Тоді як у Верховній Раді готуються голосувати за новий склад уряду, у бізнесовому середовищі та на Майдані вже визначилися із першим "наказом" до цього уряду у галузі економіки - вдатися до швидких і рішучих антикорупційних заходів.
Тоді як у Верховній Раді готуються голосувати за новий склад уряду, у бізнесовому середовищі та на Майдані вже визначилися із першим "наказом" до цього уряду у галузі економіки - вдатися до швидких і рішучих антикорупційних заходів. Там також закликають підтримати малий та середній бізнес, і "придивитися" до олігархів.
"Великий бізнес з'їли олігархи, малий і середній з'їли податки. Це і треба міняти", - каже сотник Самооборони Майдану Володимир Парасюк, який став відомий після свого критичного виступу зі сцени Майдану після підписання угоди про врегулювання кризи між лідерами української опозиції та президентом Януковичем минулої п'ятниці.
Такі відчуття активіста Майдану цілком співпадають із тим, що хоче запропонувати новому урядові бізнес-спільнота.
Які проблеми?
Леонід Козаченко, який раніше очолював Раду підприємців при уряді, нині очолює організаційний комітет "Форуму українського бізнесу".
Очікується, що на цьому форумі представники понад 300 різних громадських організацій, що об'єднують українських бізнесменів, мають сформулювати для нового уряду не пропозиції, а, як їх називає пан Козаченко, "ультиматум" із найважливіших кроків, що їх мають зробити нові урядовці вже впродовж перших 100 днів свого урядування.
Першим із таких кроків має стати "радикальна боротьба із корупцією" і люстрація-атестація нових урядовців.
Крім того, за словами Леоніда Козаченка, нова влада має вдатися до кроків, які б дозволили збільшити частку малого і середнього бізнесу в економці України: "У нас зараз ця частка складає 14%. У Європі це 72%, у США - 69%".
Збільшення частки малого та середнього бізнесу свідчитиме і про покращення бізнес-клімату в Україні в цілому, - вважає пан Козаченко.
Тим часом у Федерації роботодавців України, очолюваній Дмитром Фірташем, підрахували, що "останніми роками бізнес був змушений віддавати на хабарі до 50% від своїх оборотів". Такі дані оприлюднив заступник голови Федерації Дмитро Олійник.
За підрахунками Федерації роботодавців, через хабарі чиновникам з економічного обігу виводилося до 160 млрд грн щороку, "а значить, суспільство і національна економіка позбавлялися необхідних ресурсів для розвитку", - йдеться у повідомленні федерації.
ФРУ також заявляє про започаткування "Антикорупційної ініціативи", в рамках якої будуть здійснюватися антикорупційні розслідування та створено "антикорупційну мапу" України.
Представники малого та середнього бізнесу, багато із яких долучилися до фінансової та організаційної підтримки Майдану, кажуть, що найбільшими проблемами для бізнесу є нездоланна регулятивна база і невиконання законів та недоступність грошей для розвитку бізнесу.
"Надзвичайно великі відсотки на позики. Непомірна застава. Непосильне адміністрування. Все це призвело до того, що практично від 2009 року малий та середній бізнес не має доступу до фінансування", - каже В'ячеслав Биковець, керівник Спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України.
Гроші на порятунок: з-зовні чи з-середини?
Разом із тим, представники бізнесу визнають, що одразу після утворення нового уряду найнагальнішим завданням для нього стане отримання фінансової допомоги ззовні, аби утримати українську економіку від колапсу.
"Не стану деталізувати, але стан економіки є дійсно катастрофічним, - каже Леонід Козаченко. - Якщо впродовж 10 найближчих днів не надійде перший транш (зовнішнього - Ред.) фінансування, ми будемо мати дуже серйозні наслідки і дуже суттєві втрати".
Разом із тим, підприємці застерігають новий уряд від чергового "проїдання" наданих міжнародною спільнотою коштів, а використав їх для того, аби "розбудити" українську економіку.
"Ми не хочемо, аби вже за рік українська влада знову падала на коліна, просила ще 20 чи 30 мільярдів", - каже голова Ради підприємців.
Свої пропозиції щодо того, звідки брати кошти на відбудову української економіки, подає і активіст Майдану, і в до-майданний час дрібний підприємець Володимир Парасюк.
"Давайте не забувати, куди відправлялися українські гроші впродовж усього часу правління Януковича. Вони відправлялися за кордон. І зараз потрібно владі повернути їх назад", - каже активіст.
Думки активіста Майдану поділяє і знаний економіст та фахівець з пост-радянських країн Андерс Аслунд.
У своїй статті до Financial Times економіст-міжнародник пише, що одним із перших кроків зі стабілізації економіки України має бути конфіскація активів, що належить родині Віктора Януковича та його найближчого оточення.
"Перш за все слід ідентифікувати і заморозити активи, які вкрала і відібрала сім'я Януковича та її найближче оточення. Києву потрібне енергійне міжнародне сприяння у пошуках і конфіскації викрадених фондів. Вони здатні істотно поліпшити фінансове становище України", - пише Андерс Аслунд.
За підрахунками економіста, статки родини Януковича можуть становити близько 12 млрд доларів.
Одночасно із цим міністерство фінансів США закликало банки уважно ставитися до руху коштів на рахунках, які можуть бути пов'язані із усунутим від влади президентом України Віктором Януковичем.
Що роблять олігархи, що робити з олігархами?
Ще одним питанням до нового уряду, і швидше рано, ніж пізно, стане питання ставлення до олігархів, які впродовж усієї політичної кризи в Україні лише заявляли, що не схвалюють побиття мирних демонстрантів.
Олігархів не варто переслідувати, але варто врахувати, що і вони були частиною системи, що призвела Україну до нинішньої політичної кризи,- вважає голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
"Однією з проблем України є те, що наша політична система зрощена з олігархічним капіталом. Олігархічний капітал - це також бізнес. Але олігархи - це той великий бізнес, який диктує владі державну політику у своїх інтересах. Через це його вплив часто є негативним", - каже експерт, і радить новому урядові дослухатися і сприяти розбудові іншого бізнесу - того, "який хоче чесних і прозорих правил роботи, стабільного законодавства, некорумпованої податкової та інших державних структур".
Після зникнення Віктора Януковича, його багаторічний соратник Ринат Ахметов, якого ЗМІ називають найбагатшим українцем, а Forbes оцінює статки у 15,4 млрд доларів, оприлюднив чергову заяву, у якій йдеться про те, що "немає таких обставин, що могли б виправдати використання сили проти мирних людей та обірвані життя наших співгромадян".
У заяві Рината Ахметова також йдеться про те, що у дні конфлікту він намагався його зупинити, а зараз "у глибокій скорботі і вимагає покарати винних". Він також твердить, що підприємства фінансово-промислового холдингу СКМ і надалі інвестуватимуть в економіку України.
Напередодні ще один український бізнесмен, Дмитро Фірташ, якого ЗМІ також зараховують до олігархів, і одночасно голова Федерації роботодавців України зустрівся із високопосадовцями британського МЗС, аби просити про зовнішню допомогу і підтримку економіці України.
"Під час зустрічі сторони обговорили останні події в Україні, а також питання надання Великобританією політичної та економічної підтримки України слідом за формуванням нового українського уряду", - йдеться у повідомленні Федерації роботодавців України.
За день до цього відомий американський політолог Збігнев Бжезинський у своїй статті до Financial Times закликав 10 найбагатших українських олігархів "скинутися" на фінансовий порятунок України хоча б по мільярду, бо саме вони, як вважає політолог, були "головними бенефіціаріями вражаючого розгулу корупції".