Україна в разі прийняття нової Конституції, підготовленої Партією Регіонів і БЮТ, стає парламентською республікою, в якій вплив Президента поширюється на зовнішню політику, силові структури і низку колективних регулюючих органів.
Про це свідчить проект Конституції, опублікований у четвер на сайті газети Дзеркало тижня.
Президент України, згідно з проектом, обирається у Верховній Раді в останній тиждень вересня п’ятого року повноважень президента. Для обрання президента потрібно 2/3 голосів від конституційного складу парламенту (300 депутатів з 450).
Президент, згідно з проектом, забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави. Він також представляє Україну в міжнародних відносинах, укладає міжнародні договори держави.
Президент залишається Верховним Головнокомандуючим і призначає за поданням міністра оборони начальника Генштабу і командуючих родів військ, вносить до парламенту для призначення кандидатури генерального прокурора, міністра оборони і міністра закордонних справ, глави Нацбанку (відноситься до поточного скликання Верховної Ради), глави судової адміністрації. Президент також самостійно призначає керівництво СБУ, Служби зовнішньої розвідки і Прикордонної служби.
Він також очолює Раду національної безпеки і оборони України, повноваження якої, проте, істотно обмежуються. Так, Рада збирається виключно у разі потреби введення надзвичайного і військового стану, виникнення стихійного лиха, техногенної або екологічної катастрофи, загрози державній незалежності і територіальній цілісності держави.
Проектом вводяться двотурові вибори до парламенту. Згідно із запропонованою схемою, в другий тур виходить дві партії, що набрали більше за інших голосів виборців. Переможець другого туру отримує 226 голосів депутатів, решта ж - 224 голоси діляться між останніми партіями, що здолали 3-х процентний бар’єр.
Другий тур не проводиться у разі, якщо партія отримала право на 226 депутатів за підсумками першого туру.
Партія-переможець отримує право формувати уряд. Кабінет Міністрів окрім наявних повноважень отримує право призначати глав місцевих держадміністрацій, які, проте, мають лише контрольні функції.
Парламентська опозиція отримує право призначити першого заступника голови Верховної Ради, глав комітетів з бюджету, регламенту, свободи слова і ЗМІ і низки інших, голови постійної слідчої комісії Верховної Ради, Уповноваженого з прав людини, Рахункової палати і частини колегіальних регулюючих органів.
Виконавча влада у містах, районах і областях належить виконкомам місцевих рад, які обираються за пропорційною системою. При цьому зберігаються прямі вибори мерів міст, керівників сіл і селищ.
Проектом запроваджується жорсткий імперативний мандат як для депутатів парламенту, так і для депутатів місцевих рад. Вони можуть бути позбавлені мандатів у результаті рішення керівного органу партії за дії, що суперечать програмі партії. При цьому рішення про позбавлення мандата депутата Верховної Ради оскарженню не підлягає.
Значним змінам піддалися повноваження правоохоронних органів і порядок обрання суддів. Право на дізнання і досудове слідство аж до передачі до суду кримінальних справ отримують Прокуратура, МВС, Податкова служба, Митна служба, СБУ, Рахункова палата, КРУ Мінфіну і постійна слідча комісія Верховної Ради. При цьому Прокуратура веде дізнання і досудове слідство лише стосовно народних депутатів, суддів і слідчих.
Право утворення і ліквідація судів переходить до Державної судової адміністрації. Судді місцевих судів обираються населенням, при цьому, згідно з документом, порядок обрання визначається окремим законом.
Відповідно до перехідних положень, наступні вибори парламенту і органів місцевого самоврядування проводяться в останню неділю восьмого місяця п’ятого року повноважень Президента, обраного за цією Конституцією, тобто восени 2014 роки.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, голова Верховної Ради Володимир Литвин і лідер Партії регіонів Віктор Янукович у четвер ввечері проводять консультації з питання можливого створення широкої коаліції у парламенті.