Експерти енергетичного ринку вважають, що Україні варто негайно відмовитися від російського газу і розпочати переговори про налаштування реверсу зі Словаччиною.
Сьогодні глава "Газпрому" Олексій Міллер оголосив про зростання ціни на газ для України – 385 млрд доларів за тисячу кубометрів.
Керівник російської компанії оголосив, що причиною підвищення стало накопичення Україною боргу.
Також Олексій Міллер повідомив, що груднева знижка на газ більше застосовуватися не може.
ВВС Україна запитала у експертів енергетичного рикну про те, які наслідки матиме підвищення цін на газ для України і чи є вірогідною нова "газова війна" з Росією.
Так, на думку експерта Київського міжнародного енергетичного клубу Q-club Олександра Тодійчука, третьої газової війни не буде.
У той же час директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар вважає, що газовим питанням Москвою створить "додатковий елемент" для втручання у справи України.
Екс-уповноважений президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський зазначає, що в Україні є технічна можливість розпочати реверсні поставки газу вже найближчим часом.
Як довго Україна зможе платити за газ за новою ціною, зважаючи на попередні борги?
Олександр Тодійчук:
За умови, що боржники в Україні повернули б борги за газ і тепло, Київ міг би розрахуватися з Москвою. Інша справа, що сьогодні населення не завжди в стані своєчасно заплатити.
Також є проблема з компаніями теплокомуненерго, які були на частковій дотації з держбюджету. Так, як бюджет порожній і дотації не були виплачені, підприємства теплокомуненерго теж не можуть розрахуватись з "Нафтогазом" за спожитий газ.
Але з одного боку є позитивна перспектива – ЄС пообіцяв посприяти наданню допомоги в 2 млрд євро, щоб компенсувати заборгованість перед Росією. Крім того, за вимогою МВФ має зрости ціна на газ для населення на 40%.
На мою думу, сьогодні уряд замало працює з платниками - не силовими методами, а переконанням, контролем. З іншого боку у нас не працює енергозбереження.
Михайло Гончар:
Природа боргу не тільки в ціні на газ, скільки в тому, що мають місце певні неплатежі в Україні. За таких обставин "Нафтогаз" може брати лише ту кількість газу, яку зможе сплачувати.
Якою буде поточна платоспроможність компанії? Ми розуміємо, що вона є надзвичайно низькою. Напевно, що борг буде нарощуватися. Проте, в тому випадку, коли буде вирішено питання про надання фінансової допомоги України, я думаю, що ці проблеми будуть вирішені.
Однак, за обставин, що склалися у взаєминах між Росією і Україною, коли частина власності "Нафтогазу" була фактично вкрадена російською стороною, питання заборгованості мають інший вигляд.
Тим більше, що представники Криму заявляли, що те, що належало "Нафтогазу" в Криму, тепер стає по суті власністю "Газпрому".
Тому ми маємо колізію, коли "Нафтогаз" має заборгованість перед "Газпромом", а з іншого боку "Газпром" незаконно відчужує майно "Нафтогазу".
Наскільки вірогідною є нова "газова війна"?
Богдан Соколовський:
Об’єктивних причин для початку "газової війни" немає. Нам треба відмовлятися від російського газу, щоб не стояти поміж Європою і Росією.
Наша причина відмови від російського газу очевидна. Ми фактично знаходимось в стані війни з Росією. Якщо говорити мовою порівнянь, складно було б уявити британців, які б купували танки під час Другої світової війни у Гітлера.
Не можна сьогодні жодного співробітництва з Росією налагоджувати до тих пір, поки вони не заберуть війська з українських територій.
Олександр Тодійчук:
Я мало вірю в таку війну, тому що за перших двох таких "газових війн" у 2006 і в 2009 роках більше всього втратив "Газпром". Компанія втратила лідерство на європейському ринку і продовжує втрачати. Це місце зайняла Норвегія.
Через Україну проходить лише 16% газу, який споживається в ЄС. Ціла низка країн ЄС заявили, що ведуть активну роботу з диверсифікації постачання газу, і для них припинення поставок з Росії вже не буде таким критичним, як це було раніше. Вони мають певні сценарії, як діяти в таких умовах. Але "Газпром" може повністю втратити цей ринок.
Тому, я впевнений, що, як ніколи, "Газпром" буде наполягати перед Кремлем на тому, щоб не використовувати в цій ситуації газовий важіль. Якщо Росія керуватиметься логікою, а не емоціями, то думаю, що "третьої газової" війни не буде.
Михайло Гончар:
Російська сторона має чіткий намір створити максимально складну для України ситуацію, коли вона буде виставлена в якості країни, яка неспроможна забезпечити стабільність газопостачання, транзиту на наступний сезон.
Буде створено підґрунтя, щоб максимально послабити Україну до початку зимового періоду, щоб добиватися від Києва поступок.
З іншого боку, Москва активізує увагу ЄС на необхідність використання обхідних трубопроводів. Зараз ситуація з "Південним потоком" зайшла в глухий кут. Європа дивиться на "Південний потік" як на мертвий проект.
Крім того, російська сторона в такий спосіб створить додатковий елемент для втручання в Україну. Згідно з чинними контрактами "Газпрому" та європейських компаній, уся відповідальність за постачання газу до споживачів лежить на "Газпромі".
Українська сторона не є учасником цих відносин. Таким чином, "Газпром" намагатиметься показати, що Україна неспроможна забезпечити постачання газу, а ще на це накладеться загроза з боку "бандерівських угруповань". Тому "Газпром" переконуватиме Кремль у необхідності заходів щодо взяття під охорону сховищ газу і газопроводів в Україні.
Наскільки швидко Україні вдасться знайти альтернативу російському газу?
Олександр Тодійчук:
Ключовим моментом є створення реверсного потоку через Словаччину - є можливості створити потік від 10 до 12 млрд кубометрів газу. Польща і Угорщина можуть дати 5-6 млрд додатково. Цих обсягів достатньо, щоб пережити наступну зиму.
Україна мала б вирішити питання реверсу зі Словаччиною вже в квітні-травні. Адже бажано купувати газ на європейському спотовому ринку вже влітку, коли ціни найменші - 300-350 доларів за тис. куб. Якщо це відкладеться до зими, то ціни на європейському ринку можуть бути вищі, ніж російські.
На мою думку, помилка України була в тому, що питання реверсу почали вирішувати на дипломатичному рівні – їздили до Брюсселя, робили якісь заяви.
Треба переводити це в категорію надзвичайного питання. Не в Брюссель потрібно їхати, а в Братиславу, де разом з інженерами вирішувати технічні питання.
Потрібно будувати всього 300 метрів трубопроводу і вимірювальну станцію газу. Це питання вирішується максимум за кілька тижнів. Щодо питання ціни, то я думаю, що ЄС може профінансувати цей проект. Вони неодноразово про це заявляли.
Михайло Гончар:
Реверсне постачання газу можна реалізовувати в терміновому порядку, якщо буде адекватне усвідомлення ситуації. Реверс можна налаштувати де-факто, а потім вже оформити його відповідним чином – підписати всі необхідні документи.
За прикладами ходити далеко не треба: під час "газової кризи" в січні 2009 року Словаччину врятував реверс газу, організований з Чехії. Він був організований фактично за одну добу. Країни ЄС мають такий досвід.
Україна теж має досвід реверсування своїх ГТС у січні 2009 року. За 36 годин найбільша ГТС Європи запрацювала на реверс.
Якщо українській стороні вдасться донести бачення до європейських і американських партнерів, що Москва використовує газ як зброю, то реверс можна організувати оперативно.
Богдан Соколовський:
Я займаю радикальну позицію. На мою думку, у нас є всі можливості для того, щоб повністюі негайно відмовитись від російського газу. Вже сьогодні, як оголосив прем’єр Арсеній Яценюк, ми можемо постачати 25 млрд кубів газу з заходу на схід країни за умови відповідного реверсу нашої ГТС.
Тому треба з сьогоднішнього дня розпочати процес переговорів щодо налаштування реверсу. Нам потрібно в цьому році імпортувати приблизно від 25 до 35 млрд кубів газу.
Як швидко - це залежить від того, як ми розпочнемо переговори зі Словаччиною. Контрактів з Братиславою ще не підписано. Технічна можливість розпочати реверс є. Беручи до уваги думку багатьох інженерів, конструкторів, можна поставляти до 30 млрд кубів.
Проте ресурси газу у Європі на сьогодні складають 25 млрд кубів. Нам цього не вистачає. Треба провести переговори. Сьогодні ресурсу не вистачає, але це не означає, що завтра не буде більше.