Міністри закордонних справ країн-учасниць НАТО заявили про активізацію співпраці з Україною, а також засудили інтервенцію Росії на територію України та анексію Криму.
Міністри закордонних справ країн-учасниць НАТО заявили про активізацію співпраці з Україною, а також засудили інтервенцію Росії на територію України та анексію Криму.
Про це йдеться у заяві комісії Україна-НАТО, виданій за підсумками засідання НАТО в Брюсселі.
"Ми домовилися про конкретні заходи, які посилять здатність України забезпечити свою безпеку", - заявили глави МЗС країн-членів НАТО.
Ідеться про те, що НАТО допоможе Україні з реформами збройних сил, відкриє більший доступ до навчань альянсу і надішле до Києва більше своїх експертів.
Своєю чергою міністр закордонних справ України Андрій Дещиця у Брюсселі повідомив, що Україна попросить НАТО про допомогу у вигляді технічного обладнання для військових, Національної гвардії та прикордонників. Водночас про надання зброї не йдеться, уточнив він.
Комісія Україна-НАТО також засудила "незаконну військову інтервенцію Росії в Україну та порушення Росією суверенності й територіальної цілісності України". Міністри зазначили, що не визнають незаконної та нелегітимної "анексії" Криму.
Росію закликали, зокрема, зменшити кількість військ у Криму до докризового рівня, відвести їх в місця дислокації та повернути у зворотній бік процес незаконної "анексії" Криму.
Зупинка співпраці
На зустрічі в Брюсселі було також ухвалено рішення про те, що Північноатлантичний альянс призупиняє всю цивільну і військову співпрацю з Росією у відповідь на анексію Криму.
У виступі на прес-конференції після закінчення зустрічі в Брюсселі, генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що відносини альянсу з Росією відтепер "не можуть бути такими, як раніше".
Він назвав анексію Криму найсерйознішою загрозою європейської безпеки за довгий час і висловив упевненість, що союзники по НАТО здатні зробити необхідні кроки, аби захистити себе від будь-якої загрози.
Водночас пан Расмуссен сказав, що діалог у рамках ради Росія-НАТО може бути продовжений, щоб "дозволити нам обмінюватися поглядами - в першу чергу з приводу кризи в Україні".
Оголошуючи про припинення співпраці, пан Расмуссен підсумував позицію НАТО: альянс підтримує союзників, підтримує Україну і підтримує міжнародну систему правил, яка склалася за останні десятиліття. Тому генсек закликав Росію прийти до рішення, яке "поважатиме міжнародне право та кордони України".
Генсек НАТО також похвалив "незвичайну стриманість", виявлену українськими збройними силами в ході загострення кримської кризи.
Міністри іноземних справ домовилися про серію заходів для посилення колективного захисту, зокрема, про те, щоб надіслати більше військ та техніки у крахні Східної Європи, провести більше навчань та забезпечити, що сили швидкого реагування НАТО можна було розгорнути ще швидше.
Президент Росії у понеділок віддав наказ про часткове відведення військ РФ від кордону з Україною. Про це президент Росії Володимир Путін сказав у понеділок у телефонній розмові канцлеру Німеччини Ангелі Меркель.
Ідеться про відведення одного батальйону - тобто 500-700 військових, за оцінкою кореспондентів BBC. Однак десятки тисяч російських солдатів усе ще залишаються уздовж східного кордону України.
Держсекретар США Джон Керрі, який також брав участь у засіданні НАТО, привітав цей крок, але наголосив, що ця кількість є невеликою.
"Ми раді, що вчора Росія ... оголосила про те, що відкликає назад один батальйон; це небагато, порівняно з тим, скільки там перебуває військ, але це жест у правильному напрямку, який можна привітати. Питання тепер у тому, чи можна зробити так, щоб піти далі і знайти спосіб відвести велике число підрозділів і справді розрядити ситуацію", - сказав пан Керрі.