Погодні аномалії на зразок безсніжної зими або березневого снігопаду в Україні траплятимуться все частіше. Це змушує бізнес і державу шукати «всесезонні» рішення, пише Сергій Одаренко у №2 журналу Корреспондент від 17 січня 2014 року.
Вудка замість сноуборда – так зустріла Новий рік маркетолог з Києва Тетяна Джола. 29 грудня вона разом з інтернаціональною групою з 36 осіб вирушила займатися фрірайдом в закарпатське село Подобовець. Але замість снігу екстремали побачили зелені луки.
«Підйомники не працювали, спуски нагадували болото», – нарікає Тетяна.
Щоб хоч якось себе зайняти, туристи знайшли альтернативні розваги – катання на квадроциклах та конях, риболовлю, а вечорами – настільні ігри.
«У підсумку ми чудово провели час», – зауважує киянка.
В Укргідрометцентрі надзвичайно теплу безсніжну погоду, яка стояла в кінці грудня і на початку січня, називають аномальною. Середньодобова температура у західних та південних областях країни перевищувала середній показник на 4-8 градусів за Цельсієм, а в північних, центральних і східних регіонах – на 8-11 градусів за Цельсієм.
Максимальна температура в цей період була зафіксована на заході та півдні України – там стовпчик термометра піднявся до 10-15 градусів тепла. Найнижчу температуру зафіксували в Карпатах – 8 градусів морозу.
«Це дуже висока мінімальна температура для цього сезону», – зазначає директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.
У майбутньому погодні аномалії та стихійні явища в Україні виявлятимуться все частіше, а передбачати їх стане складніше
І хоча в середині січня справжня зима все таки прийшла, синоптики закликають не розслаблятися: у майбутньому погодні аномалії та стихійні явища в Україні виявлятимуться все частіше, а передбачати їх стане складніше.
«Тільки за останні п'ять років на території країни стало істотно більше небезпечних стихійних явищ», – констатує начальник відділу метеопрогнозів Укргідрометцентру Людмила Савченко. Взимку це снігопади, влітку – шквальні вітри, град діаметром до 2 см, раптові сильні зливи.
Цікаво, що ще восени 2013 року європейські синоптики прогнозували: нинішня зима стане найхолоднішою за останні 100 років. Висміювати провидців зарано: до кінця зими ще далеко. Зокрема, німецький метеоролог Домінік Юнг передбачив, що арктичні повітряні маси переміщатимуться над Європою в лютому. А зниження сонячної активності в цей період ще більше посприяє сильним морозам.
Втім, в Укргідрометцентрі рекомендують довіряти прогнозам погоди не більше ніж на три доби – тільки в цей період імовірність збігу є високою.
«Вже на четверту-п'яту добу точність знижується на 60-70%», – пояснює Савченко.
Не снігом єдиним
Відсутність снігу насамперед вдарила по турфірмах та курортах, що спеціалізуються на традиційному зимовому відпочинку. Навіть на Драгобраті, найбільш високогірному і сніжному курорті Карпат, до Різдва сніг «закінчився», не витримавши температурних рекордів.
«На спусках або зеленіла трава, або сніговий покрив був дуже тонким, – розповідає сноубордист з 15-річним стажем Іван Пономаренко. – Такого я не пригадую».
У лижних курортів є два способи зберегти прибуток: створювати сніг самостійно або ставати всесезонними
Зараз сніг все таки пішов, але ніхто не може гарантувати, що відлига не повториться. Тому у лижних курортів є два способи зберегти прибуток: створювати сніг самостійно або ставати всесезонними.
Першим шляхом пішли в Буковелі – на початку січня він залишався чи не єдиним місцем у Карпатах, де можна було покататися на лижах та сноуборді.
«Завдяки новому акумуляційному озеру і новій компресорній станції за сприятливих погодних умов більшість схилів курорту ми зможемо засніжити за лічені дні», – запевняє директор з маркетингу Буковеля Володимир Юзюк. Саме ці технологічні можливості, за його словами, гарантують швидкий початок сезону і період катання аж до травневих свят.
У закарпатському Воєводині вибрали другий варіант. Компанія спочатку врахувала мінливість погоди і зробила основний акцент на демісезонні розваги, які не залежать від наявності снігу: ресторани, spa-центр, тури на квадроциклах, екскурсії місцевими визначними пам'ятками. Але є й послуги на випадок справжньої зими: лижні спуски, ковзанка, їзда на санях, запряжених кіньми.
«Завдяки такій багатофункціональності у нас немає браку клієнтів через погодні аномалії», – пояснює менеджер Воєводина Інна Лендел.
Турфірми адаптуються до погодної нестабільності, відмовляючись від традиційних зимових турів. За словами співзасновника туристичної компанії Унікальна Україна Ярослава Козака, вгадати, якою буде погода, практично неможливо, тому, щоб не наражати себе на ризики, він переорієнтував діяльність на екотуризм й оглядові екскурсії.
Наприклад, на Новий рік компанія пропонувала тур до Львова, учасники якого отримували екскурсію містом, дегустували львівську каву, отоварювалися на новорічному ярмарку і пізнавали таємниці підземного міста.
«А для цього, погодьтеся, наявність або відсутність снігу не є важливою», – каже Козак.
А ті туристи, яким сніг ніщо не замінить, вирушають за кордон. Серед них – 34-річний спортивний функціонер з Києва Олексій Онищенко. У попередні роки він катався в Карпатах – на Говерлі, в Пилипці або Грабовці. Однак у цьому сезоні традицію довелося порушити.
«Веб-камери показували похмурі чорно-зелені пейзажі. А в більш-менш сніговому Буковелі – стовпотворіння», – зітхає киянин.
Щоб не ризикувати довгоочікуваною відпусткою, Онищенко разом з дружиною Наталею вирушив на Різдво в Австрійські Альпи – на гірськолижний курорт Штубай. І нічого не втратив: ціни виявилися не набагато вищі за українські, а сніг лежав практично завжди – завдяки гарматам і льодовикам.
З особистого архіву Олексія Онищенка
Олексій Онищенко цього року за справжньою зимою вирушив в Австрійські Альпи
«Крім нас там було багато інших туристів з нашої країни. Таке сніжне паломництво українців з кожним роком стає більш масовим», – ділиться своїми спостереженнями Онищенко.
Зведення з полів
Нетипово тепла зима і раптові заморозки за відсутності снігу можуть позначитися і на роботі аграріїв, які ризикують втратити частину врожаю. Експерти прогнозують, що в першу чергу тепла погода, яка стояла в грудні, вдарить по озимих культурах.
Нетипово тепла зима і раптові заморозки за відсутності снігу можуть позначитися і на роботі аграріїв, які ризикують втратити частину врожаю
За словами агронома, директора департаменту оптового ринку Шувар Івана Стефанишина, через те що ґрунт то замерзає, то розморожується, може пошкодитися коренева система рослин. Від цього найбільше постраждає озимий ячмінь, з якого роблять соціальні сорти хліба. Це при тому, що в нинішньому сезоні по Україні засіяно лише близько 200 тис. га цієї культури, в той час як зазвичай сіють мінімум втричі більше.
«Вже в нинішньому році можуть виникнути проблеми з хлібом», – побоюється Стефанишин. На його думку, щоб уникнути цього в майбутньому, українським аграріям доведеться посунути час посівної на півтора тижні вперед – з 25 вересня на 1-5 жовтня. «Так роблять у Європі, а зими у нас нині такі самі», – пояснює експерт.
Великі аграрні холдинги вже реагують на зміну клімату. Так, в компанії Миронівський хлібопродукт (МХП) ще торік перейшли на європейські норми.
«У зв'язку із затримкою посівів фаза розвитку озимих культур на полях перед входом в зиму склала лише два-три листочки – це початкова стадія, – розповідає начальник відділу з роботи з інвесторами МХП Анастасія Соботюк. – Тому нинішні погодні умови тільки сприяли їхньому кращому розвитку».
Соботюк додає, що у зв'язку з погодними аномаліями в компанії також застосовують спеціальні сорти озимих культур і мінеральні добрива, особливо азотні.
Кульбіти погоди
Про те, що зима тепер не завжди починається 1 грудня і закінчується 1 березня, вже знають і чиновники.
«Ми повинні бути готові до зими кожен день», – заявив в. о. голови Київської міськдержадміністрації Анатолій Голубченко, нагадавши про аномальний снігопад 23 березня минулого року.
А в Міністерстві аграрної політики вже заявили, що, незважаючи на нетипову зиму, стан посівів озимих культур перебуває в межах норми.
«Обстеження показує, що в хорошому або задовільному стані перебуває 7,2 млн га посівних площ, що становить 92% озимих», – зазначив аграрний міністр Микола Присяжнюк. За словами глави відомства, щоб підвищити стійкість озимих до природних катаклізмів, восени під час посівів аграрії застосовували більш якісне насіння і вносили більше добрив. «Без снігового покриву посіви витримають морози до – 20 градусів», – запевнив міністр.
За зміною клімату та її впливом на сільське господарство стежать і українські вчені.
«Ми розробили фізико-статистичну математичну модель Погода-урожай, яка враховує зміни, що відбуваються протягом усієї вегетації озимих культур», – розповідає начальник відділу агрометеорологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту Віталій Дмитренко. На основі цієї моделі будуть розроблені рекомендації для українських аграріїв, як адаптувати сільськогосподарські культури до змін клімату.
Києву адаптуватися до можливих раптових снігопадів не вдасться. За словами Голубченка, муніципальна влада не виконала рішення про закупівлю дорожньої техніки на 200 млн грн., які були виділені з бюджету ще в першій половині минулого року
А ось Києву адаптуватися до можливих раптових снігопадів не вдасться – принаймні нинішньої зими. За словами Голубченка, муніципальна влада не виконала рішення про закупівлю дорожньої техніки на 200 млн грн., які були виділені з бюджету ще в першій половині минулого року. На його думку, до цього призвели «безвідповідальні рішення керівників відповідних департаментів».
Киянам залишається лише сподіватися, що минулорічний березневий снігопад не повториться.
***
Цей матеріал опубліковано в №2 журналу Корреспондент від 17 січня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.