Фото: kp.ua
Апеляційний суд Києва переніс засідання у справі UMH group
До розгляду апеляції Генеральної прокуратури суд не приступив, оскільки у справі з'явилися нові матеріали, з якими судді ще не ознайомилися.
Апеляційний суд Києва переніс слухання справи UMH group, яке мало відбутися в четвер, 15 лютого, повідомляє
КП в Україні.
У зв'язку з тим, що у справі з'явилися нові матеріали, з якими судді не встигли ознайомитися, засідання перенесли на 28 лютого 2018 року.
"На сьогодні судове засідання відкладено. Суд слухає заяву прокурора про передачу активів холдингу UMH в розпорядження і під контроль Національному агентству з виявлення, розшуку та управління корупційними активами (абревіатура АРМА. - Ред.), - прокоментував ситуацію представник інтересів UMH group Денис Юмаранов.
Раніше Генеральна прокуратура подала апеляцію на рішення Печерського суду від 10 січня, яким було відмовлено в передачі активів холдингу АРМ. Але перше засідання в Апеляційному суді Києва не відбулося: представники ГПУ не з'явилися в суд, суддя сказав, що матеріали з Печерського суду до них ще не надійшли.
За словами представника ГПУ, передача активів Холдингу в Національне агентство потрібна для виконання завдань кримінального провадження.
"Головне, щоб активи не були передані іншим особам, і учасники цієї передачі не отримали від цього активу прибуток, і щоб отримати оцінку конкретного активу, його структуру, облік. Національне агентство має увійти в управління, зрозуміти структуру активу і забезпечити його економічну цінність до того, як буде прийнято судове рішення у справі", - заявив журналістам юрист ГПУ Адріан Лупу.
У той же час, представник інтересів UMH group Денис Юмаранов підкреслює, що процедура купівлі холдингу проводилася цілком законно.
"Порушень законодавства ні з боку холдингу, ані його представників не було. Це підтверджує і рішення Печерського суду від 10 січня. Прокуратура не зуміла підтвердити три речі. По-перше, слідство не встановило і не довело оцінку активів, які хочуть передати в управління АРМА . Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, встановлено розмір - це 200 000 гривен. По-друге, КПК чітко передбачає, що прокуратура для передачі активів в управління повинна звернутися до їх власника, який може дати на це згоду. І тільки після отримання відмови звертатися до суду, - каже Денис Юмаранов. - Третя помилка, яку допустила ГПУ - це те, що корпоративні права взагалі не можуть розглядатися як речові докази. Це актив, який не підпадає під таке визначення в кримінальному процесі. Відповідно, корпоративні права не можна передати в управління АРМА. Я вважаю, що в цій справі прокуратура використовується, щоб заволодіти засобами масової інформації та використовувати їх для отримання політичних дивідендів на виборах", - сказав Юмаранов.
У грудні 2017 року Печерський суд Києва наклав арешт на цінні папери, корпоративні, інтелектуальні права, нерухоме майно та обладнання холдингу UMH group. Рішення прийнято у зв'язку з кримінальним розслідуванням у справі про ухилення від сплати податків, легалізації злочинних доходів, фіктивного підприємництва, незаконної діяльності для прикриття злочинних діянь та інших порушень закону.
У січні 2018 року Печерський суд Києва відмовився передати майно медіахолдингу UMH group Національному агентству з виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА). Суд відмовив Генпрокуратурі, зазначивши, що прокурором не подано доказів, які підтверджують, що вартість арештованого майна становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму (близько 350 тис. гривень), як і не подано доказів звернення до власника зазначеного майна про отримання згоди на його передачу Нацагентству .
Нагадаємо, 22 січня
суд відмовився передавати медіахолдинг UMH Нацагентству з повернення активів. У суді зазначили, що цінні папери та права інтелектуальної власності не є речовими доказами в кримінальному провадженні.