Фото: Getty Images
Проблема адаптації вимушених переселенців в Україні постала дуже гостро
Захід України продовжує приймати внутрішніх переселенців зі зони бойових дій та окупованого Криму. Місцева влада та активісти "б’ють на сполох" - зимувати переселенцям ніде, пише Галина Стадник зі Львова для Української служби DW.
Починаючи від березня, щодня на Львівщину прибуває півсотні осіб. Хто з валізами, а хто і взагалі без нічого - у маленькому наплічнику тільки документи. Сім’я Аксьонових з селища Хрящувате Луганської області втікала з розбомбленої оселі у чому були одягнені, забрали лише гроші й свідоцтва про народження з паспортами. Нині вони винаймають квартиру у спальному районі Львова.
Але проблеми переслідують родину з двома дітьми й на безпечній території. Саме з проблем і почав спілкування батько сім'ї. "Ми приїхали в зовсім невідоме місто, повертатися нікуди, жити теж ніде. Вдалося з проблемами винайняти квартиру, одну кімнату за чотири тисячі гривень - це абсурд, - скаржиться Єгор Аксьонов. - Зараз нам запропонували стару хату в селі. Що ми там робитимемо і як перезимуємо, не знаю, але й квартиру не потягнемо".
З прицілом на закордон
У рідному селі сім'я мала в приватній власності дві аптеки - залишилася з нічим. Доньок у школу ще не влаштовували, зізнається мати, бо не відомо, де саме житимуть у наступні місяці. "Будинок потребує капітального ремонту, а роботи немає. Ринок аптечний у місті - уже щільно зайнятий, у селі теж є аптеки. Реально, я в розпачі. На центральному рівні нічого не роблять, нас десятки тисяч, а на нас просто забили. Ми вже думаємо йти до Польщі, зрештою ми так і виїздили, з прицілом на західний кордон. Може зиму там переживемо", - ділиться переживаннями Аксьонов.
Міжнародна допомога
Проблема з проживанням в осінньо-зимовий період справді стоїть дуже гостро, каже керівник західної філії громадської ініціативи "Крим SOS" Алім Алієв. "Ріелтери не хочуть здавати квартири, бо власники бояться укладати угоди. Багато людей селять у селах без умов, жити за таких умов не можливо, а зимувати і поготів", - зауважує Алієв.
У співпраці з Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) громадська ініціатива "Крим SOS" запровадила дві програми підтримки переселенців. Перша - для започаткування власної справи. Заявник може отримати до трьох тисяч доларів. Ця програма лише для кримців, що мали свій бізнес у Криму, або захотіли започаткувати його у західному регіоні. Вимога: заява і короткий бізнес-план. Інша допомога для тих переселенців, хто готовий переїхати жити з міста у сільську місцевість, але оселя потребує ремонту. Заявник теж може отримати до 3 тисяч доларів, аби покращити комфорт і підготуватися до зими: заміна вікон, утеплення фасаду, купівля обігрівача тощо.
Робота військовим - без охочих
Алієв також визнає, що відсутність роботи - це друга нагальна проблема з якою стикаються переселенці, що приїхали на захід країни. Вакансій справді не вистачає, місць бракує і для львів’ян.
Водночас у Львівському центрі зайнятості запевняють, що далеко не всі, а лише приблизно третина офіційно зареєстрованих переселенців справді цікавляться і шукають роботу. "Більшість, кого ми обдзвонили, роботою не цікавиться, вони розраховують на соціальну допомогу", - каже директор центру Олег Рісний. Він розповів, що є й випадки, коли центр зайнятості нічого не може запропонувати, скажімо для людей, які займались винятково сільським господарством і більше нічого не вміють робити.
"А от чоловікам з Донецька ми пропонуємо записуватися в батальйон спецпризначення "Львів", або йти на військову службу за контрактом, за це платять гроші, але охочих нема", - каже Рісний. Чиновник пояснює, що центр активно співпрацює з бізнесом, аби ті брали до себе на роботу переселенців.
Бізнес хоче компенсацій
Зрештою, саме західноукраїнські бізнесмени відіграють не останню роль у розселенні східняків і кримців. Приміром, лише один курортний Трускавець прийняв близько трьох сотень переселенців. "У нас практично всі заклади приватизовані. Комунального майна, де можна розмістити переселенців обмаль. Підприємці - власники відпочинкових комплексів і готелів - поселяють родини, годують кілька місяців, а держава не поспішає їм це компенсовувати", - каже керівник управління місцевого соцзахисту Юстина Когут.
З настанням вересня це вже надсерйозна проблема, каже чиновниця. За її словами, Кабінет Міністрів у червні ухвалив схему компенсаційних виплат підприємцям, які прийняли мешканців окупованого Криму, до 200 гривень за добу проживання, а про східняків "офіційно забули". "Зараз пішла хвиля, коли люди їдуть без нічого і потребують першої допомоги. Повірте, нині все тримається на ентузіазмі доброчинців", - зазначила Когут.
Загалом за півроку Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області прийняли близько 8 тисяч вимушених переселенців. Це офіційна статистика. Експерти припускають, що реальні дані є значно вищими. Так, за неофіційними підрахунками мерії Львова, лише до цього міста за час протистояння на сході України прибуло не менше 10 тисяч біженців.
Джерело: Українська служба DW