеці і балансу сил в євразійському регіоні. Зрозуміло, російська сторона вживає всіх необхідних заходів для ребалансування ситуації і забезпечення власної безпеки", - заявив він.
За словами Пєскова, рішення про прийняття нових країн до альянсу "приймається в Брюсселі і в тих столицях, де здійснюється загальне керівництво процесом".
Політична кон'юнктура
Протягом останніх трьох років говорять про перевагу прихильників членства над противниками, але цю перевагу складно назвати стійкою. Наприклад, опитування Центру Разумкова восени 2016 року показало, що якби референдум відбувся, за вступ у НАТО збиралося проголосувати 44,3% опитаних, проти - 38,1%, інші не визначились або не планували голосувати.
Міністерство оборони України вже розробило законопроект, який передбачає підвищення ролі сержантського і старшинського складу ЗСУ відповідно до стандартів НАТО.
Експерти відзначають, що, приймаючи рішення про пріоритет вступу в НАТО, влада готується до майбутніх виборів.
"Очевидно, враховувався фактор майбутніх виборів президента. Порошенко підтримує імідж кандидата заходу і центру країни, який тримає, незважаючи ні на що, курс на ЄС і НАТО, мабуть, з розрахунком, що у другому турі в нього буде помірний кандидат з опорою на південний схід", - вважає політолог Анатолій Октисюк.
На думку дипломата Богдана Яременка, прийняти таке рішення парламент повинен був ще в 2014 році.
"Це рішення не зробить нас членом НАТО автоматично, але наближає нас до Північноатлантичного альянсу. І не тільки тому, що декларує наміри. А ще й тому, що саме такі положення законодавства покладають на державу відповідальність і зобов'язання виділяти необхідні ресурси для досягнення заявленої мети. Скільки б часу у нас не зайняв процес підготовки до членства, яких зусиль нам буде коштувати згода Альянсу запросити нас до членства, без сьогоднішнього рішення все це взагалі було за гранню реальності ", - упевнений він.