Київ очікує небувало насичений подіями опалювальний сезон. Як з'ясував Корреспондент, столиця може як мінімум зіткнутися з перебоями зі світлом і теплом, причому вже восени, пише Дмитро Горулько у №35 журналу Корреспондент від 5 вересня 2014 року.
Як і прогнозував Корреспондент (див. № 33 від 22 серпня), аварійних відключень електроенергії уникнути не вдасться. Міністерство енергетики та вугільної промислові 1 вересня оприлюднило окреме повідомлення з цього питання. Меседж, що ряснів специфічними термінами і посиланнями на постанови і розпорядження, тим не менше, був цілком однозначним: аварійні відключення готуються, і торкнуться вони населення.
Як повідомила енергопостачальна компанія Прикарпаттяобленерго, задум профільного міністерства та оператора енергосистеми Укренерго полягає в тому, що відключення світла терміном до двох годин можливі в години – пікових навантажень уранці і ввечері, графіки відключень будуть узгоджені з держадміністраціями на місцях.
Причина, що змусила енергетиків готувати ці заходи, – дефіцит потужностей, що утворився через відмову від імпорту російського газу і проблеми з поставками вугілля з Донбасу. Якщо у випадку з газом за останній час не відбулося нічого критичного, то запаси вугілля на ТЕС тануть буквально на очах. В першу чергу проблеми виокремилися з вугіллям марок А, АШ (антрацити) і Т (напівантрацит), що постачаються з шахт Донбасу. За даними Міненерговугілля, на 1 вересня тільки 24 з 91 державної шахти продовжували роботу у звичайному режимі.
Як повідомили Корреспонденту в прес-службі міністерства, навіть за часткового обмеження роботи блоків, які споживають антрацитові марки вугілля, мінімально необхідний обсяг палива для них становить близько 1 млн т на місяць. Дані, отримані від неофіційних джерел, свідчать, що за чотири тижні серпня витрата вугілля А, АШ і Т дійсно склала близько 1 млн т.
Однак постачання за цей період склало трохи більше 100 тис. т, а на складах до кінця місяця залишалося близько 750 тис. т. Така динаміка передбачає, що ситуація може перерости зі складної в критичну вже в жовтні, саме до сезонного збільшення споживання енергії через зниження температури.
Теоретично, виправити ситуацію зміг би імпорт вугілля в достатньому обсязі, проте за винятком Росії великі експортери антрациту розташовані досить далеко – це Північна Корея, Китай і В'єтнам. Однак в Міненерговугілля стверджують, що переговори про постачання вугілля ведуться з постачальниками з таких країн, як США, ПАР, Австралія і Колумбія і що перші партії можуть бути доставлені в Україну вже у вересні.
Тим часом запаси чорного золота продовжують танути.
«Вугілля вистачить приблизно до середини листопада. <...>. Зараз на складах ТЕС міститься близько 1,7 млн т вугілля», – заявив глава Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець 2 вересня.
Столична специфіка
Перспектива енергопостачання Києва, крім загальної невтішної для галузі ситуації, ускладнюється ще й тим, що понад 98% потреби столиці в електроенергії і 85% – в тепловій забезпечує Київенерго, ТЕЦ якої працюють на газі.
Анонсований урядом режим суворої економії блакитного палива не оминув і цю компанію, що є одним з найбільших споживачів. Як повідомили Корреспонденту в прес-службі Київенерго, споживання газу протягом опалювального сезону починаючи з 2010/2011 коливалося в межах 1,9-2,3 млрд куб. м залежно від погоди.
Мінімально необхідний обсяг на наближення опалювального сезону, за оцінкою компанії, становить 1,9 млрд куб. м, проте встановлений Кабміном ліміт на серпень-квітень – лише 1,2 млрд. Київенерго звернулося до профільного міністерства з проханням підвищити виділений ліміт, але про реакцію Міненерговугілля на це прохання наразі невідомо.
Тимчасовий вихід був знайдений у відключеннях гарячої води – до кінця серпня без неї змушені були обходитися майже 52% споживачів столиці, а вода, що поступала іншим, за своєю температурою часто могла лише називатися гарячою. Ефект від цієї економії поки що видається незначним через те, що відключення води відбулося не так давно. Використовувати мазут як альтернативу газу можна, однак за нинішніх цін продукт переробки нафти коштує не дешевше.
Проблемна ситуація в енергетиці змушує фахівців шукати можливості для маневру. За даними Корреспондента, в числі можливих способів заощадити електроенергію і тепло, крім віялових відключень, розглядаються такі варіанти, як більш пізній, ніж зазвичай, початок опалювального сезону, а персонал дитячих садів вже попереджає батьків про те, що взимку мінімальна температура у приміщеннях може скласти 16 замість 18 градусів за Цельсієм.
Напередодні 1 вересня обговорювався варіант з переведенням столичних школярів на шестиденку і скасуванням осінніх і весняних канікул заради продовження зимових до двох місяців, що дозволило б заощадити на опаленні шкіл. Остаточне рішення щодо цього так і не прийнято, але це не означає, що батьки, які працюють, можуть остаточно розслабитися, – все залежатиме від розвитку ситуації.
У виграші поки залишаються хіба що продавці бойлерів – заклик мера столиці Віталія Кличка «готуватися до землі» не залишився без уваги. Гріх скаржитися і компаніям, що здійснюють роботи з утеплення фасадів. За даними експертів, попит на послуги з утеплення квартир і матеріали для цього в липні-серпні підскочив на 80% в порівнянні з минулим роком, незважаючи на зростання цін на імпортні матеріали через ослаблення гривні.
Зима покаже
В умовах очікуваного енергодефіциту та режиму тотальної економії не зовсім зрозуміло, як будуть справлятися зі збільшеним навантаженням міські мережі, якщо з похолоданням до куплених згідно із заповітами Кличка бойлерами під’єднаються ще й обігрівачі. Особливо у випадку, якщо опалювальний сезон розпочнеться не на початку- в середині жовтня, як зазвичай, а пізніше.
Оцінити попередньо обсяг, на який може збільшитися споживання, вкрай складно через те, що ніхто достеменно не може сказати, скільки бойлерів купили кияни в прагненні підстрахуватися від несподіванок.
Переведення багатоквартирного будинку на індивідуальне електричне опалення та гаряче водопостачання вимагає повної реконструкції як зовнішніх, так і внутрішньобудинкових мереж
Міненерговугілля ще в середині серпня заявило, що переведення багатоквартирного будинку на індивідуальне електричне опалення та гаряче водопостачання вимагає повної реконструкції як зовнішніх, так і внутрішньобудинкових мереж. Проекти багатоквартирних будинків з централізованим теплопостачанням просто не передбачають таких електричних навантажень, вважають у відомстві.
Київенерго зі свого боку заявляє, що в ході перевірок та підготовки до опалювального сезону особливу увагу приділено створенню запасу потужності, щоб підключати нові будинки і врахувати природне зростання споживання. На окремий контроль узято відновлення та ремонт мереж 0,4 кВ, що проходять від трансформаторних підстанцій до електрощитових будинків.
Однак у випадку з внутрішньобудинковими мережами, які перебувають на балансі ЖЕКів та ЖБК, все залежить від того, як поставлена справа в кожному конкретному випадку.
«Наприклад, в будинках старої забудови (1960-1970-х років) мережі розраховані на 2-3 кВт», – уточнили в компанії.
За цих умов кількість штатних відключень може збільшитися. Знизити ризик дозволить купівля бойлерів невеликого навантаження, до 1 кВт, а також програмування бойлерів і пральних машин на нічний режим роботи, щоб не навантажувати мережі в пікові години вранці і ввечері.
Втім, фахівці зазначають, що оцінка ситуації може виявитися надто оптимістичною.
«У будинках 1960-1970-х років спорудження встановлювалися лічильники 5 А, тобто допустиме навантаження – до 1,1 кВт, – каже Микола, інженер-електрик з більш ніж 30-річним стажем, який працює зараз електриком в одному зі столичних кооперативів. – Економія, переведення пральних машин та бойлерів у нічний режим – останнє, про що зазвичай замислюється споживач. А отже кількість викликів на відключення через збільшене навантаження зростатиме».
Тарифна складова
Буде тільки дорожчати
Окремий момент, про який варто пам’ятати киянам і жителям України взагалі, – тарифи на газ і житлово-комунальні послуги, що залежать від ціни газу. Позиція міжнародних фінансових організацій на чолі з МВФ гранично зрозуміла: внутрішні тарифи повинні бути на паритетному рівні з ціною імпортного газу. Нинішнє керівництво НАК Нафтогаз України дотримується тієї ж позиції.
«Повинна бути єдина оптова ціна для всіх категорій споживачів – промисловості, населення і бюджетної сфери. Ця ціна повинна визначатися ринковою ситуацією і не може бути нижчою, ніж рівень, який платить промисловість», – написав у своїй статті в газеті Дзеркало Тижня голова правління компанії Андрій Коболєв.
Тобто за вартості імпортного газу в межах $ 400 за 1 тис. куб. м тариф на газ для промислових споживачів становить трохи більше $ 500 за 1 тис. куб. м з урахуванням ПДВ, транспортування, цінових надбавок і додаткових послуг. Зараз граничний тариф для промисловості становить близько 6,5 тис. грн за 1 тис. куб. м, у той час як для жителів багатоквартирних будинків – 1,1-1,3 тис. залежно від наявності лічильника. А мова йде про те, щоб нівелювати різницю в тарифах між побутовими та промисловими споживачами.
Причому імпортний газ закуповується за валюту, що означає: у разі істотної девальвації тарифи, оплачувані у гривні, доведеться додатково коригувати у бік збільшення.
***
Цей матеріал опубліковано в №35 журналу Корреспондент від 5 вересня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.