Більше половини абітурієнтів сходу кинулися здавати ЗНО в український тил. Більшість вузів Луганська та Донецька закриті до кращих часів, пише Сергій Одаренко у №25 журналу Корреспондент від 27 червня 2014 року.
Абітурієнтка Марія Приколота з Луганська мріє стати перекладачкою, але вступити на філфак свого рідного національного університету їй, мабуть, не судилося.
Поруч з вузом місцеві сепаратисти спорудили барикади, на сусідній вулиці в будівлі СБУ влаштували штаб, а через дорогу від будинку Приколоти в гуртожитках Східноукраїнського університету ім. Володимира Даля поселили бойовиків.
Дівчині таке сусідство категорично не подобається. «Я щодня ходжу в магазин за продуктами під дулами автоматів. Залишатися тут не тільки небезпечно, а й безглуздо», – підсумовує Приколота, яка тепер уже впевнена, що вступатиме в один з київських вузів.
Приблизно такий самий вибір – вирушити на навчання куди-небудь за межі свого охопленого вогнем регіону – швидше за все, зроблять 20 тис. з 36 тис. випускників шкіл Донецької та Луганської областей, вважають експерти.
Саме стільки абітурієнтів зареєструвалися на додаткову сесію зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в інших областях України, яка відбудеться 1-20 липня. Хоча в звичайний рік малу батьківщину залишають лише 20-25% старшокласників.
Водночас першу, основну сесію, яка тривала на решті території країни до 27 червня, тут скасували у зв'язку з військовою обстановкою. З тієї ж причини в двох областях закрилися практично всі вузи, і лише поодинокі навчальні заклади продовжують працювати на свій страх і ризик.
«За таких умов неможливо проводити вступну кампанію, тому навчальним закладам Луганської та Донецької областей ми рекомендували призупинити навчальний процес до стабілізації ситуації», – каже Інна Совсун, перший заступник міністра освіти.
І ця стабілізація як повітря потрібна решті 16 тис. абітурієнтів зі сходу, які не змогли або не захотіли зареєструватися на другу, «виїзну», сесію.
«У когось не було грошей на поїздку в інше місто, хтось побоявся майбутньої дороги», – пояснює Павло Шульгін, начальник відділу з організації набору студентів Донбаського державного технічного університету в Алчевську.
Їм Міносвіти обіцяє ще й третю спробу скласти ЗНО, але після цього вони зможуть подати заяви лише в донецькі і луганські інститути та університети, бо в усі інші прийом документів буде вже закінчений.
В цілому Міністерство освіти обіцяє цього року абітурієнтам з двох східних областей особливі умови вступу, зокрема, збільшення спеціально під них кількості бюджетних місць у вузах і певні пільги.
Випускники з інших, мирних регіонів країни при цьому не постраждають, запевняють чиновники відомства, і вступна компанія відбудеться як і завжди, хіба що стартує на десять днів пізніше – 11 липня.
Сесія під прицілом
Після того як Міносвіти скасувало першу сесію ЗНО у Донецькій і Луганській областях, тамтешні вузи пережили справжню атаку, причому не від збройних сепаратистів, а від мирного населення – батьків і вчорашніх школярів, які не пройшли перереєстрацію на другу сесію.
Чи відбудеться третя, поки що невідомо – люди перебувають у розгубленості. «Ми їм нічого не можемо достовірно пояснити – з міністерства ніякі офіційні вказівки не надходили», – журиться Шульгін.
Якщо під час Євромайдану більшість школярів сходу планували вступати вдома, то зараз багато хто налаштований на переїзд в інше, більш спокійне місце, ділиться експерт своїми спостереженнями.
«Порівняно з минулим роком я очікую величезний відтік студентів з Донбасу», – з жалем прогнозує Шульгін.
Одна з таких майбутніх студенток – Приколота, яка вибрала для проходження ЗНО Харків. «Я навіть забронювала на період сесії квартиру, – ділиться вона. – У гуртожитках, які нам обіцяє виділити держава, вже вишикувалася величезна черга – є ризик залишитися на вулиці».
Фото з особистого архіву Марії Приколоти
Луганчанка Марія Приколота побоялася вступати до вузу у себе вдома, пробувати свої сили вона вирішила в Києві
Готуючись до ЗНО, Приколота кілька разів на тиждень відвідує репетитора – поки ще в рідному Луганську. Для цього їй доводиться перетинати кілька барикад, постійно показуючи невідомим людям у масках свої документи.
Втім, у дівчини є ще одна альтернатива – вступати до Інституту іноземних мов в російському Волгограді, де живуть її родичі, але Приколота від їхнього запрошення відмовилася.
«Раніше я ніколи не вважала себе патріоткою, але події, які відбуваються в нашій країні, нас згуртували, – пояснює вона. – Я вперше усвідомила, що хочу жити в єдиній Україні і бути її повноправною громадянкою».
Її землячка Вікторія Косова теж патріотка, але своєї малої батьківщини: вона прив'язана до Луганська і хоче вчитися тільки в місцевому університеті. «Залишатися тут не боюся – у житті кожної людини є труднощі, які потрібно подолати, а не тікати від них», – міркує абітурієнтка, але відразу додає, що не хоче їхати в інше місто, де їй буде важко без батьків.
Багато ректорів переховуються через те, що люди зі зброєю погрожують їм фізичною розправою, якщо вони відновлять навчальний процес
Тільки поки що двері більшості місцевих вузів для Косової та інших випускників, які вирішили залишитися вдома, закриті. Багато ректорів переховуються через те, що люди зі зброєю погрожують їм фізичною розправою, якщо вони відновлять навчальний процес, розповідає Совсун.
До рекомендації Міносвіти призупинити роботу прислухалися всі навчальні заклади, однак багато викладачів продовжують ходити на роботу, оскільки керівництво пригрозило їм урізати зарплати за прогули, ділиться з Корреспондентом конфіденційною інформацією один зі співробітників Луганського національного університету, який зі зрозумілих причин не побажав назвати своє ім'я та прізвище.
Схожа ситуація і в Донбаському державному технічному університеті. Щоправда, там до педагогів ставляться більш поблажливо – рекомендують піти в оплачувану відпустку до серпня.
Один з членів приймальної комісії Донецького інституту економіки і торгівлі, який також відмовився представитися, побоюючись неприємностей з керівництвом, запевняє, що у них навчальний процес не припинявся ні на день.
«Інститут працює в звичайному режимі, ніякі додаткові розпорядження, в тому числі і про додаткової сесії, з міністерства до них не надходили», – каже він.
У луганському університеті ім. Даля обстановка складніша: частина навчальних приміщень та гуртожитків зайнята озброєними сепаратистами, а в головному корпусі розташовується один з їхніх штабів.
Але викладачі вузу днями все ж таки ризикнули вийти на службу, а приймальна комісія планує розпочати роботу вчасно – з 11 липня.
Щоправда, далеко не всі готові працювати в безпосередній близькості з озброєними людьми. Наприклад, Ірина Морозова, старший викладач кафедри журналістики цього вузу, нещодавно вивезла своїх дітей до Києва, а сама повернулася лише для того, щоб написати заяву на відпустку.
«Я б з радістю перевелася працювати в більш спокійний регіон, але не все так просто – ми пов'язані контрактами, – зітхає вона. – Крім того, на ринку праці [у сфері освіти України] не так багато вакансій».
При цьому інше анонімне джерело в університеті ім. Даля стверджує, що тамтешнім викладачам видали на руки трудові книжки і рекомендували шукати роботу в іншому місці.
Як і Шульгін, Морозова передбачає, що в прийдешньому навчальному році багато вузів Донбасу залишаться напівпорожніми. «Яка нормальна людина захоче тут залишатися, якщо продовжуватимуться військові дії?» – ставить риторичне питання педагог.
Як альтернативу абітурієнти Луганської та Донецької областей найчастіше вибирають найближчі мегаполіси – Харків, Дніпропетровськ і Запоріжжя, а також Київ і російські міста, наприклад, Ростов і Воронеж
За її словами, як альтернативу абітурієнти Луганської та Донецької областей найчастіше вибирають найближчі мегаполіси – Харків, Дніпропетровськ і Запоріжжя, а також Київ і російські міста, наприклад, Ростов і Воронеж, куди підлітки переїжджають разом з батьками як біженці.
«В університет щодня за обхідним листом для переведення в російський вуз звертаються 10-20 студентів, – розповідає Шульгін. – Причому в Росії їм обіцяють безкоштовне проживання і вступ на тих самих умовах, що і в Україні».
Бюджетний варіант
Київська абітурієнтка Карина Блищик розповідає, що готуватися до тестів цього року їй та її ровесникам було неймовірно складно. Мовляв, через події в країні всі вони були на нервах, неодноразово зривалися уроки. Словом, їм було не до навчання.
Вчителі заспокоювали школярів тим, що міністерство нібито обіцяло цього року спрощені тести, розповідає Блищик, однак, коли настала екзаменаційна пора, поблажок не робили.
Навіть більше – в останній момент змінили правила підрахунку результатів тестів. Якщо раніше за атестат з найвищими оцінками давали 200 балів, то в цьому році лише 60. «Я цілий рік працювала на атестат, але в останні місяці нам сказали, що його роль незначна для загальної картини», – обурюється випускниця.
Блищик планує вступати на бюджетне відділення до Київського університету ім. Шевченка, але побоюється, що її місце займе хтось інший і не обов'язково з вищим балом.
«Ходять чутки, ніби випускників з Донбасу зараховуватимуть поза конкурсом, і кількість бюджетних місць скоротиться, – висловлює свої побоювання дівчина. – Це несправедливо».
Міносвіти підтверджує, що розглядає можливість надання пільг абітурієнтам зі сходу, зокрема, посилається на законопроект Про забезпечення прав і свобод громадян, які проживають в зоні проведення АТО або переселилися з неї.
Його автор, депутат від Батьківщини Сергій Соболєв, передав документ на розгляд в міністерство, після чого він надійде в Кабмін, тому нинішніх абітурієнтів його дія навряд чи торкнеться.
«Але ви повинні розуміти – ніхто не збирається забирати чиєсь місце, – заспокоює Ольга Богініч, головний спеціаліст департаменту вищої освіти. – Якщо абітурієнтів зі сходу і прийматимуть поза конкурсом, то тільки за рахунок додаткового держзамовлення».
Всупереч песимістичним прогнозам, чиновники Міносвіти не очікують масового відтоку потенційних студентів вузів Донбасу і з додатковими заходами не квапляться.
На думку експертів, багато луганських і донецьких абітурієнтів просто вичікують, коли ситуація стабілізується і міністерство дозволить проведення третьої сесії, для проходження якої вже не треба буде їхати в іншу область.
Той факт, що 20 тис. осіб поїдуть складати ЗНО в інші регіони, ще не означає, що всі вони мають намір потім їхати туди ж вступати, каже Шульгін, роблячи висновок з настроїв абітурієнтів, з якими він спілкувався.
Одних стримує відсутність грошей, інших – страх. Мовляв, по дорозі з Алчевська до Волновахи 14 блокпостів, на яких зупиняють. А після підривів мостів багато хто побоюється їхати і поїздом.
«Оскільки вони й раніше планували вступати вдома, їх не лякає той факт, що до того часу в інших областях країни навчальні заклади вже закриють прийом», – резюмує Богініч.
***
Цей матеріал опубліковано в №25 журналу Корреспондент від 27 червня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.