Державна Дума розглядає законопроект, що передбачає тюремні ув'язнення за порушення під час мітингів.
Депутати Державної Думи від партії "Єдина Росія" Олександр Сидякин, Андрій Красов, а також колишній член "Справедливої Росії" Ігор Зотов - внесли на розгляд нижньої палати російського парламенту законопроект, що посилює покарання за порушення порядку проведення чи організації публічних заходів.
Тих, хто був притягнутий до адміністративної відповідальності більше двох разів протягом 180 днів, за аналогічні дії пропонують карати аж до позбавлення волі строком до п'яти років.
Крім того, пропонується суттєво збільшити штрафи і терміни адміністративного арешту.
Автори законопроекту посилаються на необхідність захисту "прав і свобод громадян від дій, викликаних несанкціонованими зборами".
"Репресивний закон"
"Звичайним громадянам ніщо не загрожує. Останні поправки про мітинг, які були прийняті теж за моєї участі, показали, що ми рухалися у правильному напрямку, тому що і насильство щодо поліції припинилося, і крові ми більше не бачили, і поламаного асфальту, і бруківки", - заявив Олександр Сидякин "Російській службі новин".
"Це приклад абсолютно репресивного закону, я не думаю, що таким чином вони зупинять протести в країні. Вони налякалися трошки останнього Маршу миру, попереду - інші марші. Навесні напевно збільшуватиметься протестна активність, в першу чергу в Москві, але й по всій країні, вони цього реально бояться", - сказав Російській службі Бі-бі-сі правозахисник, голова "Руху за права людини" Лев Пономарьов.
"Молодь, яка виросла в 90-ті роки, в умовах відносної свободи, такими репресіями не злякаєш. Та нічим не злякаєш. Треба діалог вести із суспільством", - вважає правозахисник.
Після Майдану?
За його словами, особливий сплеск репресивної творчості в Державній Думі почався після анексії Криму Росією.
"Семимильними кроками Росія йде і в ізоляцію, і в реставрацію тоталітаризму. З одного боку, Росія зараз пішла на якісь переговори із Заходом, на деескалацію конфлікту з Заходом - наприклад, на відведення військ від кордонів з Україною, але всередині країни жодної деескалації не відбувається. Інерція репресій усередині країни триває".
Олександр Сидякин - автор закону про мітинги, що посилює покарання для організаторів і учасників протестів, який був ухвалений відразу після хвилі протестів, що спалахнули після виборів до Держдуми в 2011 році.
Депутат відомий своїм украй негативним ставленням до російської опозиції. Інший автор законопроекту, Ігор Зотов, був одним із авторів "антимагнітского" закону, який забороняє громадянам США всиновлювати російських дітей-сиріт.
Два джерела, близькі до керівництва Держдуми, повідомили газеті "Ведомости", що затягувати з прийняттям нового законопроекту у Думі не будуть: документ був написаний з урахуванням аналізу ситуації на Україні, чий досвід мітингувальників беруть на озброєння росіяни.
"Стаття 31 Конституції Російської Федерації встановлює, що громадяни Російської Федерації мають право збиратися мирно без зброї, проводити збори, мітинги і демонстрації, ходи і пікетування. Реалізація даного конституційного положення пов'язана з необхідністю встановлення меж, перехід через які спричинить порушення інших конституційних прав і свобод людини і громадянина", - стверджують автори законопроекту в пояснювальній записці до документа.
За їхніми словами, законопроект "спрямований на вдосконалення заходів щодо захисту прав і свобод громадян від дій, викликаних несанкціонованими зборами, мітингами, демонстраціями, ходами чи пікетуваннями, а також масовим одночасним перебуванням і (або) пересуванням громадян у громадських місцях, які призвели до порушення громадського порядку".
І ніяких шин
За участь у несанкціонованих акціях, які спричинили "створення перешкод функціонуванню об'єктів життєзабезпечення, транспортної або соціальної інфраструктури, зв'язку, руху пішоходів або транспортних засобів або доступу громадян до житлових приміщень або об'єктів транспортної або соціальної інфраструктури", передбачається адміністративний штраф у розмірі від 10 до 20 тисяч рублів або обов'язкові роботи на строк до 100 годин або адміністративний арешт на строк до 15 діб.
За участь у несанкціонованих акціях біля судів і резиденцій президента пропонується ввести покарання аж до адміністративного арешту на 20 діб.
Також законодавці пропонують доповнити закон "Про поліцію" та надати поліції можливість оточення певних ділянок "при проведенні заходів щодо попередження масових заворушень та інших дій, що порушують права і свободи громадян".
Депутати пропонують, крім того, внести зміни до закону "Про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування": на організаторів публічних заходів покладається обов'язок щодо недопущення туди громадян зі зброєю, предметами чи речовинами, які здатні створювати загрозу для життя, здоров'я, безпеки, майна громадян, а на учасників публічних заходів - "заборона на їх перебування у місцях проведення публічного заходу суспільно-політичного характеру з дітьми, які не досягли чотирнадцятирічного віку".
Таким чином, під забороною може опинитися не тільки зброя, але і, наприклад, шини - популярні атрибути протесту на Україні.
З думкою про Україну
Голова комітету Ради Федерацій з питань законодавства Андрій Клішас минулого тижня запропонував запровадити кримінальну відповідальність за порушення закону про мітинги.
За його словами, "моніторинг практики правозастосування показує, що є громадяни, які систематично залучаються до відповідальності за порушення порядку".
Російський президент Володимир Путін відреагував на це, заявивши про необхідність захистити російських громадян "від свавілля терористичних елементів".
"Що стосується аналізу всіх кольорових революцій, у тому числі останніх подій в Україні - безумовно, такий аналіз ми повинні зробити, з тим щоб захистити наших громадян від свавілля різних ультрас, від свавілля терористичних елементів і людей з крайніми поглядами", - наводить слова Путіна на зустрічі з членами Ради Федерації агенція РИА Новости.
"Те, що ми повинні аналізувати події, які навколо нас відбуваються - в інформаційній сфері, в протестному русі, - це безумовно, тільки я вас закликаю до того, щоб на цій хвилі не наприймати якихось рішень, які істотно обмежили б громадянські свободи, право громадян на вираження своєї думки", - додав Путін.