Як політики вирішували, хто з них більший патріот.
Верховна Рада сьогодні повинна була проголосувати за два законопроекти, які стосуються реінтеграції Донбасу, але так і не змогла цього зробити.
Законопроекти розроблялися ще з літа, та ось прийняти їх влада чомусь збиралася в стислі терміни.
Тільки вчора проекти подав до парламенту президент, а вже сьогодні за скороченою процедурою за них збиралися голосувати в залі. Проте через блокування трибуни і президії парламенту цього не сталося.
Корреспондент.net проаналізував зміст законів.
Головна проблема - Мінськ
Парламент повинен був розглянути законопроекти про реінтеграцію Донбасу і про продовження дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих регіонах Донецької і Луганської областей.
У законопроекті про реінтеграцію була норма про те, що виконання безпеки положень Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 і Комплексу заходів від 12 лютого 2015 року є пріоритетним при здійсненні органами державної влади України, їх посадовими особами політико-дипломатичних заходів з відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону України.
Ця норма і викликала найбільше суперечок. Противники закону стверджують, що таким чином Україна визнає бойовиків, які підписували Мінський протокол і зробить угоду, яка поки що ніким не виконується, частиною українського законодавства. Все це супроводжувалося пафосними промовами, про те, що прийняття закону в такому вигляді - це другі Харківські угоди і Будапештський меморандум. Тобто, удар по суверенітету країни.
Фракція Народний Фронт виступила за вилучення норм про Мінськ із проекту закону. Але до моменту, коли цю пропозицію зачитував голова фракції НФ Максим Бурбак, опозиційно налаштовані депутати з фракції Самопоміч та позафракційні вже прорвалися в президію парламенту, і зупинили засідання.
Після наради голова Верховної Ради Андрій Парубій оголосив засідання Ради закритим.
"Ми продовжимо розгляд цього законопроекту. Але сьогодні засідання я оголошую закритим. Я впевнений, що закон про визнання Росії агресором ми приймемо", - сказав він.
Парубій підкреслив, що для досягнення компромісу лідери фракцій домовилися про вилучення із законопроекту всіх пунктів, які стосуються Мінських угод. Він наполягає, що це була узгоджена позиція. Тому спікеру не зрозуміло, навіщо окремі депутати блокують президію.
Також під будівлю парламенту стяглися націоналістичні сили, які заявили про свою готовність штурмувати Раду, в разі прийняття законів у первісному вигляді.
Росія - офіційний агресор
Також у законопроекті вперше відзначається, що агресором у Донбасі є Російська Федерація, яка в порушення міжнародних угод ініціювала, організовувала і підтримувала терористичну діяльність в Україні.
У документі сказано, що Росія здійснює збройну агресію проти України і тимчасову окупацію частин її території, застосовуючи свої регулярні з'єднання і підрозділи збройних сил та інших військових формувань, підлеглі і направлені російськими радниками та інструкторами. Крім того, Росія використовує зіслані, створені, керовані, контрольовані і підтримувані, зокрема, фінансово, озброєні банди та групи, іррегулярні сили та найманців.
У законопроекті зазначено, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій у Донецькій і Луганській областях є нелегітимною і не створює для Російської Федерації ніяких територіальних прав.
Прихильники законопроекту, посилаючись на цю норму, стверджують, що опозиція зірвала ухвалення антиросійського закону.
Секретар Ради нацбезпеки Олександр Турчинов і зовсім назвав депутатів, які заблокували президію парламенту в четвер, російською агентурою.
"На превеликий жаль, російська агентура, яка працює в парламенті, блокуванням президії Верховної Ради зірвала засідання, і Верховна Рада не змогла прийняти закон, який визначав Росію країною агресором", - обурився він.
На його думку, депутатам, які блокували президію "немає виправдання".
"Можна спекулювати, робити популістські заклики, але нічим не можна виправдати відмову голосувати за закон, який визнає Росію агресором", - додав секретар РНБО.
Заради прийняття закону в парламент приїхав навіть президент Петро Порошенко. Глава держави провів засідання фракції БПП.
Новий штаб
Відповідно до закону, керівництво Збройними силами України та іншими формуваннями на Донбасі здійснює Об'єднаний оперативний штаб Збройних сил України.
Ним можуть залучатися для відсічі російської збройної агресії в Донецькій і Луганській областях СБУ, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба, Управління державної охорони, Міністерство внутрішніх справ України, Нацполіція.
Чим загрожує проект у такому вигляді?
"Якщо подивитися на самі домовленості, можна побачити: є речі, які вже виконані, які бажано виконати і які виконувати небезпечно. Термін їх виконання по кожній із частин частково закінчився, частково наполовину, а частково - на перспективу. А що тепер ми робимо? Ті проблеми, на які вже дали відповіді вчора, знову виносимо на порядок денний. Наприклад, внесення змін до Конституції. Але вже у всьому світі зрозуміли, що це речі недопустимі, не може група людей або регіон диктувати волю всьому суверену. Є багато речей, які таким чином легітимізуються", - коментує законопроект про реінтеграцію колишній представник України на переговорах у Мінську Роман Безсмертний.
На його думку, це не закон про реінтеграцію, це певний набір норм, які не відповідають на більшість існуючих питань.
Противники проекту вказують, що в ньому не показані хронологічні рамки розвитку ситуації, не визначена дата початку російської окупації.
Також у ньому нічого не говориться про анексію Криму.