Корреспондент: Розширити і поглибити. Україна спробує розпочати три великі інфраструктурні проекти

Цього року держава опікуватиметься трьома великими інфраструктурними проектами – на морі, у повітрі та на суші, пише Сергій Одаренко у №4 журналу Корреспондент від 31 січня 2014 року.

У грудні минулого року на тлі протестів на Майдані майже непоміченим відбувся візит української делегації до Китаю. Тим часом в Піднебесній було підписано одразу 22 угоди про низку спільних проектів. Серед них – будівництво глибоководного морського порту в Сакському районі Криму і Повітряний експрес – швидкісна залізниця з Києва в аеропорт Бориспіль.

Кинути якір

Меморандум про будівництво порту підписали українське підприємство Київгідроінвест і китайська компанія Bicim. Аналогів такого порту в Україні поки що немає – в нього зможуть заходити судна будь-якої водотоннажності. Планується, що комплекс включатиме контейнерний термінал, термінал для сипучих вантажів і зерносховище на 20 млн т. Загальний вантажообіг складе близько 140 млн т на рік.

Для порту необхідно побудувати морський канал протяжністю 9 км – акваторія глибиною до 25 м буде викопана прямо по суші і вклиниться далеко в кримський степ. Поруч збираються звести технопарк і прокласти залізничну гілку.

«Це небувала можливість для країни, причому проект – один з небагатьох, де не потрібні держгарантії», – заявив перший віце-прем'єр Сергій Арбузов.

Роботи повинні розпочатися вже в нинішньому році, а першу чергу проекту вартістю $ 3 млрд планують завершити через чотири-п'ять років. Зараз документи перебувають на розгляді у профільних міністерствах, визначаються технічні умови реалізації проекту.

Голова Верховної ради Криму Анатолій Могильов не виключає, що будівельні роботи розпочнуться вже цього року, однак назвати конкретні терміни й окупність проекту поки що важко.

«Глибоководний порт, безумовно, потрібен, – каже Могильов Корреспонденту. – Це величезні інвестиції в інфраструктуру Криму і, відповідно, стимул для розвитку економіки, створення робочих місць для кримчан».

Екологи вже забили на сполох: таке будівництво – смертний вирок усім курортам західного Криму

Щоправда, екологи вже забили на сполох: мовляв, таке будівництво – смертний вирок усім курортам західного Криму.

«Новий 25-метровий канал гарантовано затягуватиме пісок з усього західного узбережжя», – пояснив виданню керівник асоціації Екологія і світ професор Віктор Тарасенко.

Буде втрачена туристична привабливість курортів – зникне пісок на пляжах, цілющі грязі.

Прецедент вже є: в 1970-ті роки на радянській базі ВМФ був проритий канал 12-метрової глибини з Чорного моря в прісноводне озеро Донузлав. Сьогодні він висмоктує з євпаторійських пляжів мільйони тонн піску щорічно.

За даними Ялтинської гідрогеологічної та інженерно-геологічної партії, пляж на березі на ділянці від Євпаторії до Донузлава скорочується на 1,5 м на рік. Тарасенко побоюється, що новий порт витягатиме в п'ять-шість разів більше піску.

Свої пропозиції екологи направили до кримського парламенту, на що Могильов попросив їх винести на розгляд список альтернативних майданчиків. Поки потенційних місць три: озеро Кизил-Яр біля села Фрунзе в Сакському районі, озеро Донузлав в тому самому районі й одна із заток поблизу Керчі.

Сам Тарасенко рекомендує владі саме Керченський півострів – традиційно промисловий регіон з розгалуженою мережею морського і сухопутного транспорту.

«Вже зараз там щодня проходять сотні кораблів, проводиться перевалка вантажів, планується будівництво керченського мосту», – аргументує еколог.

Крім того, серед варіантів – модернізація одного з уже наявних портів Криму.

Тим часом заступник директора філії Інституту країн СНД Олег Родівілов взагалі не бачить доцільності в будівництві нового порту.

«Нинішні українські порти завантажені лише на 70%. Навіщо за недовантаження старих зводити нові?» – дивується експерт.

Цей порт потрібен передусім Китаю для транспортування врожаю зернових, які китайці планують вирощувати в Україні

За словами Родівілова, цей порт потрібен передусім Китаю для транспортування врожаю зернових, які китайці планують вирощувати в Україні. Для цього китайська корпорація Xinjiang Production and Construction Corps планує орендувати відразу 3 млн га української землі – 5% всієї території України.

Замість 1 млн т врожаю, які збирають сьогодні з цих територій, нові орендарі планують збирати до 8 млн т. Для цього буде використана спеціальна система зрошення та інтенсивне добриво. У ролі працівників Китай залучатиме громадян своєї країни.

Земля – повітря

Залізницю з Києва в аеропорт Бориспіль запланували давно: термін реалізації національного проекту Повітряний експрес закінчується вже в нинішньому році. Але це на папері – насправді в кінці 2013-го були завершені тільки підготовчі будівельно-монтажні роботи із заміни комунікацій.

За оцінками глави Держінвестпроекту Владислава Каськіва, інфраструктура для залізничного сполучення між Києвом і міжнародним аеропортом Бориспіль буде готова до 2016 року. Кошти в обсязі $ 372 млн грн. дасть Ексімбанк Китаю, з яким уже укладено відповідний договір.

Особливо пишається Каськів тим, що йому вдалося переконати китайських партнерів, корпорацію СMСЕС, яка виступає проектувальником будівництва, в необхідності використання українського рухомого складу.

«Підписані документи дозволяють нам приступити до стадії виготовлення поїздів на Крюківському вагонобудівному заводі вже найближчим часом», – запевнив керівник проекту Андрій Галущак.

Щоправда, спочатку доведеться вирішити питання перетину залізничними коліями магістральних газопроводів, а також відведення земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту.

Якщо все піде за планом, відстань у 37 км від станції Київ-Пасажирський до терміналу D аеропорту Бориспіль потяг долатиме за 41 хвилину. Чотиривагонний поїзд на 450-500 пасажирів розвиватиме швидкість до 140 км/год. Термін окупності проекту – 15 років.

Оплачуємо проїзд

В Укравтодорі, крім розвитку мережі безкоштовних доріг, мають намір просувати й ідею платних магістралей. Цього року відомство планує завершити підготовку проектів для проведення конкурсів з будівництва платних автотрас. Серед їхніх переваг транспортники відзначають розрахункову швидкість руху автотранспорту – 150 км/год. В Укравтодорі обіцяють як мінімум по дві смуги в обидва боки і всі розв'язки на різних рівнях, без перетинів із зустрічними напрямками руху.

Водії, які не бажають платити, зможуть проїхати по паралельних шляхах.

«Відповідно до законодавства, всі платні автодороги проходитимуть за межами населених пунктів і матимуть безкоштовну альтернативу в тому самому напрямку», – запевнили Корреспондент в Укравтодорі.

Для будівництва планується залучення інвесторів. Повертати інвестиції будуть за рахунок водіїв, яким за проїзд «з вітерцем» доведеться викласти від 30 коп. до 1 грн. за 1 км залежно від типу транспортного засобу. Інші джерела прибутку – об'єкти придорожнього сервісу та інфраструктури, розміщення реклами. У разі збитковості об'єкта законодавством передбачені державні дотації та компенсація.

На сьогоднішній день Укравтодор вже оголосив тендер на залучення консультанта і розробку конкурсної документації для автодороги Львів – Краковець. Виконавець проектів буде визначений за результатами відкритих концесійних конкурсів, перший з яких планується завершити вже цього року.

Щоправда, великим планам держави може перешкодити відсутність грошей.

«У контексті того, як починається бюджетний рік, ми гарантовано не зможемо профінансувати значну частину запланованих інфраструктурних проектів», – попереджає Владислав Атрошенко, голова підкомітету з питань удосконалення Бюджетного кодексу України бюджетного комітету Верховної Ради.

За словами Атрошенка, вже зараз уряду, незалежно від його персонального складу і політичної орієнтації, треба давати доручення відповідним службам визначати першочерговість проектів і концентрувати державні ресурси відповідно до обраних пріоритетів.

«Найгірший варіант, якщо буде просто розпорошення коштів і нічого не буде введено в експлуатацію», – вважає нардеп.

Іншим шляхом

Затверджений державою перелік концесійних проектів з будівництва автомагістралей

Краковець – Львів – Броди – Рівне: 258 км, 13 млрд грн.

КПП Щербатівка – Харків – Новомосковськ: 209 км, 3,9 млрд грн.

Перша черга Великої кільцевої автодороги навколо Києва від траси Київ – Знам'янка до траси Київ – Чернігів з мостовим переходом через Дніпро: 74,6 км, 20,6 млрд грн.

Ульянівка – Миколаїв – Херсон – Сімферополь: 533 км, 24,2 млрд грн.

Одеса – Рівне з мостовим переходом через Дністровський лиман: 81 км, 8,1 млрд грн.

Дніпропетровськ – Запоріжжя – Сімферополь: 475 км, 21,4 млрд грн.

Будівництва століття

***

Цей матеріал опубліковано в №4 журналу Корреспондент від 31 січня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.