Втрата Криму не викликала значного збільшення потоку туристів на інших внутрішніх напрямах. За підсумками року курорти України можуть недорахуватися від 10% до 50% відпочивальників залежно від регіону, пише Олена Романюк у №27 журналу Корреспондент від 11 липня 2014 року.
Очікуваного напливу туристів ні на південь, ні в Карпати не відбулося. Відпочивальники з країн СНД в Україну не їдуть – робота російської пропаганди, – а у місцевого населення суттєво виснажилися бюджети.
«На туристичний потік сьогодні впливає не Крим, а загальна складна ситуація в країні. Людей немає. Вони бояться або не можуть дозволити собі їздити по Україні», – описує ситуацію Михайло Степанюк, завідувач базою відпочинку Вінниця в Коблеві.
Цікаво, що представники туристичної галузі, напевно, вперше за багато років не намагаються прикрасити ситуацію. Навіть більше, саме зрив літнього сезону змусив їх серйозно замислитися про перспективу розвитку українських курортів в цілому.
«Поки в України був Крим, влада Миколаївської області особливо не піклувалася про розвиток своїх курортів. Наші курорти мали місцеве призначення, а великі бази належали підприємствам, – каже Олена Герасимчук, голова Миколаївської обласної профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу Єднання. – А тепер, коли виникла перспектива перерозподілу туристичного потоку, і влада, і підприємці почали активно діяти, а саме просувати курорт, як в Україні, так і за кордоном».
Маркетинговим просуванням активно займаються Одеська, Херсонська, Миколаївська, Івано-Франківська області: туроператори за свої гроші возять у регіони партнерів і журналістів, запрошують колег з країн СНД. Але проблема в тому, що перевірені методи більше не працюють. Ефективність пропаганди не та галузь, де легко конкурувати з Росією. Залишається один козир – якість, але він в України зараз явно не на руках.
Одеса: час знижок
Ще в червні серед ріелторів, які працюють на одеському залізничному вокзалі, панувала паніка.
«Туристів цього року в місті набагато менше, ніж у минулому», – не приховувала в розмові з гостями, які щойно зійшли з поїзда, ріелтор Оксана. Її слова підтверджували і місцеві туроператори.
«Заповнюваність готелів в Одесі становить 30%», – розповідала наприкінці червня Олена Подольна, директор туристичної компанії Інтурист Одеса.
Особливо, за її словами, постраждали нові готелі з великим номерним фондом (вартість проживання від 500 грн на добу). Щоб хоч якось привабити постояльців, вони пропонували знижки до 70%.
Цікаво, що знижки у розмірі до 50% більшість готелів продовжують пропонувати і в липні. Хоча, якщо вірити Одеській облдержадміністрації, цього місяця ситуація в місті та області все ж таки зрушила з мертвої точки.
«Десь з 15 червня туристи почали бронювати номери в готелях і базах відпочинку на липень-серпень. Багато відпочивальників їдуть з Києва, Центральної та Східної України. Приїжджають також туристи з Росії та Білорусі, але їх, звичайно, набагато менше, ніж у минулому сезоні. У підсумку на сьогоднішній день заповнюваність на деяких курортах області, таких як Затока, сягнула 65-70%», – розповідає Інна Беженар, начальник відділу організації туризму і рекреації управління культури і туризму, національностей та релігій Одеської ОДА.
За словами Беженар, в першу чергу попитом користуються об'єкти середнього класу, вартість проживання в яких становить 400-500 грн на добу з людини з харчуванням. Водночас дешеві бази і приватний сектор, кімнату в яких можна зняти за 80-120 грн без харчування, менш затребувані.
«Очевидно, люди, які могли дозволити собі тільки дешевий відпочинок, цього року від нього взагалі відмовилися», – міркує співрозмовниця Корреспондента.
Немає в Одеській області проблем тільки у санаторіїв – вони заповнені на 100% завдяки вимушеним мігрантам, які прибули із зони проведення АТО. У санаторіях ще не знають, чи компенсують їм таку щедрість. В уряді кажуть, що витрати на розселення будуть відшкодовуватися в розмірі 200 грн на добу за людину.
У кожному разі, за словами чиновниці, незалежно від держдопомоги санаторії мають намір цього року поборотися за місце під сонцем. Разом з туроператорами вони розробляють пакетні тури з наданням SPA-послуг туристам, які не проживають в санаторіях. У підсумку і санаторії зможуть підзаробити, і туроператори програші не залишаться. За кожну продану курсівку вони отримають 10-15% від її вартості.
Втім, це, як і низка інших маркетингових заходів, врятувати туристичний сезон навряд чи зможе. Багато туристів, як і раніше, бояться їхати до Одеси. Плюс до цього додається небажання круїзних суден заходити в Одеський порт.
«Якщо минулого року в порт було здійснено 154 заходи суден, то в цьому їхня кількість вже скоротилася до 70», – зазначає Володимир Царук, директор Центру туристичної інформації.
У підсумку, за прогнозами Беженар, за підсумками сезону місто і область можуть втратити близько 25-30% гостей. Якщо торік тільки Одесу відвідали понад 1 млн людей, то в цьому цифра навряд чи перевищить 700 тис.
Херсон: справа звички
Трохи впевненіше в цьому плані почувається Херсонська область.
«Наш найпопулярніший курорт, Залізний Порт, сьогодні перебуває у «стопі», тобто заповнюваність баз та пансіонатів – 100%. Це саме стосується дитячих таборів. Навіть ті табори, які спочатку не завантажилися, зараз співпрацюють за програмою АТО. У них відпочивають діти з Луганська, Горлівки», – розповіла Тетяна Волинець, президент Туристичної асоціації півдня України.
Власники туристичних об'єктів курорту не приховують, що в Залізний Порт заманюють відпочивальників низькими цінами
Власники туристичних об'єктів курорту не приховують, що в Залізний Порт заманюють відпочивальників низькими цінами. Наприклад, у червні, щоб якось стимулювати невисокий попит, більшість власників пансіонатів і баз відпочинку середнього класу поставили однакову ціну на проживання – 60 грн з особи в номері зі зручностями, кондиціонером і телевізором. Ціни розміщення на липень-серпень, природно, зросли – до 150 грн з людини. Але для цього курорту підвищення виявилося некритичним.
«За підсумками сезону ми очікуємо скорочення кількості туристів не більше ніж на 10% порівняно з минулим роком», – прогнозує Волинець.
Тобто, якщо минулого року область відвідали понад 2,5 млн туристів, то цього року вона втратить трохи більше 250 тис. Єдиний виняток – Арабатська Стрілка. Там, за даними Волинець, «сезон програний на 50%»: надто вже близький курорт до анексованої кримської території.
Але любителі Азовського моря швидко переорієнтувалися. Цього року вони віддали перевагу Бердянську і Кирилівці. Там і спокійніше, і недорого, і розваг маса: берегова лінія Бердянська буквально всіяна дитячими атракціонами, а для активної молоді і в місті, і в довколишніх селах працюють центри віндсерфінгу, кайтсерфінгу та інших водних видів спорту.
Миколаїв: маркетинг не працює
Не можуть похвалитися успішним сезоном і в Миколаївській області. Що б не робила місцева влада і туристична громадськість, народ в Коблеве і Рибаківку не їде.
«Наш головний курорт, Коблеве, підготувався до цього сезону як ніколи добре: пляжі були поліпшені, знищені звалища сміття, які збиралися роками, прибрана стихійна торгівля уздовж доріг», – розповідає Віктор Чередниченко, завідувач сектором рекреації і туризму Регіональної торгово-промислової палати (РТПП) Миколаївської області.
Але, очевидно, представники галузі пізно схаменулися. Багато з об'єктів курорту заповнені ледь на чверть.
«Якщо в червні заповнюваність у нас сягала 15%, то в липні вона насилу дотягує до 25%», – нарікає адміністратор бази відпочинку Вінниця.
У свою чергу, на базі Лотос заповнюваність зросла з 10-15% у червні до 70% у липні. Щоправда, при цьому, за словами Наталії, власниці бази, ціну довелося знизити практично вдвічі – з 250 до 100-120 грн з людини.
Головною причиною провального сезону в регіоні місцеві представники туристичного бізнесу називають значне скорочення числа відпочивальників з Білорусі та Молдови
Головною причиною провального сезону в регіоні місцеві представники туристичного бізнесу називають значне скорочення числа відпочивальників з Білорусі та Молдови. Підприємствам колишньої Молдавської РСР, нагадаємо, належать в Коблеві безліч баз і пансіонатів в «молдавській» зоні.
А українські підприємства співпрацювати з курортом поки не в змозі.
«Комітет підприємців готельного і туристичного бізнесу разом з РТПП Миколаївської області намагалися організувати інформаційний тур по півдню України для підприємств Києва, але ті відмовилися, мотивуючи свою відмову невпевненим станом справ у країні, витратами на оборону, а також зниженням обсягів виробництва та прибутку», – зазначає Чередниченко.
Карпати: ставка на зелений туризм
Від втрати туристів з Росії, Білорусі та Молдови страждають й у Львівській області. Правда, переважно санаторії.
«Директори санаторіїв кажуть, що рівень заповнюваності у них близько 30%. Але я сама бачу, як кожні півгодини (й особливо у вихідні дні) зі Львова до Трускавця, Східниці відправляються повні маршрутки. Можливо, люди не купують путівки в дорогі санаторії, а селяться поряд у приватному секторі або недорогих пансіонатах», – міркує Оксана Погорілко, начальник управління туризму і курортів департаменту міжнародного співробітництва та туризму Львівської ОДА.
«Якщо ви поселитеся в приватному секторі, то оплачуватимете в санаторії ті процедури, які забажаєте. Але процедур багато не потрібно, бо головне пити цілющу водичку», – підтверджує слова чиновниці завсідник курорту Марина.
За словами Погорілко, чимало туристів і в самому Львові. Багато хто з них саме зі Львова вирушає на екскурсії в Карпати.
«Ті кілька фірм [не більше десятка], які працюють у місті винятково на прийом туристів, кажуть, що у вихідні не можуть впоратися із замовленнями на екскурсії», – розповідає Погорілко.
Зросла кількість відпочивальників і в Івано-Франківській області, в тому числі і тих, хто прибуває з центральної і східної частин України. І це далеко не біженці. Вимушених мігрантів на кінець червня в області налічувалося трохи більше 1 тис. осіб.
«Люди приїжджають відпочити, оздоровитися, адже багато з них раніше їздили в Крим, а зараз їм поїхати нікуди. На південь жителі Східної України їхати часто побоюються», – каже Наталія Гасюк, директор департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської ОДА.
Цікаво, що, за спостереженнями туроператорів, багато туристів зі східних областей воліють селитися на досить дорогих базах відпочинку.
«У Буковелі, наприклад, всі бази за ціною в середньому 800 грн за номер зі сніданком заповнені на 100%. У них живуть «багаті дядьки». А цілком пристойні готельчики, вартість проживання в яких становить 70-90 грн з людини на добу, стоять наполовину порожні», – розповіла Оксана Вербицька, директор туристичної компанії Моноліт.
Водночас Гасюк запевняє, що туристи в Буковелі, Яремчі та околицях повним ходом заселяються в «садиби». Їх, за даними ОДА, в області сьогодні 800. Порівняно дешевий зелений туризм в моді в першу чергу у жителів Києва а також сусідніх областей, з яких люди просто приїжджають на відпочинок на машинах.
Втім, робити якісь прогнози на кінець сезону і у Львівській, і в Івано-Франківській області побоюються. Занадто непередбачувана ситуація, та й погода в Карпатах відіграє не останню роль. В ідеалі в облдержадміністраціях сподіваються вийти хоча б на минулорічні показники. Однак, з огляду на слабке завантаження санаторно-курортних установ і відсутність туристів не тільки з країн СНД, а й з Німеччини та Польщі, навряд чи це можливо. Карпати, як і південні курорти, ризикують втратити влітку мінімум 10% турпотоку.
Озерний край
Прісноводна альтернатива
Враховуючи складну економічну ситуацію, багато українців цього року змінюють море на місцеві водойми, такі як, наприклад, Шацькі озера. Охочих поплавати в прозорій прісній воді більш ніж достатньо. Не дивно, що власники житлових приміщень підняли цього року ціни.
За даними керівника сайту svityaz.org.ua Cepгея Цвида, в порівнянні з 2013 роком проживання на озерах подорожчало на 10%, до 60 грн за добу з людини. При цьому збільшилася кількість приміщень у приватному секторі, в тому числі класу люкс і напівлюкс.
«На багатьох базах, навіть у деяких бабок, які загалом не знають, що таке інтернет, цього року буде wi-fi», – жартує співрозмовник Корреспондента.
Приблизно за такими ж цінами можна відпочити і на Блакитних озерах в Чернігівській області та Білому озері у Рівненській. Щоправда, їдуть туди переважно автомобілісти і, як правило, з наметами.
***
Цей матеріал опубліковано в №27 журналу Корреспондент від 11 липня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.