Після законодавчих змін в Україні до кінця року кількість ОСББ може збільшитись на 20 відсотків, кажуть експерти.
Мешканці багатоквартирних будинків отримали додаткові важелі управління спільним майном, пише Лілія Гришко у матеріалі для Української служби DW.
"Тут у нас енергозберігальні лампочки всюди, а це датчики руху, щоб ще більше економити на світлі. Ось на третьому поверсі ремонт закінчили, біля ліфта відкоси поставили, аби не оббивалось", - літній чоловік показує кореспондентці DW своє "господарство" - багатоквартирний будинок по вулиці Вишняківській у Києві.
Це Степан Сізон - колишній кадровий військовий, ветеран Другої світової війни. Уже 13 років він є головою правління об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Свій день 83-літній чоловік починає з огляду підвалу, інженерних комунікацій, звіряє показники будинкових лічильників, перевіряє електромережі. Він живе у цьому будинку, тому його робота та приватне життя нероздільні. "У чому різниця між ЖЕКом та ОСББ? Там начальник виконує як йому приписано і як наказано, а голова ОСББ робить все для людей, як для себе. Головне - не треба красти. Це моє життєве правило, і воно працює", - ділиться Степан Сізон.
Позитивний приклад
У цьому ОСББ все доглянуте, відремонтоване, справно працює, навколо будинку Сізон розбив справжній сад з вишнями, абрикосовими деревами та каштанами, облаштував там доріжки та зелені бесідки, де гуляють мами з дітьми. "Роблю все, що на загальних зборах замовляють жителі нашого будинку. А головне - комунальні тарифи у нас нижчі: коли до подорожчання опалення було для всіх більше дев'яти гривень, то наші члени ОСББ платили лише п'ять гривень, та й то тільки під час опалювального сезону, бо ми вже давно поставили на все будинкові лічильники", - каже Степан Сізон. Оскільки будинок невеликий, у штаті ОСББ лише голова та бухгалтер. Електрик, сантехнік, ліфтер та паспортист працюють у них на половину ставки.
Степан Сізон є ефективним головою ОСББ
Усі договори від імені ОСББ Сізон укладає з обслуговуючими організаціями напряму і за фактом наданих послуг, тому мешканці будинку зацікавлені споживати послуги економно. "Ми дуже задоволені, що створили ОСББ ще тоді, коли збудували будинок. Наш голова - справжній господар. Аби менше платити за вивіз сміття, ми трамбуємо сміттєві баки, сміттєвоз забирає його не кожен день, а через день - от і економія уже. Ми здаємо в оренду приміщення на першому поверсі, і кошти за неї йдуть на рахунок ОСББ, тому у нас завжди є гроші, коли щось зламалось", - розповідає член ОСББ Віра Вовчук.
Є й негативні випадки
Це - позитивний приклад функціонування ОСББ в Україні. Однак є й інші. "У нас голова ОСББ просто зник кудись з усіма документами та печатками, прихопивши із собою газонокосарку. Тепер ніяк не можемо скликати нові збори співвласників, аби призначити нового голову ОСББ. У нас в будинку ніхто не хоче цим займатись", - нарікає Ольга Окрець, яка мешкає в одному з мікрорайонів Києва зі старою забудовою. Утім, будинок Ольги – один з небагатьох цього типу, де створено ОСББ. У більшості ж "хрущовок", де житловий фонд зношений, мешкають здебільшого пенсіонери, які не проявляють ініціативи, аби щось змінити.
Крім того, протягом останніх років у містах, де активно йшла нова забудова з'являлись "фейкові ОСББ", які через прогалини в законодавстві створювали дві-три особи та діяли в інтересах забудовника.
За оцінками експертів, з 17 тисяч створених в Україні ОСББ 10 відсотків насправді не діють або їхньою діяльністю жителі незадоволені
За оцінками експертів, з 17 тисяч створених в Україні ОСББ 10 відсотків насправді не діють або їхньою діяльністю жителі незадоволені. "Останні два роки через прогалини в законі і зневіру люди практично припинили створювати ОСББ. Були лише примусові - коли забудовник ще до завершення будівництва створював ОСББ зі складу лояльних мешканців. Потім усіх, кому видавали документи на квартиру, змушували вступати у ці "фейкові" ОСББ, що встановлювали завищені тарифи для мешканців", - розповідає керівник житлово-комунальних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Нововведення на допомогу
Однак відтепер ситуація може змінитись: Верховна Рада нещодавно ухвалила урядовий законопроект, який надає власникам квартир більше самостійності в управлінні їхнім багатоквартирним будинком. "Цей закон зруйнує монополію ЖЕКів", - заявив голова парламенту Володимир Гройсман.
Якщо президент підпише цей документ, то мешканці багатоквартирних будинків отримають право при загальному консенсусі співвласників без додаткового схвалення ЖЕКів вирішувати, хто управлятиме спільним майном в багатоквартирному будинку: самі мешканці через створення ОСББ або керуючі підприємці на підставі договору.
Також, відповідно до закону, якщо протягом року відтоді, коли закон набере чинності, співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено ОСББ, не ухвалять рішення про форму управління будинком, орган місцевого самоврядування призначить їм тимчасового керуючого, котрий опікуватиметься проблемами будинку. Ціни на послуги у таких будинках встановлюватимуться на конкурсах.
У новому законі передбачено запровадження принципу пропорційності голосів співвласників відповідно до їхньої частки у спільному майні та процедури письмового опитування одночасно з процедурою скликання загальних зборів. "Для нас принципово нічого не змінюється. У нас вже злагоджений механізм. Треба тільки буде перереєструвати статут ОСББ", - каже голова ОСББ з вулиці Вишняківської у Києві Степан Сізон.
І коли закон набуде чинності, це допоможе тим ОСББ, де є проблеми з призначенням голови, чи там, де люди незадоволені роботою об'єднань, наголошує Тетяна Бойко. "Якщо закон діятиме, то до кінця року кількість новостворених ОСББ може збільшитися на 20 відсотків. Я думаю, це буде гарний результат", - сказала Бойко у розмові Deutsche Welle.
Джерело: Українська служба DW