Наближаючись до ЄС: Рада попередньо схвалила зміни до Конституції щодо суддів

Сьогодні, 10 жовтня, Верховна Рада попередньо схвалила законопроект про внесення змін до Конституції України про посилення гарантій незалежності суддів.

Постанову про попереднє схвалення законопроекту, подану Президентом України Віктором Януковичем, підтримали 244 народних депутати з 410, зареєстрованих в залі.

Зокрема, підтримали постанову 197 депутатів фракції Партії регіонів, 31 член КПУ і 16 позафракційних. Депутати опозиційних фракцій не голосували.

Після голосування депутат фракції Батьківщина Михайло Хміль заявив, що під час голосування депутат Партії регіонів, зокрема, Микола Рудьковський і його колеги голосували не тільки за себе, але і за своїх колег із фракції, і зажадав провести переголосування.

Спікер Володимир Рибак погодився провести голосування з цього питання ще раз, і звернувся до депутатів: "Голосувати треба персонально".

Повторне голосування дало ідентичний результат - "за" проголосували 244 депутати.

Відповідно до Конституції України, зміни до Основного закону вносяться парламентом протягом двох сесій - на одній законопроект повинен набрати щонайменше 226 голосів депутатів, на наступній сесії - щонайменше 300 голосів.

Президентський законопроект передбачає забезпечення права внести зміни до Конституції, передбачивши право кожної особи на справедливий і гласний розгляд справи впродовж розумного терміну незалежним, неупередженим судом.

Крім того, в законопроекті передбачається внести зміни до Конституції і удосконалити порядок призначення та звільнення суддів. Пропонується, щоб суддя суду загальної юрисдикції призначався на посаду безстроково президентом України (пропонується скасувати первісний п'ятирічний термін призначення судді - ІФ). При цьому закріплюється, що рішення глави держави про призначення суддів або звільнення їх з посад приймаються виключно відповідно до подання Вищої ради юстиції.

У законопроекті встановлюється, що у разі його прийняття судді судів загальної юрисдикції, призначені на посаду на 5-річний термін, отримають статус суддів, призначених безстроково.

Також пропонується виключити з Конституції положення про термін повноважень генерального прокурора України.

У законопроекті пропонується надати Верховному Суду України повноваження щодо забезпечення однакового застосування норм законодавства України всіма судами загальної юрисдикції. Також пропонується встановити, що згода на затримання чи арешт судді дається Вищою радою юстиції за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Також у Конституції пропонується змінити порядок припинення повноважень судді Конституційного суду у зв'язку із закінченням терміну повноважень, на який його було призначено. Пропонується також встановити, що повноваження судді припиняються у разі досягнення ним 70 років. Повноваження судді КС припиняються також у разі терміну його повноважень, однак не раніше від дня набрання повноваження нового судді КС, призначеного замість нього.

Крім того, в Конституції пропонується закріпити положення про те, що переведення судді можливе тільки за його згодою, а переведення до суду вищої інстанції здійснюється тільки на конкурсній основі.

У Конституції також пропонується змінити норму, що стосується повноважень і складу вищої ради юстиції. Зокрема, пропонується встановити, що 12 з 20 членів Вищої ради юстиції будуть представляти судді, призначені З'їздом суддів України. З'їзд адвокатів, а також З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових закладів буде призначати по 2 членів Вищої ради юстиції. Крім того, до складу Вищої ради юстиції за посадою увійдуть голова Конституційного суду, голова Верховного Суду, голова Ради суддів України та генеральний прокурор. При цьому пропонується встановити, що генеральний прокурор не братиме участі в голосуваннях при прийнятті рішень Вищою радою юстиції.

Як повідомлялося, 2 жовтня співдоповідачі моніторингового комітету ПАРЄ Маріетта де Пурбе-Лундін та Майліс Репс закликали Верховну Раду терміново ухвалити законопроекти і зміни до Конституції для посилення незалежності судової системи.

При цьому співдоповідачі наголосили, що прийняття, а також ефективне набуття чинності даних змін, крім усього, має важливе значення для підготовки підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на саміті Східного партнерства 28-29 листопада у Вільнюсі (Литва).