Конституційна асамблея закінчила підготовку проекту концепції реформування основного закону країни. На заключному етапі підготовки документа спалахнув скандал - частина експертів залишили асамблею, протестуючи проти відмови влади від підписання УА, пише КоммерсантЪ-Украина.
"Порівняно з тим документом, який у нас був станом на червень, концепція серйозно доопрацьована - це стосується і тексту, і підходів. Мені здається, що концепція має тепер дійсно європейський вигляд і з усіх ключових питань враховує рекомендації Венеціанської комісії", - повідомила радник президента, секретар КА Ставнійчук.
За її словами, асамблея мала схвалити документ на засіданні 6 грудня, однак "у зв'язку з тим, що політична ситуація в країні ускладнилася", засідання довелося перенести. Очікується, що проект концепції буде схвалений на засіданні КА в січні і отримає оцінку Венеціанської комісії в березні.
Варто зазначити, що більшість засідань асамблеї супроводжувалося конфліктами. Так, напередодні засідання 6 грудня сім представників КА демонстративно залишили орган на знак протесту проти дій влади.
Згідно з останньою версією документа, для ініціювання імпічменту необхідно 226 голосів народних депутатів, як зараз, а не 150, як це пропонувалося в попередньому варіанті концепції
За словами голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, він і ще шість членів вийшли з асамблеї на знак протесту проти відмови президента України Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС і розгоном Євромайдану в ніч на 30 листопада.
"Півторарічний досвід діяльності КА показав, що цей орган навряд чи зможе працювати продуктивно і видавати суспільно орієнтований продукт. Асамблея - це ширма, реальні конституційні процеси відбуваються поза нею. Законопроекти спускаються сюди зверху, щоб зробити видимість демократичності їхньої підготовки", - вважає ще один колишній член КА, науковий консультант Центру імені Разумкова Микола Мельник.
Як і в початковій редакції, нинішня версія документа передбачає, що президент отримує монополію на призначення суддів, а Верховна рада - контроль над формуванням Кабінету міністрів, зазначає Ъ-Украина.
Водночас з концепції була виключена ідея зобов'язати главу держави погоджувати з парламентом призначення і звільнення голів Антимонопольного комітету, Фонду держмайна і Національного банку. Згідно з документом, Рада буде давати згоду лише на призначення глави СБУ, голови Служби зовнішньої розвідки і генерального прокурора (його пропонується призначати на сім років), при цьому парламент втратить право висловлювати йому недовіру.
Нинішня версія документа передбачає, що президент отримує монополію на призначення суддів, а Рада - контроль над формуванням Кабміну
У парламенті дані ініціативи Конституційної асамблеї отримали різні оцінки.
"Зараз є думка, що потрібно повернутися до парламентської республіки. Призначення парламентом Кабінету міністрів відповідає тому, що суспільство хоче змінити в Конституції. Що стосується недовіри прокурору, то вважається, що прокурорська гілка влади теж повинна бути відокремлена і не має регулюватися парламентом", - заявила нардеп від УДАРу Наталя Новак.
У свою чергу депутат від Партії регіонів Євген Карташов розкритикував пропозицію позбавити Раду права висловлювати недовіру генпрокурору.
"Я вважаю, що Верховна рада - це вищий орган, він повинен мати право на все, у тому числі на призначення Кабміну, в тому числі на висловлення недовіри генпрокурору", - зазначив він.
Ігор Коліушко вважає найбільш слабким розділ про прокуратуру.
"У цій концепції кращі розділи стосуються органів влади, парламенту, президента, Кабміну, місцевого самоврядування. Найслабше місце - це прокуратура. Багато членів КА наполягали, щоб такого розділу взагалі не було, і прокуратури стосувалася тільки одна стаття в розділі Судова влада", - вважає експерт.
Варто зазначити, що автори проекту концепції відмовилися і від ідеї спрощення процедури імпічменту президента. Згідно з останньою версією документа, для ініціювання імпічменту необхідно 226 голосів народних депутатів, як зараз, а не 150, як це пропонувалося в попередньому варіанті концепції.
Звинувачення главі держави зможуть висунути 300 народних депутатів з урахуванням висновку Конституційного суду. Одночасно з цим автори документа пропонують виключити положення про необхідність висновку Верховного суду у зв'язку з процедурою імпічменту, "оскільки це суперечить принципу неупередженості суду".
Крім цього, проект концепції передбачає суттєве збільшення ролі народовладдя. Так, розділ чинної Конституції Вибори. Референдум пропонується замінити розділом Народне волевиявлення.
Згідно з документом, обмеження на участь у виборах повинні встановлюватися на конституційному рівні, а вимоги до реєстрації кандидатів і фінансування виборів повинні мати "розумний характер". Крім того, виборче законодавство "не може бути змінено за два роки до виборів".
"Це має стати однією з інституційних гарантій стабільності виборчого законодавства", - зазначено в концепції.
Конституційна асамблея також пропонує ввести інститут народної законодавчої ініціативи й інститут народного вето, що дозволяє проводити референдум для скасування прийнятих парламентом законів.
Примітно, що обов'язковому затвердженню на референдумі підлягають міжнародні угоди України з питань зміни території, а також входження України в міждержавні об'єднання з делегуванням суверенних прав.
Згідно з концепцією, прийняте на референдумі рішення не підлягає додатковому затвердженню в інших органах влади.
"У будь-якому випадку елементи прямого народовладдя повинні бути. Інша справа, яким чином вони будуть реалізуватися. Наприклад, чинний закон про референдум не відповідає Конституції, і більшість експертів поставилися до нього не просто критично, а розбили його вщент", - зазначає Новак.
Водночас нардеп Мельник вважає ці ініціативи несвоєчасними.
"Немає сенсу писати про розширення прав громадян, коли сьогодні силовим жорстоким способом порушується право на мирні зібрання, коли право на захист майже не працює, а поділу на законодавчу, судову і виконавчу владу не існує", - зазначив він.
Як відомо, Конституційна асамблея займалася підготовкою цілісної концепції змін до Конституції з травня 2012 року, а в попередній редакції документ був затверджений в червні поточного року.
Концепція передбачала повну зміну моделі управління державою - частина президентських повноважень передавалися парламенту, зокрема, право призначати персональний склад Кабінету міністрів. Тим часом, главі держави надавався повний контроль над призначенням і звільненням суддів.