Втома від корупції, тиск на бізнес, добровільне чи примусове закриття, невдоволення економічною політикою уряду - для багатьох учасників Майдану це стало головним мотивом приєднання до протестів.
Втома від масштабної корупції на всіх рівнях, тиск на бізнес, добровільне чи примусове його закриття, невдоволення економічною політикою уряду - ці причини для багатьох учасників Майдану стали якщо не вирішальним, то важливим мотивом приєднання до протестів. Це визнають вже і деякі регіонали.
"Щомісяця я плачу податків стільки, скільки отримує міліціонер середньої ланки. Тобто, я плачу податки, я годую його і його родину, за це він мене б'є та у мене стріляє. От чому я тут", - розповідає про те, що його особисто змусило вийти на Майдан, Михайло із Києва.
Таких, як він, на київському Майдані багато.
"Людина на 20%"
Згідно із опитуваннями, проведеними Фондом "Демократичні ініціативи" у грудні 2013 року, серед причин, що від самого початку спонукали людей вийти на Майдан, найчастіші - це жорстоке побиття учасників акцій протесту в ніч проти 30 листопада, репресії проти учасників мирних протестів та відмова Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС.
Проте ще однією вагомою причиною (для 50% опитаних на Майдані) стала вимога порушення кримінальних справ проти причетних до корупції.
Як ця корупція виглядає у реальному житті, розповідає ще один учасник Майдану, пан Тарас із Черкас:
"Створювалося підприємство, пов'язане із IT технологіями. Потрібна була підтримка облдержадміністрації. Справа - богоугодна, спрямована на підйом сільського господарства. Нам було сказано: щоб ви нормально працювали, на підприємство треба "завести людину" на 20%. Прийшла абсолютно стороння людина, звати її Олена. Показала свій паспорт, розписалася, і після цього її ніхто не бачив. Але 20% прибутку підприємства йшло цій Олені. Звісно, не те, що інвестицій, а моральної жодної допомоги від місцевої влади так і не отримали. Але всі чітко було зрозуміло: якщо хочеш працювати, без цього обійтися неможливо", - каже пан Тарас.
"Малий бізнес знищено"
Ще одна вимога тих, хто перебуває на Майдані, - це загальне підвищення рівня життя людей (47% опитаних).
Під цим учасники протестів бачать не звичне збільшення соціальних виплат із бюджету, а можливість нормально і чесно працювати, мати свій бізнес і платити податки.
Саме відсутність такої можливості, як каже 33-річний мітингувальник-киянин Євген, і привело його на Майдан. На момент розмови з ВВС Україна він підвозив на Європейську площу шини для підтримання вогню на барикаді.
"Я підприємець. Точніше, був ним. Як і в багатьох, мій бізнес просто знищено. Раніше моя фірма надавала консультаційні послуги у галузі економіки, бухгалтерії. Але малий бізнес знищено. І мені нема кого консультувати", - каже Євген.
Від часу ухвалення нового Податкового кодексу, який наприкінці 2010 також призвів до масових акцій протесту (які, втім, не можна порівнювати із нинішнім), за даними Державної служби статистики, кількість суб'єктів господарювання в Україні від 2010 до 2012 року скоротилася на майже 600 тисяч. При цьому зросла лише кількість великих підприємств, а кількість малих та середніх - зменшилася.
Якщо у 2010 році на 10 тисяч населення в Україні припадало 477 суб'єктів господарювання, то за підсумками 2012 - лише 351. У ті ж роки кількість зайнятих працівників в економіці України скоротилася на понад 800 тисяч осіб.
У 2013 році ситуація лише погіршувалася, але виникла і нова проблема - як закрити бізнес. Виявилося, що припинити бізнесову діяльність стало важче, ніж її розпочати. Через це навіть в офіційній статистиці з'явилися розбіжності.
"Дані служби реєстрації, дані Податкової та дані Державної служби статистики відрізняються по кількості суб'єктів малого підприємництва майже на мільйон осіб, що абсолютно не вкладається у розумні рамки. Служба реєстрації дає майже на мільйон більшу кількість малих та середніх підприємств, які не припинили свою діяльність, ніж Держстат. У нас є підозра, що цей мільйон - це саме ті, хто вибув із бізнесу, але юридично не припинили свою діяльність через те, що і сама процедура припинення бізнесу є дуже складною", - каже заступник голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, депутат від "Батьківщини" Ксенія Ляпіна.
"Реальний громадянський конфлікт"
Багато мітингувальників дуже схожі на освіченого і, віднедавна, безробітного Євгена. Згідно із дослідженням "Демократичних ініціатив", середній вік учасника Майдану - 36 років. 64% складають люди із вищою освітою. За родом занять - 40% учасників - наймані спеціалісти із вищою освітою, 12% - студенти, по 9% підприємці та пенсіонери, 8% - керівники підприємств.
Серед трьох найголовніших вимог їхнього протесту, дві тісно пов'язані із економікою та бізнес-кліматом:
-
Звільнення заарештованих учасників Майдану, припинення репресій
-
Підписання Угоди про асоціацію з ЄС
-
Відставка уряду
Справедливість таких вимог визнають вже і деякі представники провладної Партії регіонів.
Депутат від Партії регіонів та екс-віце-прем'єр Сергій Тігіпко заявив, що влада має не придушувати протест, а усунути причини його виникнення:
"Будь-які дії із запровадження надзвичайного стану, репресії проти протестувальників, прийняття законів, спрямованих проти бізнесу, що підтримує Майдан, будуть тільки посилювати кризу. Влада не повинна намагатися придушити протест. Її обов'язок - усунути причини, що його породили: системну корупцію, зловживання у силових структурах, бездарність в управлінні економікою з боку нинішнього уряду, непослідовність зовнішньополітичного курсу", - йдеться у заяві депутата-регіонала, оприлюдненій на його офіційному сайті.
У цій же заяві Сергій Тігіпко закликає "чітко усвідомити: ми маємо справу не з постановкою і не імітацією боротьби, а з реальним громадянським конфліктом". Втім, багато політиків і журналістів у соцмережах наголошують, що зараз іде не громадянська війна (тобто конфлікт між різними соціальними групами), а боротьба влади проти народу.
"Коммерсантъ-Украина" подає слова ще одного регіонала, Миколи Джиги, який розповів про теми, що порушувалися під час засідання фракції Партії регіонів:
"Дуже довго обговорювали корупцію у всіх гілках влади, непомірні тягарі - у нас у фракції багато прогресивних людей, і ми розуміємо, що це послужило детонатором того, що відбувається в країні - малий і середній бізнес не може розвиватися в таких умовах!", - заявив Микола Джига.
Тим часом згідно із опитуванням "Демократичних ініціатив", 72% учасників Майдану кажуть, що готові залишатися там "стільки, скільки треба" (серед киян така готовність сягає 82%). Один із цих протестувальників, Євген, каже, що він особисто так і вчинить, бо йому "нема куди повертатися".