Чотири дівчини допомогли звичайній львівській бібліотеці перетворитися на арт-простір.
Тут відвідувачі почувають себе затишніше, ніж на власній кухні, пише Діана Єрьоменко у №50 журналу Корреспондент від 19 грудня 2014 року.
Навчитися грати джаз і складати орігамі. Подивитися фільм, а на наступний день обговорити його. Визначити свій психотип і побороти депресію. І все це – у звичайній на перший погляд бібліотеці.
А точніше, у Першій львівській медіатеці (ПЛМ), нещодавно відкритій у приміщенні Центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки. Проект запустила дирекція установи та Львівська міськрада, але відбувся він багато в чому завдяки зусиллям чотирьох ентузіасток.
Об'єднавшись в команду, Тетяна Вуєва, Лідія Шигимага, Анастасія Капелюха і Софія Оліферчук допомогли створити не просто сховище книг, а «місце зустрічі», де можна поспілкуватися з цікавими людьми і навчитися чомусь новому.
Вікіпедія визначає поняття «медіатека» як «фонд книг, навчальних і методичних посібників, відеофільмів, звукозаписів, комп'ютерних презентацій, а також технічне забезпечення для створення і перегляду фонду». Явище це з'явилося не вчора – такі трансформації відбувалися з класичними бібліотеками Західної Європи ще в 1990-ті.
Медіатеки стали не тільки місцем отримання інформації, а й центрами спілкування та дозвілля
Поступово сфера діяльності розширилася. Медіатеки стали не тільки місцем отримання інформації, а й центрами спілкування та дозвілля. Наприклад, при схожому закладі у Вроцлаві працюють мовні курси, клуб любителів кіно, відбуваються зустрічі зі знаменитостями.
Власне, у Львові медіатека теж існувала досить давно, зазначає директор бібліотеки ім. Лесі Українки Любов Цяпало.
«На третьому поверсі були зібрані комп'ютери, диски, сучасні носії інформації. Там таки проводилися лекції та зустрічі», – розповідає вона.
Правда, про той заклад у Львові мало хто знав.
Між домом і роботою
Все змінилося, коли під медіатеку вирішили виділити окреме велике приміщення, а проектом зайнялася команда ентузіастів. Спершу дівчата розробили стратегію розвитку проекту. Довго шукати однодумців їм не довелося: чутка про проект йшла попереду нього.
«На той час у нас уже була певна кількість стабільних партнерів, які хотіли з нами співпрацювати», – розповідає Вуєва.
Сучасну техніку надали за програмою модернізації бібліотек Бібліоміст – Україна. Гроші на ремонт приміщення виділила міськрада. А дизайн інтер'єру та меблі створили молоді архітектори Анатолій Нємцов і Богдан Прохасько на кошти спонсорів. 20 жовтня ПЛМ відкрила свої двері для відвідувачів.
Ми називаємо це «третім місцем» між домом і роботою, де, на відміну від старих бібліотек, людям приємно проводити час
«Ми називаємо це «третім місцем» між домом і роботою, де, на відміну від старих бібліотек, людям приємно проводити час, – розповідає про своє дітище Вуєва. – Людям необхідний такий простір, в який можна прийти на півдня, на цілий день, з термосом і ноутбуком».
З усієї четвірки досвід бібліотечної справи є тільки у Капелюхи. Вона культуролог за фахом, закінчила Таврійський національний університет ім. Вернадського в Сімферополі. Досвід стає у нагоді, але лише частково.
«Ведення формулярів у нас залишається, але ми дуже хочемо перейти на електронну систему обліку», – зазначає Капелюха.
Дівчата кажуть, що в їхній роботі більше потрібні навички арт-менеджера, ніж бібліотекаря.
«Ми встигли освоїти професії куратора, сисадміна, ведучого заходів, піарника», – розповідає Шигимага.
Вдень заклад відвідують у середньому по 30 осіб – читають книги і журнали, грають в ігри, користуються інтернетом. А вечорами, після 18:00, найбільший зал наповнюється людьми, які приходять на лекції, семінари, зустрічі, виставки
Дійсно, діяльність ПЛМ виходить далеко за рамки читання. Вдень заклад відвідують у середньому по 30 осіб – читають книги і журнали, грають в ігри, користуються інтернетом. А вечорами, після 18:00, найбільший зал під назвою Медіахол наповнюється людьми, які приходять на лекції, семінари, зустрічі, виставки. Зал розрахований на 110 осіб, але часто доводиться робити перестановку, щоб вмістилися всі охочі.
Медіатека працює щодня, крім суботи, з 11:00 до 21:00. Але через щільний графік заходів, який розписаний на тижні вперед, доводиться іноді працювати без вихідних.
«Мене здивувало, як багато людей готові безкоштовно співпрацювати з нами, ділитися своїм досвідом», – каже Капелюха.
За її словами, найскладніше зараз – скласти графік, щоб вмістити туди всіх охочих. Серед них чимало відомих людей. Наприклад, лекції тут вже проводили відомі журналісти Отар Довженко та Роман Вінтонів, більш відомий як Майкл Щур. І це притому що всі заходи безкоштовні для відвідувачів.
У чому секрет популярності?
Тут дуже легка атмосфера. Мені тут подобається більше, ніж на власній кухні
«Тут дуже легка атмосфера. Мені тут подобається більше, ніж на власній кухні», – вигукує у відповідь Павло Канюга, який нещодавно читав у медіатеці лекцію з соціоніки.
На постійній основі у ПЛМ діє кіноклуб, організований кіноманом Станіславом Тарасенком. По понеділках тут безкоштовно показують фільми, по вівторках обговорюють їх. А з 2 грудня у стінах закладу розпочала роботу школа джазу.
Кожному своє
Захоплення у відвідувачів медіатеки дуже різні. Завсідник закладу Юрій каже, що познайомився тут з багатьма цікавими людьми.
«Це чудовий простір, де можна саморозвиватися, – захоплюється він. – Це потік, у якому пливе безліч кадрів життя, а ти вихоплюєш з нього те, що потрібно».
Бувають і зовсім незвичайні випадки. Наприклад, одна пара приходила в медіахол репетирувати свій весільний танець. А багато хто безоплатно пропонує допомогу – хтось допоможе налаштувати техніку, хтось принесе книги.
«Шкода тільки, що багато несуть з дому те, що їм вже не треба, а це не завжди хороші книги», – нарікає Шигимага.
Відбилися на діяльності ПЛМ і тривожні події в країні. Тут зустрічаються кримські татари, які були змушені виїхати з півострова після його анексії. Тут виступав глава Меджлісу Рефат Чубаров, проводили зустрічі переселенці з Донбасу, які опинилися у Львові
Звичайно, відбилися на діяльності ПЛМ і тривожні події в країні. Тут зустрічаються кримські татари, які були змушені виїхати з півострова після його анексії. Тут виступав глава Меджлісу Рефат Чубаров, проводили зустрічі переселенці з Донбасу, які опинилися у Львові.
Однією з найбільш пам'ятних зустрічей Капелюха назвала лекцію організації КримSOS, що займається допомогою переселенцям із Криму і Донбасу. А арт-директор Оліферчук, крім медіатеки, активно залучена у волонтерську діяльність у зоні АТО.
У планах ПЛМ – розширити фонд, докупити те, що користується попитом. Наприклад, опитування серед відвідувачів засвідчило, що в закладі необхідно відкрити фотошколу, і медіатекарі вже працюють над цим. А головна на сьогодні мрія – студія звукозапису.
Опитування серед відвідувачів засвідчило, що в закладі необхідно відкрити фотошколу, і медіатекарі вже працюють над цим. А головна на сьогодні мрія – студія звукозапису
«У нас вже є відповідне приміщення. Це дозволить нам зробити інтернет-радіо, начитувати книги, записувати наші заходи і виставляти все онлайн», – каже Капелюха.
Сайт медіатеки поки що в розробці, комунікація ведеться через соцмережі.
До весни ентузіасти хочуть облаштувати внутрішній дворик бібліотеки і проводити заходи там.
«Мене дуже вразила медіатека у Варшаві, – згадує Шигимага. – Там навкруги зелень, а читати книги можна навіть на даху.
З'явилися у львівських ентузіасток і натхненні послідовники.
«Приїжджали з Харкова, сказали, що поки не мають можливості зробити таке, але дуже хотіли б. Будуть звертатися до нас за досвідом», – розповідає Вуєва.
А жителі Рясного, невеликого передмістя Львова, навіть просили організаторів «приїхати і зробити» схожий заклад для них.
Слідом за медіатекою переходить на сучасні рейки і бібліотека класична.
«Ми розуміємо, що потрібно змінити графік роботи, щоб стати зручніше для людей. Адже зараз бібліотеки працюють максимум до 19:00, а медіатека – до 21:00», – пояснює Цяпало.
З 1 січня вся бібліотека переходить на інтегровану систему. Вже не буде абонемента і читального залу, всі матеріали можна буде отримати в одному місці. Там само будуть і комп'ютери, підключені до інтернету, – все як у медіатеці.
***
Цей матеріал опубліковано в № 50 журналу Корреспондент від 19 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.