Закон про декриміналізацію дій учасників мирних протестів, ухвалення якого опозиція наприкінці минулого року називала своєю перемогою, не діє повною мірою. Влада та опозиція не мають спільної точки зору щодо того, як домогтися його реалізації.
Закон про декриміналізацію дій учасників мирних протестів, ухвалення якого опозиція наприкінці минулого року називала своєю перемогою, не діє повною мірою.
Представники влади та опозиції не мають спільної точки зору щодо того, як домогтися його реалізації.
Тим часом за ґратами продовжують перебувати четверо активістів Євромайдану, кажуть у юридичній службі "Батьківщини".
Відкритими залишаються десятки кримінальних проваджень щодо учасників акцій протесту.
Четверо за ґратами
Закон з довгою назвою – "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" – ухвалили 19 грудня минулого року.
Проголосувала за нього конституційна більшість депутатів парламенту.
Важко сказати, що саме спонукало фракцію Партії регіонів підтримати цей документ: прагнення поліпшити імідж влади після розтиражованих на цілий світ кадрів побиття протестувальників у центрі Києва чи домовленості з опозицією.
Але і влада, і опозиція проголосували за закон, яким передбачалося звільнити від відповідальності "осіб, які були учасниками акцій протесту та масових заходів… у період з 21 листопада 2013 року і до дня набрання чинності цим законом".
Всі адміністративні та кримінальні провадження стосовно таких осіб мали бути закритими, а нові – не повинні відкриватись.
Тих, кого на день набуття чинності закону, встигли засудити, мали звільнити від відповідальності і визнати такими, що не мають судимості.
Однак майже за місяць після ухвалення цього закону за ґратами продовжують перебувати четверо активістів Євромайдану, каже ВВС Україна голова юридичної служби партії "Батьківщина" Павло Петренко.
Серед них:
-
підприємець Володимир Кадура, якого звинувачують у тому, що саме він 1 грудня керував грейдером біля будівлі адміністрації президента;
-
активіст "Дорожнього контролю" Андрій Дзиндзя, який начебто брав участь в викраденні цього грейдера з Майдану Незалежності;
-
затриманий під часі сутичок на Банковій Ярослав Притуленко, якого звинувачують у організації масових заворушень.
Юристи "Батьківщини" також називають адвоката Андрія Дзиндзі Віктора Смалія, але його затримали не під час протестів, а в залі суду і йому інкримінують замах на життя судді у справі його підзахисного.
Павло Петренко вважає, що чинний закон передбачає звільнення цих людей, і додає, що в деяких регіонах - приміром, на Волині та на Одещині - "були позитивні факти його застосування, коли суди і слідчі виконали цей закон".
Однак суддя Печерського райсуду Христина Гладун, яка минулого тижня залишила за ґратами Ярослава Притуленка, заявила, що цей закон чітко не тлумачить, які саме люди і за які дії повинні бути звільненими.
А у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних та кримінальних справ повідомили, що закон неможливо "застосувати на практиці через відсутність в законодавстві механізмів його реалізації".
"Придатний закон"
Старший партнер юридичної компанії GS Partners Роман Греба не погоджується з такими оцінками.
"Безумовно, цей закон придатний для використання на всі сто відсотків. Це – абсолютно достатній закон", – каже він ВВС Україна.
Пан Греба стикався зі складностями у використанні цього закону на практиці: нині він захищає у суді 41-річного Геннадія Черевка, побитого на Банковій 1 грудня та звинуваченого в організації масових заворушень.
На підставі закону справу проти його підзахисного мали б закрити, каже пан Греба. Однак на ділі провадження триває, а сам Черевко не має права залишати місце проживання без дозволу слідчого.
"Це – правовий нігілізм, чітке невиконання закону з боку правоохоронних органів", – відповідає адвокат на питання, чому положення закону не реалізовуються на практиці.
У парламентській опозиції вважають, що відповідальність за те, що закон не працює, лежить на особисто президентові та чиновниках з його адміністрації.
"Якби цей закон звільняв від відповідальності "беркутівців", то слідчі й прокурори його б застосовували. Вони саботують його виконання через те, що в ньому йдеться про мирних мітингувальників", – обурюється Павло Петренко.
З приводу застосування цього закону депутати від опозиції не раз зустрічалися з керівниками правоохоронних органів.
Пан Петренко переповідає його пропозиції главі МВС: якщо у правоохоронців є сумніви, як застосовувати закон, то можна відпустити ув’язнених на поруки або під заставу, і продовжувати дискусію – але щоб активісти у цей час були на волі. Позитивної відповіді на цю пропозицію парламентарі не отримали.
"Неможливо реалізувати"
Однак не всі юристи-практики поділяють точку зору опозиції.
"Цей закон неможливо реалізувати", – коротко резюмує адвокат Тетяна Монтян.
У 2001 році вона захищала членів УНА-УНСО, яких за іронією долі судили за участь у сутичках на тій самій вулиці Банковій.
Насамперед, розповідає пані Монтян ВВС Україна, з цього закону справді складно зрозуміти, кого саме він стосується.
"В законі написано "учасники акцій протесту та масових заходів". Ви уявляєте собі, скільки масових заходів відбувалося в Україні протягом цих днів? Йдеться про виставки, концерти, спортивні змагання, все, що завгодно! То чому цей закон має стосуватися тільки "майданівців", а не, скажімо, звичайного злочинця, який когось зарізав на концерті?" – каже вона.
Вичерпний перелік підстав для звільнення від кримінальної відповідальності і процедури його застосування мусить міститись у Кримінальному та Кримінальному процесуальному кодексах, продовжує юрист.
"Якщо в цих документах немає чогось, що стосується притягнення до кримінальної відповідальності, то й застосовувати цього не можна. Це базові, елементарні речі, рівень першого курсу юрфаку", – обурюється вона.
На її думку, опозиція, ініціюючи цей закон переслідувала виключно мету самопіару.
"Якби вони хотіли чогось реального – запросили б фахівців, які б їм пояснили, як це робиться. Оскільки вони цього не зробили, доводиться констатувати, що інших цілей, крім піару, вони з самого початку не ставили", – каже юрист.
Що робити?
Представники Партії регіонів погоджуються, що у нинішньому вигляді закон про недопущення переслідувань працювати не може.
Глава її парламентської фракції Олександр Єфремов каже, що це було зрозуміло ще на етапі ухвалення цього документу, однак його партія проголосувала за нього, оскільки "про це попросила опозиція".
"Реалізація цього закону на практиці є проблематичною. Чому так сталося – треба запитати у авторів законопроекту, які так рекламували його норми", – заявила у середу міністр юстиції України Олена Лукаш.
Що робити в цій ситуації? Спікер Володимир Рибак впевнений: треба напрацьовувати зміни до закону, подавати їх до парламенту від імені представників і влади, і опозиції, а тоді – ухвалювати їх більшістю голосів.
Однак в опозиції називають пропозицію напрацювання змін до закону "затягуванням часу" і продовжують наполягати: нинішньої редакції закону цілком вистачає.
Їхні пропозиції компромісу інші. По-перше, Павло Петренко каже, що парламентський комітет з питань правосуддя рекомендуватиме Верховному та Вищому спеціалізованому судам якнайшвидше розробити роз’яснення щодо порядку виконання закону.
По-друге, опозиціонери готові в рамках робочої групи спільно з представниками генеральної прокуратури розглянути кожне з 51 проваджень відкритих на сьогодні проти активістів і "розібратися, чи може щодо кожного з них бути застосовуваний цей закон".
"Генеральний прокурор на камери погодився, але станом на сьогодні прокуратура досі не сформувала свою частину цієї робочої групи. Тому група жодного разу не збиралася", – нарікає депутат.
А Тетяна Монтян каже, що настільки недосконалий закон працювати не буде, і цього не змінять жодні роз’яснення чи внесені до нього зміни.
Чи вийдуть на волю активісти, які досі залишаються за ґратами?
"Хіба що буде якась політична домовленість", – припускає вона. У будь-якому разі, закон про недопущення переслідувань, на її думку, тут буде ні до чого.