RU
 

Корреспондент: Хворі українці залишилися без державної підтримки Ексклюзив

Корреспондент.net,  15 жовтня 2014, 10:54
2
783
Корреспондент: Хворі українці залишилися без державної підтримки
Фото: Дмитра Ніконорова
Андрій Базельчук страждає на гемофілію і його життя залежить від препарату Октанат

Хворі на важкі недуги українці залишилися сам на сам з проблемою ліків.

Сотні тисяч українців, які страждають на важкі недуги, прощаються з останньою надією на державу. Через зростання цін МОЗ не в змозі закупити життєво необхідні препарати, пише Сергій Одаренко у №40 журналу Корреспондент від 10 жовтня 2014 року.

Андрію Базельчуку навіть невеликий забій загрожує внутрішньою кровотечею, від якої він може загинути. 11-річний киянин з народження страждає на гемофілію – незгортуваність крові. Тричі на тиждень він приймає профілактичний препарат Октанат. Правда, батьки хлопчика не знають, чи надовго у держави вистачить ліків для їхнього сина.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України вперше за багато років зняло хворих на гемофілію, а також низку інших категорій пацієнтів з безкоштовного профілактичного лікування. У виданій відомством довідці лаконічно зазначена причина: у зв'язку з відсутністю резервів.

МОЗ досі не провело 80% щорічних тендерів із закупівлі життєво необхідних препаратів. Причому їх неможливо придбати в аптеці

МОЗ досі не провело 80% щорічних тендерів із закупівлі життєво необхідних препаратів. Причому їх неможливо придбати в аптеці – вони завозяться в країну відповідно до державної програми і видаються винятково тим, хто потребує. Тому гемофіліки, наприклад, вже півроку насилу вишукують Октанат на чорному ринку.

«Це не якийсь там контрабандний товар, а препарати, які заощадили, відмовившись від лікування, інші хворі. Хтось, ризикуючи власним життям, на цьому наживається, хтось жертвує для дітей», – пояснює Тамара Базельчук, мати Андрія, побоюючись, що рано чи пізно і цей канал вичерпається.

Октанат, який дістався безкоштовно, спекулянти продають значно дешевше ринкової вартості – необхідна на місяць кількість коштує 4,4 тис. Грн. Держава закуповує цей обсяг препарату за ціною в межах 28-48 тис. грн. Але навіть занижена сума далеко не всім по кишені.

На межі життя і смерті через відсутність ліків опинилися також хворі на туберкульоз, гепатит, ВІЛ/ СНІД, які страждають на онкологію, розсіяний склероз та інші – загалом сотні тисяч людей

На межі життя і смерті через відсутність ліків опинилися також хворі на туберкульоз, гепатит, ВІЛ/ СНІД, які страждають на онкологію, розсіяний склероз та інші – загалом сотні тисяч людей.

«Вперше за останні десять років пацієнтів залишили напризволяще. МОЗ не здатне виконувати свої функції», – категоричний Дмитро Шерембей, голова благодійного фонду Пацієнти України.

Чиновники МОЗ пояснюють провал тендерів катастрофічним для держзакупівель зростанням валютного курсу та введенням у цьому році ПДВ на лікарські засоби

У свою чергу чиновники МОЗ пояснюють провал тендерів катастрофічним для держзакупівель зростанням валютного курсу та введенням у цьому році ПДВ на лікарські засоби.

«Це призвело до перевищення очікуваної ціни в деяких випадках до 150%», – пояснює директор Департаменту економіки і ресурсного забезпечення відомства Антон Басін.

За словами чиновника, тільки 2% постачальників вийшли на торги з торішніми прайсами, решта, всупереч домовленостям, накрутила ціни.

Лікарські проблеми

У 2011 році одеситка Юлія Палтушева, як їй здавалося, успішно лікувалася від гепатиту С. Але через те, що лікар неправильно прописав дозування ліків, недуга повернулася, і курс довелося розпочати з нуля.

І хоча тепер Палтушевій залишилося приймати препарати до лютого 2015 року, вона дуже непокоїться, що через перебої з їхніми поставками її лікування – а його за шкодою для організму можна порівняти з хіміотерапією – може піти нанівець.

«Ці ліки дуже токсичні, і третій курс я не переживу», – зітхає одеситка.

Причому на відміну від решти 3 млн українців, хворих на гепатит, Палтушевій пощастило – їй вдалося потрапити в число 200 щасливчиків, яких лікує Київський інститут епідеміології та інфекційних захворювань ім. Громашевського. Якщо простим смертним доводиться викладати з кишені 120-130 тис. грн за курс лікування, то пацієнтам інституту він іде безкоштовно – за рахунок спонсорських та благодійних коштів.

«Фактично, якщо у тебе немає грошей або спонсора, готового оплатити курс лікування, ти приречений на смерть», – констатує Палтушева.

Але в такій ситуації і гроші перестають що-небудь означати.

Сьогодні на руках у Палтушевої залишилося три ампули препарату, і чи знайдуться в інституту ще, вона не знає. Пацієнтка чула краєм вуха, що частину ліків медики вже вимушено замінили дешевшими аналогами і припинили набір хворих в групу «щасливчиків».

Армію приречених поповнюють і мешканці зношеного корпусу столичного туберкульозного диспансеру на Харківському шосе, в районі станції метро Бориспільська. Через його територію вільно ходять здорові городяни, які живуть в сусідньому густонаселеному спальному районі.

Сама лікарня на 260 ліжок, де в закритому режимі утримуються пацієнти з відкритою формою туберкульозу, нагадує робочий гуртожиток: на розкритих вікнах сушиться білизна і висять пакети з їжею. Але замість музики з вікон доноситься хрипкий кашель.

Пацієнти, в чиїх легких «грає гармошка», вільно розгулюють по вулицях, ходять по магазинах і їздять у громадському транспорті, розносячи смертельно небезпечний вірус.

Медики запевняють, що панікувати з цього приводу не варто: вже після двох тижнів лікування вірус втрачає активність і ризик заразитися знижується в рази. Але чи знайдеться чим лікувати туберкульозників, для медиків сьогодні велике питання – вже кілька місяців необхідні препарати не завозяться в Україну.

За словами Світлани Павленко, заступника головного лікаря лікарні, поки що вони витрачають старі запаси, надані територіальним медичним об'єднанням Фтизіатрія.

Директор цієї установи Юлія Загута відмовилася відповідати на запитання Корреспондента, коли постачання поновляться. Чиновники і держслужбовці знають про наявну проблему, але не бажають її визнавати, пояснюють експерти мовчання медиків.

Як лікар-інфекціоніст, що практикує, я вас запевняю: місяць тому закінчилися всі препарати для лікування стійкого до ліків туберкульозу, навіть у запасниках. І заміни немає ніякої

Ярослава Лопатіна, медичний директор AIDS Healthcare Foundation

«Ну який головний лікар вам скаже, що йому нема чим лікувати ?! – задає риторичне запитання Ярослава Лопатіна, медичний директор AIDS Healthcare Foundation. – Як лікар-інфекціоніст, що практикує, я вас запевняю: місяць тому закінчилися всі препарати для лікування стійкого до ліків туберкульозу, навіть у запасниках. І заміни немає ніякої – людей елементарно не лікують».

Це загрожує загостренням туберкульозу навіть у тих, хто його трохи залікував, попереджають фахівці, а також збільшенням масштабів епідемії.

Ситуацію погіршує той факт, що у вітчизняних поліклініках і пологових будинках майже закінчилися препарати для щеплення проти туберкульозу 

Ситуацію погіршує той факт, що у вітчизняних поліклініках і пологових будинках майже закінчилися препарати для щеплення проти туберкульозу – російську вакцину БЦЖ з квітня тримають в карантині, оскільки у неї закінчився термін реєстрації, а нову, данську, зареєструють тільки наприкінці жовтня.

Крім того, в Україні фактично не діє закон про примусову ізоляцію хворих з серйозною формою туберкульозу.

«Суд може зобов'язати хворого лікуватися, міліція доставить його до нас, хоча не факт: кому охота заражатися? – міркує Павленко. – Але якщо хворий не хоче лікуватися, ми не спроможні його утримати – у нас для цього немає охорони».

Таку охорону в ідеалі повинен мати єдиний в країні новий тубдиспансер закритого типу на 400 ліжок в Гостомелі Київської області, здача якого в експлуатацію через перебої з фінансуванням відкладається кілька років.

У звичайних туберкульозних лікарнях ще радянського спорудження, чиє внутрішнє становище можна порівняти із самопочуттям їхніх пацієнтів, медики настільки звиклися з обстановкою, що перестають сприймати загрозу зараження. Всупереч техніці безпеки деякі з них спілкуються з пацієнтами без респіраторів і навіть масок.

Тендери в комі

У нинішній тендерній політиці МОЗ все змішалося, як в домі Облонських.

З одного боку, чиновники стверджують, що вже виставили тендерні пропозиції на загальну суму понад 1,5 млрд грн, щодо них найближчим часом будуть визначені переможці та укладені договори про постачання. З іншого – Антимонопольний комітет України, реагуючи на численні скарги фармвиробників, призупинив торги з антиретровірусних (від СНІДу) та протитуберкульозних препаратів.

А одна фармацевтична компанія поскаржилася на дискримінаційні вимоги МОЗ у документації конкурсних торгів на закупівлю лікарських засобів проти вірусного гепатиту. Антимонопольний комітет зобов'язав чиновників відомства усунути всі порушення.

«Ми робимо все можливе, щоб прискорити ці процеси», – запевняє заступник міністра охорони здоров'я Руслан Салютін.

Зростання цін, що пішло за курсом валют, введення податку та інші озвучені Мінохоронздоров’я  причини зриву тендерів Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, називає як мінімум дивними.

«Чиновники МОЗ запевняють, що намагалися домовитися з фармвиробниками про вигідніші ціни на ліки. Це абсурд, – вважає він. – Адже ціна на препарати відома лише після початку тендерів».

До того ж, зазначає експерт, своєчасний початок тендерів автоматично забезпечив би максимальне зниження цін, а їхня затримка, навпаки, призводить до накручування.

«Тепер за ті самі гроші можна допомогти меншому числу пацієнтів, а продавці ліків отримають вигоду», – резюмує експерт.

Відомство встигло провести держзакупівлі на загальну суму 438 млн грн вкрай необхідних ліків та виробів медичного призначення. Однак це лише 20% від необхідного

Щоправда, треба віддати належне Міністерству охорони здоров’я, відомство все ж встигло провести держзакупівлі на загальну суму 438 млн грн вкрай необхідних ліків та виробів медичного призначення. Однак це лише 20% від необхідного.

Перш за все, держава забезпечила медикаментами дітей – хворих на вірусний гепатит, пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом, хронічним мієлоїдним лейкозом та новонароджених з дихальними розладами.

Решту пацієнтів частково рятує гуманітарна допомога, яку Україна регулярно отримує з-за кордону. За останні три місяці благодійні організації передали вітчизняній медицині ліків на суму понад 30 млн грн.

Зокрема, днями Всесвітня організація охорони здоров'я надала перший транш гуманітарної допомоги на суму 2,4 млн грн, що покрило потреби 170 тис. пацієнтів. Понад 100 найменувань медикаментів на суму 6,8 млн грн Україна отримала від уряду Грузії.

«Це дозволяє нам частково ліквідувати дисбаланс в постачанні ліками до завершення державних закупівель», – запевняє директор департаменту медичної допомоги МОЗ Світлана Хотіна, але конкретні цифри і терміни назвати не змогла.

Навіть якщо тендери на закупівлю необхідних ліків проведуть вже в цьому місяці, через складність процедури поставок ліки з'являться в Україні не раніше початку наступного року

Втім, за прогнозами Лопатіної, навіть якщо тендери на закупівлю необхідних ліків проведуть вже в цьому місяці, через складність процедури поставок ліки з'являться в Україні не раніше початку наступного року.

А це загрожує гуманітарною катастрофою в масштабах країни, згущують барви експерти. За словами Шерембея, сьогодні на обліку та лікуванні від туберкульозу перебувають 37 тис. українців, і більшість з них в разі відсутності ліків не доживуть і до Нового року.

Схожа доля чекає і 47 тис. українців, хворих на СНІД, частина яких загине, а інші змушені будуть перейти на нові схеми лікування, що значно знизить тривалість їхнього життя, стверджує експерт.

***

Цей матеріал опубліковано в №40 журналу Корреспондент від 10 жовтня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: журнал КорреспондентМОЗ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі