ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Корреспондент запитав представників нацменшин, що дає їм закон про мови

13 липня 2012, 12:01
0
60
Корреспондент запитав представників нацменшин, що дає їм закон про мови
Фото: novosti-n.mk.ua
Один із білбордів на вулицях Миколаєва

Видання Корреспондент зібрало думки представників найбільших національних меншин України: росіян, румунів, кримських татар та угорців запитали про те, що дасть їхнім народам новий закон про мовну політику, прийнятий Верховною Радою 3 липня.

Як пише видання, російська мова може отримати статус регіональної відразу у 13 областях півдня та сходу України. Регіон, де частка російськомовного населення найбільш велика - це Севастополь, де проживає 270 тисяч етнічних росіян, що складає 71,6% від загальної кількості жителів міста. Усього в місті працюють 67 російськомовних шкіл.

Лідер Російської громади Севастополя Тетяна Єрмакова заявила, що прийнятий закон про регіональні мови, а місто в цьому взагалі участі не бере. "Це відбувається лише тому, що Партія регіонів протягом багатьох років, будучи партією влади, обіцяла нам присвоїти російській мові статус другої державної, але аж ніяк не регіональної. Обіцянка була одна, і нехай вони її виконують. Усе інше - передвиборчий піар, який ніяк не вплине на наше життя", - зазначила вона.

За її словами, у Севастополі 63 школи, одна гімназія і ще три приватні школи із російською мовою викладання. Водночас у дитячих садках у російському Севастополі з трирічного віку введені дисципліни, де діти вчать українську мову. "Такого немає у жодній країні світу - дітей не політизують", - заявила Єрмакова.

"Є великі складнощі, які з'явилися після приходу до влади Януковича, щодо використання української в офіційних документах - усі почали заповнювати їх виключно українською. До податкової за часів Ющенка писали російською, а зараз - українською. Ми ж мови не знаємо, і просто переписуємо цифри. Раніше і всі документи, наприклад, на виписку або прописку, заповнювалися російською. Тепер - все - українською", - зазначила Єрмакова.

"Нехай дадуть, як обіцяв Янукович, російській статус другої державної та подвійне громадянство. Росіян 18 млн в Україні і списувати нас не можна. Ми не меншість, не румуни чи болгари, яких купка. Тому Севастополь не реагує на чергові ігри Партії регіонів і чекає на виконання обіцянок. А говорити рідною мовою нам ніхто ніколи не забороняв і не заборонить", - додала вона.

Корреспондент також пише, що угорська мова може стати регіональною на Закарпатті, де проживає близько 150 тис. угорців, тобто, 12,1% від усіх жителів області. У регіоні працюють 100 шкіл, мовою викладання у яких є угорська.

Голова Товариства угорської культури Закарпаття Міколош Ковач заявив виданню, що ситуація з дотриманням прав угорців досить непроста. Відносно благополучна вона лише в освіті - переважна більшість угорських дітей ходять до навчальних закладів, де викладання ведеться їхньою рідною мовою. "Українці не знають нашої мови. Двомовні лише угорці, які говорять українською. Представників нашої національності фактично не беруть до правоохоронних органів, тому там немає кому говорити і розуміти угорську. І тут величезна дискримінація", - вважає він.

За його словами, ставлення влади до угорців відображається у її політиці призначень. "Тут жорстка дискримінація, нас не призначають на високі посади. Причому ситуація ще гірша, ніж за часів СРСР. Тоді були неписані правила, коли в обладміністрації або партійному органі повинен був бути угорець, який, як правило, був заступником у господарських справах. А зараз і цього немає", - підкреслив Ковач.

Він також навів приклад, який, за його словами, дуже впадає в очі: "Навіть у мафіозних структурах угорці - лише на других і далі ролях. Тому ми від закону нічого хорошого чекаємо. Уявляти, що після того, як він вступить у силу, буде оголошено набір кадрів в обладміністрацію, відділи міліції та прокуратури, де вимогою до кандидата стане володіння угорською мовою - це з розряду ненаукової фантастики".

Докладніше про те, чого чекають росіяни, кримські татари, угорці та румуни від нового закону про мовну політику, читайте у № 27 видання Корреспондент від 13 липня 2012 року.

Корреспондент.net

СПЕЦТЕМА: Резонансний закон про мови
ТЕГИ: закон про мовиКорреспондентнаціональні меншиниМиколаїв
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах