За колишню резиденцію Віктора Януковича, що приносить 1,2 млн грн на місяць, воюють влада і Самооборона. Остання демонструє здатності туристичного менеджера, але насилу підтримує порядок на території, пише Вероніка Мелкозьорова у №28 журналу Корреспондент від 18 липня 2014 року.
З раннього ранку біля входу в маєток екс-президента Віктора Януковича вирує життя. Продавці сувенірів розкладають на столах гіпсові статуетки золотих батонів і унітазів, магнітики з краєвидами садиби, відчиняється велопрокат.
«Туристів у нас багато. У будні приїжджають автобуси з Чернігова та інших міст, а на вихідних кияни, – розповідає касир парку Надія, яка, як і інші співробітники заповідника, не називає свого прізвища. – Багато хто, звичайно, скаржиться, що вхід платний, але квитки беруть. Адже гроші ж не в чиюсь кишеню йдуть, а людям на зарплати».
За кілька місяців після втечі колишнього господаря і захоплення маєтку революційними бійцями Самооборони Межигір'я стихійно перетворилося на успішний бізнес-проект.
Співробітники резиденції, більша частина яких обслуговувала тут ще Януковича, стверджують, що щодня парк і садибу відвідує понад 2 тис. осіб, які приносять Межигір'ю близько 1,2 млн грн на місяць.
Правда, цифра ця дуже приблизна, стверджує Денис Тарахкотелик, учасник Автомайдану, а тепер ще й комендант президентського маєтку. Точної суми він не називає. За словами коменданта, всі виручені від туризму гроші йдуть на утримання території та об'єктів, розташованих на ній, а також на підтримку антитерористичної операції на Донбасі.
Хто зараз володіє Межигір'ям, вартість якого Тарахкотелик оцінює у 12 млрд грн, сказати важко. Сьогодні цей ласий шматок землі і комунікацій ділять між собою самооборонівці, які спільно з Нацгвардією України забезпечують тут порядок, адміністрація Вишгородського району і Кабмін.
У червні суд віддав у розпорядження уряду землю, але доля споруд до цього часу не вирішена, адже резиденція проходить як речовий доказ у 28 кримінальних справах про зловживання владою і розкрадання бюджетних коштів
У червні суд віддав у розпорядження уряду землю, але доля споруд до цього часу не вирішена, адже резиденція проходить як речовий доказ у 28 кримінальних справах про зловживання владою і розкрадання бюджетних коштів Януковичем та іншими колишніми високопосадовими чиновниками.
«Суди ще йдуть. І саме суд вирішуватиме, що робити з Межигір'ям далі і куди дівати активістів. Вони зараз забезпечують тут життєдіяльність», – розповідає Анатолій Фодчук, начальник відділу інформації МВС України.
Інтимні куточки
На екскурсію в знамениту Хонку Януковича – величезну дерев'яну садибу – разом з Корреспондентом зібралися 12 осіб. Викласти 200 грн за те, щоб одним оком подивитися на скарби гаранта-втікача, нікому з них не шкода. За словами місцевого екскурсовода Юлії Олійник, тур по будинку користується великою популярністю.
З розкритими ротами відвідувачі розглядають горщики для квітів, обшиті крокодилячою шкірою, мозаїку на підлозі в ліфті і синій мармур, який видобувають у Португалії
З розкритими ротами відвідувачі розглядають горщики для квітів, обшиті крокодилячою шкірою, мозаїку на підлозі в ліфті і синій мармур, який видобувають у Португалії.
Фото Дмитра Ніконорова
Мармурові мозаїчні сходи у Хонці
Усмішку викликають 40 томів енциклопедичного словника на книжковій полиці в кабінеті екс-президента, серед яких загубилися брошурки Сімейна психологія, Сексуальна психологія пар і Як розбудити в собі чоловіка, а також світло-фіолетовий килим з великими червоними квітками в антуражі дубових меблів.
У гардеробній кімнаті Любові Полежай, яку називають цивільною дружиною Януковича, вирізані дверцята сейфа, на стінах – білі плями від картин, які тут висіли. На запитання, куди це все поділося, Олійник лише знизує плечима.
«Багато всього винесли. Але хто це зробив і коли, вже з'ясувати неможливо», – констатує екскурсовод, яка працює тут лише два місяці.
У приміщенні президентського басейну Олійник видає нинішні палацові таємниці.
«Нещодавно тут купалися і приймали душ нацгвардійці. Ми взагалі такого не вітаємо, але їм дозволили, – ділиться вона. – Хлопці тільки повернулися з фронту, не милися два тижні».
Межигір'я сьогодні є не тільки «місцем відпочинку воїна», а й притулком для біженців з Криму і зі сходу. Сьогодні їх тут понад 70 осіб, а найближчим часом очікується ще сотня. Втім, вони квартирують в різних приміщеннях парку не задурно – допомагають доглядати за територією і працюють у їдальні, в якій харчуються вони самі і ще 145 осіб персоналу.
Точні суми свого заробітку місцеві працівники не називають, лише дають зрозуміти, що він коливається в рамках від 1,2 тис. до 4 тис. грн.
«За коменданта працюється непогано. Не такий контроль суворий, ніхто над душею не стоїть», – порівнює нинішню владу садиби з колишнім господарем ветеринар Анатолій Сміхула, що пропрацював у резиденції п'ять років.
Як і Сміхула, більшість обслуги Межигір'я складають люди, які працювали тут за Януковича, – переважно жителі села Нові Петрівці. Відслуживши вірою і правдою на одному об'єкті кілька років, багато з них тільки тепер познайомилися один з одним.
За колишнього господаря їхні ділянки були чітко розмежовані, і, наприклад, покоївка з Хонки не могла гуляти по парку, а службовець зоопарку і близько не смів підійти до садиби або набережної – за це загрожувало негайне звільнення.
Після взяття резиденції Самообороною колишніх співробітників буквально вмовляли повернутися на свої місця – на істотно урізану зарплату. За їхніми словами, прибиральниця в Хонці при Януковичі отримувала від 5 тис. грн, а тепер наполовину менше. Працівники саду і Нижнього Межигір'я нині можуть задовольнятися 1,2 тис. грн.
Хоча утримання президентського маєтку тепер не є настільки щедрим, воно тепер власними силами заробляє чималі гроші. Вхідний квиток коштує 20 грн, екскурсія на електрокарі по території – 50, фото з актором у «королівському» костюмі і з величезною накладної головою Януковича з пап'є-маше – 80 грн за кадр.
На знамениті колекційні автомобілі можна подивитися за 30 грн, а помилуватися пейзажами з річки на прогулянковому катері Маестро – за 50 грн з людини.
На території садиби розташувалося безліч точок громадського харчування з «туристичними» цінами: півлітрова пляшка мінералки – 12 грн, пачка печива – від 10, стаканчик капучино – від 15 грн. Вечорами туристів розважає тріо бандуристів, а по суботах сюди з'їжджаються молодята з Києва для фотосесій.
Якщо спочатку плата за вхід багатьох відвідувачів дратувала, то тепер вони підтримують комерціалізацію.
«Ви ніде в Європі більше не знайдете такого розкішного парку лише за $ 1,5. Це ж наш сучасний Версаль», – вигукує турист з Луцька Дмитро.
Правда, часом відвідувачі Межигір'я поводяться аж ніяк не по-європейськи. Координатор місцевого зоопарку Сергій Григор'єв розповідає, що гості часом залазять у вольєри, а один хлопець навіть вдарив страуса.
«Коли я йому зробив зауваження, пацан видав щось типу: «Тобі що, жалко птаха Яника?!» – обурюється він.
Фото Дмитра Ніконорова
Сергій Григор'єв, який опікується межигірським зоопарком, непокоїться за долю тварин
А спостерігаючи, як люди годують африканських антилоп Канна батоном, ігноруючи порожні бокси для пожертвувань на догляд за тваринами, Григор'єв лише докірливо хитає головою.
«У звірів від цього всього здуття. Але це ж людям нецікаво. Їм головне погодувати, помацати», – нарікає ветеринар.
Крім того, за словами координатора, тваринам у звіринці мало місця, не налагоджена система водовідведення. Через такі умови проживання вони часто хворіють.
«Ось недавно у нас дві вівці захворіли на туберкульоз. Хотіли закривати Межигір'я на карантин, але потім передумали», – розповідає Григор'єв.
Фестивальне майбутнє
Тарахкотелик о дев'ятій ранку вже проводить нараду у своїй житловій «резиденції» – гостьовому котеджі, прозваному у народі Будинком Путіна за те, що він нібито будувався для візитів президента РФ.
«Провайдер дзвонив, погрожує вирубати нам wi-fi, тому що хтось качає файли з торентів і дивиться порно, – незадоволений комендант. – Не знаю, наші це хлопці, туристи, а може і працівники».
Тарахкотелику доводиться щодня особисто стежити за порядком й економити кожну копійку. За його словами, левова частка доходів Межигір'я йде на зарплати та харчування для працівників і біженців.
У місяць на утримання резиденції потрібно мінімум 800 тис. грн, не враховуючи рахунків за електроенергію та газ. Якщо за електрику вже накопичилися борги, то газ поки оплачений наперед в сумі близько 1 млн грн.
Фото Дмитра Ніконорова
Тарас Тарахкотелик живе у гостьовому будинку на території маєтку, який прозвали Будинком Путіна
Маєток, який самооборонівці стрімко конвертують в успішний туристичний об'єкт, не дає спокою українським чиновникам, вважає Тарахкотелик.
«Неодноразово були спроби нас усіх звідси вигнати і закрити Межигір'я для туристів, – розповідає він. – Прийшов [міністр агрополітики Ігор] Швайка якось і каже: «Спасибі, хлопці, можете бути вільні! Далі ми самі». Я кажу: «Так не піде. Ми з задоволенням передамо контроль державі, але тільки якщо все буде зроблено як годиться».
На думку коменданта, потрібно провести повну інвентаризацію майна, скласти акти на кожен стілець і люстру.
«Але Швайка нам тоді сказав, що процес дуже довгий і ніхто цим займатися зараз не буде», – згадує Тарахкотелик.
Втім, згаданий ним міністр у розмові з Корреспондентом заперечує, що він давав кому-небудь вказівки звільняти Межигір’я особисто чи через третіх осіб.
«Конфліктів з активістами у мене особисто не виникало, – каже Швайка. – Міністерство запропонувало Генпрокуратурі на час розслідування взяти на зберігання майно маєтку. Резиденція до цього часу не була передана Генпрокуратурою на баланс міністерства».
І все таки браку в претендентах на своє майно Межигір’я не відчуває.За словами Тарахкотелика, один юрист, тісно пов'язаний з Майданом, заявив «не на камеру»: «Хлопці, ви ж собі набрали вже подарунків будь здоров. Ну тепер й іншим дайте набрати!».
Межигірську Самооборону й справді неодноразово звинувачували в розкраданні резиденції, і комендант не заперечує фактів мародерства одразу після захоплення садиби «солдатами революції».
Сам Тарахкотелик прибув сюди одним з перших. За його словами, в умовах хаосу, коли в резиденцію хлинули спочатку журналісти з усього світу, а потім і звичайні відвідувачі, він закликав нічого тут не чіпати.
«Ну а потім все ж знайшлися унікуми, які повивозили якісь речі. Наприклад, зникли шуби Любові Полежай, костюми Януковича. Їх уже в інтернеті продають», – розповідає комендант.
Совість його самого, як він стверджує, чиста: мовляв, немає потреби красти, адже у нього є власний бізнес у Європі.
Фото Дмитра Ніконорова
У Межигір'ї влаштована і виставка ретроавтомобілів з колекції Віктора Януковича
Велика частина багатств Януковича, за словами Тарахкотелика, зараз представлена в Художньому музеї України на тематичній виставці. Проте адміністративні пристрасті навколо Межигір'я поки що тільки розпалюються.
Останній конфлікт відбувся зовсім недавно, коли ветеринарна служба Вишгорода намагалася закрити резиденцію на карантин через туберкульоз в овець.
«Перевірку тварин вони проводили з порушенням всіх можливих норм. Туберкулін був прострочений ще у 2009 році. Ми на упаковці дивилися дату. Та й овець тих відразу спалили, не дочекавшись нашого приходу », – не вірить у чесність чиновників від медицини комендант.
Однак В'ячеслав Савенок, заступник голови Вишгородської райдержадміністрації, стверджує, що експертиза була проведена правильно.
«І туберкулін у нас придатний був, – розповідає Савенок Корреспонденту. – Ми вже розібралися. Межигір'я нам закрити не дали. Але були залишені всі інструкції, щоб з вівцями ніхто не контактував, крім співробітників ферми».
Фодчук стверджує, що ніяких більш серйозних конфліктів з активістами, поки розпоряджаються заповідником, у влади не виникало.
«Розпорядником садиби тепер дійсно призначений Кабмін, але формально до держави перейшли тільки землі. А ось з приводу майна президента і самих будівель зараз ведеться кримінальне провадження», – розповідає представник МВС.
Рішення про повернення земель Межигір'я державі було прийнято Госпсудом Київської області 25 червня. Заступник міністра культури Ростислав Карандєєв обіцяє, що скоро воно цілком перейде під контроль держави, тільки б «місцеві збройні формування до того часу не зруйнували резиденцію дощенту».
Мешканці Нових Петрівців сусідством із Самообороною не надто задоволені.
«Автомати носять із собою. Один у нашому місцевому «генделі» погрожував барменці пістолетом, коли та попросила його і його друзів вести себе пристойно», – розповідає Галина, місцева мешканка.
Однак Данило Клех, начальник центрального штабу Самооборони Майдану, заявив, що їхніх бійців у колишніх володіннях Януковича вже давно немає.
«Ми здали резиденцію державі ще в березні. За час перебування Межигір'я під Самообороною вхід був безкоштовний, а в Хонку взагалі не пускали. Після того як ми пішли, хтось – можливо, і колишні члени Самооборони, які там залишилися після захоплення, – став розпоряджатися Межигір'ям, як йому завгодно», – каже Клех.
Фізичне виживання садиби сьогодні у багатьох викликає побоювання: відвідувачі резиденції прагнуть винести з її території на пам'ять все, що погано і добре лежить, скаржиться Тарахкотелик. Викручують крани для поливу газонів, виколупують бруківку на центральній алеї.
Втомлені контролювати величезну територію її працівники по секрету зізнаються, що вже готові передати кермо влади Межигір'ям державі – тоді і порядку додасться.
«Це все можна було б перетворити на чудовий курорт на Київському морі. Все є тут, – мріє Микола, який продає квитки. – Хонку можна перетворити на готель. Вийшло б не гірше Hilton. А автомобілі можна було б здавати для весіль. Вони ж усі на ходу. Яка наречена не захоче собі фото в антикварній радянської Чайці або раритетному Chevrolet!»
Такі плани плекає й уряд України. Карандєєв бачить володіння українського президента-втікача чудовим національним ланшафтним парком.
«Під Києвом таких місць для проведення різних свят та народних гулянь мало. Межигір'я могло б стати ідеальним місцем для літніх фестивалів», – підсумовує чиновник.
Зони відчуження
Садиби представників політичної еліти після перемоги Майдану були розграбовані. Частина з них сьогодні є притулком переселенців.
Будинок колишнього генпрокурора Віктора Пшонки захопили на наступний день після Межигір'я – 23 лютого. Після того як у маєток у селі Гореничі запустили журналістів, його закрили для широкої публіки. До 6 березня в резиденції «золотого прокурора», що запам'яталася несмаком в оформленні інтер'єрів, жили невідомі, які іменували себе Самообороною Майдану.
Однак незабаром там з'явилася справжня Самооборона, яка виявила, що практично всі цінності з дому Пшонки зникли, а будівля розгромлена і загиджена сміттям. Від полотен, що висіли на стінах, залишилися самі рами, з гаража зникли автомобілі та квадроцикли. Сьогодні те, що залишилося від резиденції, перебуває під охороною прокуратури Київської області. Усередині працюють слідчі.
А ось житло на околиці Дніпропетровська, що належало депутату ВР і прихильнику ДНР Олегу Царьову, виконує гуманітарну функцію – тут розміщені біженці. Зберегти маєток для користі справи запропонував Борис Філатов, заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації. Сьогодні там мешкає вісім сімей з Донбасу.
21 травня Царьов, який нині перебуває в розшуку, повідомив про те, що невідомі ледь не спалили його володіння.
«У реальності постраждав тільки будинок сусідів, яких на той момент не було вдома», – написав депутат на своїй сторінці у Facebook.
А Ведмежу діброву, ще одну садибу влади, яка належала екс-главі Адміністрації президента Віктору Медведчуку, спочатку освоював Правий сектор. Приватна турбаза на Закарпатті, що за документами закріплена за інвестиційною компанією Спорт-Тур, до якої, на думку експертів, має відношення Медведчук, мало чим поступається Межигір'ю. Там була виявлена картинна галерея з полотнами українських і зарубіжних художників, в гаражі – Maybach, а на території – ферма з коровами і кіньми та сироварня.
Активісти Правого сектора мали намір зробити у Ведмежій діброві музей, але 31 травня під час проведення інвентаризації на базі її законним керівництвом було виявлено збитків на суму 10 млн грн. МВС відкрило кримінальну справу. Представники Спорт-Туру повідомили правоохоронцям і пресі, що за час перебування на території бази сторонніх з її території зникло 28 картин і шість ікон.
***
Цей матеріал опубліковано в №28 журналу Корреспондент від 18 липня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.