Уже не перший день лідери опозиції називають одним з механізмів урегулювання політичної кризи в Україні повернення до Конституції 2004 року.
Уже не перший день лідери опозиції заявляють, що один зі шляхів врегулювати політичну кризу в Україні - це повернутися до Конституції 2004 року.
Вони визнають, що Основний Закон, скасований у жовтні 2010 року Конституційним судом, далекий від ідеального.
Однак за умов, що домогтися дострокових виборів президента у нинішніх обставинах практично неможливо, опозиція хоче максимально обмежити вплив Віктора Януковича на ситуацію в державі.
Конституція 2004 року для цього підходить якнайкраще.
Історія питання
Конституцію 2004 року ухвалили між другим та третім туром президентських виборів, у фіналі котрих зійшлися Віктор Ющенко та Віктор Янукович.
Голосування парламенту за законопроект №4180, який після ухвалення перетворився на закон №2222, було частиною масштабного політичного компромісу, завдяки якому Україні вдалося мирно вийти з Помаранчевої революції.
Згідно з Конституцією 2004 року, значна частина президентських повноважень щодо державного управління переходила до прем’єр-міністра.
За цим Основним Законом Україна жила аж до жовтня 2010 року, коли Конституційний суд (КС) своїм рішенням визнав, що ухвалювали Конституцію-2004 з процедурними порушеннями, а тому визнав чинною редакцію попередньої Конституції, котра робила президента фігурою номер один у політичній системі держави.
Рішення КС жорстко критикували як українські, так і європейські правники. Суд звинувачували у тому, що він вийшов за межі своїх повноважень і вивів з конституційного процесу парламент.
Станом на початок 2014 року популярною у політикумі стала думка про те, що саме надмірні повноваження президента стали однією з ключових причин нинішньої політичної кризи в Україні.
В кулуарах парламенту обговорюються одразу кілька способів повернення до Конституції 2004 року.
Суд прозріє
"Найнормальнішим" варіантом юрист-конституціоналіст Віктор Мусіяка називає скасування Конституційним судом свого ж рішення від жовтня 2010 року.
"Закон про КС передбачає, що суд може повернутися до свого ж рішення, якщо він не врахував певні суттєві обставини, наявні у момент розгляду цієї справи", – пояснює він.
Юрист впевнений, що діючого законодавства достатньо для того, щоб КС визнав своє попереднє рішенням таким, що втратило чинність: підстав для перегляду рішення від 2010 року достатньо.
"Достатньо навіть того, що у цьому рішенні не враховане конституційне положення про те, що вносити зміни до Конституції має право тільки Верховна Рада", – каже Мусіяка.
Однак у парламенті, аби уникнути різночитань, вирішили прописати цю тезу ще більш чітко.
29 січня позафракційний Сергій Міщенко зареєстрував проект змін до закону про КС, у якому міститься, зокрема, фраза: "Під час перегляду власних рішень Конституційний суд може визнавати їх нікчемними та скасовувати повністю або в окремій частині".
Теоретично, якщо повертатися до Конституції за таким сценарієм, 45 депутатів парламенту повинні скерувати до КС відповідне подання.
Однак у кулуарах парламенту вважають малоймовірним те, що суд вирішить, що у 2010 році він був неправий, – навіть незважаючи на те, що підстав для цього достатньо.
Вплив президента на суд є настільки сильним, що для того, аби судді ухвалили таке рішення, Янукович повинен сам захотіти відібрати у себе повноваження, – кажуть в опозиції.
Без змін
Інший сценарій повернення до Конституції 2004 року розроблений за участю кількох чинних суддів КС і передбачає наявність у парламенті 300 депутатів, які б у вирішальний момент підтримали повернення до "політреформи".
У 2010 році головною підставою для скасування Конституційним судом Конституції-2004 стало те, що у період між отриманням висновків КС про конституційність законопроекту №4180 і, власне, голосуванням за нього у сесійній залі, до тексту цього документу внесли півтора десятка змін.
Хоча за законом навіть зайва доставлена кома мала стати підставою для того, щоб КС давав на цей проект новий висновок.
У такому разі, кажуть прибічники цього сценарію, парламент міг би дістати зі своїх анналів проект №4180 у тій редакції, до якої ще не вносилися зміни, і проголосувати за нього 300 голосами.
Тоді Конституція повернулася б до вигляду "майже" редакції 2004 року.
За словами Віктора Мусіяки, частина правок, через які КС скасував ту редакцію Основного Закону, була суто технічними – депутати виправляли пунктуаційні помилки.
Однак було і кілька змістовних змін – наприклад, щодо порядку формування Конституційного суду. У будь-якому разі, каже юрист, принципового значення ці нюанси у даній ситуації не матимуть.
Записка президенту
Автором іншого сценарію повернення до Конституції-2004 одразу двоє джерел ВВС Україна назвали відомого юриста, екс-депутата Сергія Головатого.
Головним його лобістом в сесійній залі та кулуарах парламенту є тепер вже колишній член фракції Партії регіонів Давид Жванія.
"Рішення КС від 2010 року було лише рекомендацією. Воно повинно було бути імплементованим Верховною Радою. Але вона не розглядала це питання", – говорив Жванія на початку грудня в інтерв’ю ВВС Україна.
Аби виправити цю "помилку", розробили "Акт про відновлення легітимності конституційного правопорядку в Україні" - він базувався на критичному висновку Венеціанської комісії від грудня 2010 року щодо скасування політреформи.
"В Україні вже був прецедент голосування парламенту за історичний документ з назвою "Акт": йдеться про Акт проголошення незалежності України", – розповів ВВС Україна один з причетних до розробки документу.
На його думку, для ухвалення цього документу потрібно голосування 226 депутатів.
За даними ВВС Україна, станом на вечір середи, після того, як остаточну згоду на підтримку Акту дали всі члени фракції "Свобода", кількість прихильників цього документу зросла до серйозної цифри у понад 200 депутатів.
Саме на звороті Акту лідери опозиції написали Вікторові Януковичу записку з вимогою негайно зустрітися з ними у той час, як він увечері в середу проводив зустріч зі своїми однопартійцями. Тож цілком можна припустити, що зі змістом цього документу пан Янукович ознайомився.
Теоретично президент може називати цей акт неконституційним, визнав у розмові з ВВС Україна один з депутатів від опозиції, але у нього точно є привід понервувати.
Адже під час наступної парламентської кризи чи після чергової погрози Віктора Януковича розпустити Раду цей документ може зібрати 226 голосів на свою підтримку.
А якщо парламент обере нового "сильного" прем’єра, то акцент у політичному протистоянні суттєво зміститься.
"Довгий" спосіб
Нарешті, не варто скидати з рахунку "довгий" спосіб повернення до Конституції-2004. Можливо, навіть в удосконаленому вигляді.
В середу зранку опозиція вимагала від влади поставити на голосування у залі парламенту постанову про створення тимчасової спеціальної комісії, котра мала б напрацювати текст змін до Конституції.
Окремо наголошувалося на тому, що Основний Закон, який напрацює ця комісія, повинен передбачати саме повернення України до парламентсько-президентської форми правління.
Форсувати роботу цієї ТСК ніхто не збирався: як казали депутати у кулуарах парламенту, на розробку тексту змін їй мали дати не менше місяця часу – з тим, щоб до кінця нинішньої сесії парламенту документ можна було ухвалити у першому читанні і передати на розгляд до КС.
Остаточно ухвалити змінену Конституцію мали б на наступній сесії Ради, не раніше вересня.
У кулуарах парламенту подейкували, що більшість навіть погодилася віддати опозиціонерам посаду голови ТСК, і голосування за створення комісії видавалося лише питанням часу.
Однак в останній момент в опозиційних фракціях взяли гору міркування про те, що відкладати зміни до Конституції аж до осені недоцільно, тим більше в умовах, коли ніхто не може спрогнозувати розвиток політичної ситуації бодай на кілька днів вперед.
Тому від "довгого" способу опозиція наразі вирішила відмовитись на користь сценарію з уже згаданим Актом: у середу вони вимагали від влади невідкладно поставити його на голосування.
Тільки початок
Наразі важко передбачити, чи найближчим часом Україна повернеться до Конституції 2004 року і якщо так, то в який спосіб.
Однак навіть якщо це станеться, це остаточно не вирішить усіх проблем.
Усі добре пам’ятають, як президент Віктор Ющенко за Конституцією-2004 не міг знайти спільної мови з прем’єрами Юлією Тимошенко та Віктором Януковичем.
Отож, на думку опозиціонерів, повернення до політреформи буде лише початком нового етапу конституційного реформування: "нову-стару" Конституцію потрібно буде знову переписувати і змінювати.
Але про це зараз ніхто не думає.
"Головне зараз – це відкинути авторитарний механізм, закладений у чинній Конституції. А далі – побачимо", – поділився з ВВС Україна співрозмовник у парламенті.