Нинішнє засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО виявилося доволі незвичним, як і все, що відбувається у штаб-квартирі Альянсу протягом останнього місяця.
Нинішнє засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО виявилося доволі незвичним, як і все, що відбувається у штаб-квартирі Альянсу протягом останнього місяця.
Головна причина – російська військова агресія проти України, яка завершилася фактичною анексією Криму.
Саме тому зараз всі погляди союзників – на Схід. Тож російсько-українська криза стала головним питанням першого дня міністерської зустрічі.
Це питання нині в Альянсі у трьох напрямках.
Співпраця з Росією
Передусім, звичайно, йдеться про подальшу співпрацю з Росією. Найбільшою новиною вівторка стало рішення міністрів закордонних справ повністю припинити операційну співпрацю з Москвою в цивільних та військових питаннях, в тому числі в рамках програми "Партнерство заради миру". Водночас, політичний діалог поки планують підтримувати.
"Наш політичний діалог в рамках Ради НАТО - Росія може продовжуватися за необхідності на рівні Послів та вище, щоб дати нам можливість обмінюватися поглядами, перш за все і переважно з питань нинішньої кризи. Ми переглянемо відносини НАТО з Росією під час нашої наступної зустрічі в червні", - написано у схваленій міністрами заяві.
Представники союзників окрему увагу приділили критиці дій Москви. Вони наголосили на незаконності військового втручання Росії на територію України, порушення її територіальної цілісності, а також анексії Криму. Крім того, Москву закликали здійснити кроки з деескалації ситуації, відкликати свої війська, в тому числі з Криму, та повернутися до переговорів з Києвом. Втім, на заклики навіть самі союзники не дуже сподіваються.
Підтримка України
Другий аспект – співпраця з Україною. Протягом майже двогодинної дискусії міністри наголошували на необхідності підтримувати Україну. Ще на початку засідання Комісії Україна-НАТО Генеральний секретар Альянсу Андерс Фог Расмуссен заявив про підтримку суверенітету, територіальної цілісності та право українців самостійно обирати своє майбутнє.
При цьому він висловив подяку українській армії: "Ми віддаємо належне зразковій витримці, продемонстрованій українськими військовими".
Вже після засідання Генсек повідомить про те, що НАТО домовилось надати конкретну підтримку Києву.
Більш-менш деталі такої підтримки розкрив виконувач обов'язків міністра закордонних справ України Андрій Дещиця. За його словами, вже наступного тижня до Києва приїде група експертів НАТО з питань цивільної оборони, які мають допомогти у визначенні найголовніших потреб на випадок загострення ситуації. Планується також активізувати роботу спільної робочої групи з питань оборонної реформи, посилити співпрацю у боротьбі з кіберзлочинністю. Крім того, Київ передав Альянсу перелік військово-технічного обладнання, яке може знадобитися для оборони українських кордонів найближчим часом. Чи вдасться його отримати залежатиме від країн-членів, оскільки сам Альянс обладнання не має.
Запитання, яке цікавило всіх: чи збирається Україна шукати можливостей приєднатися до Альянсу.
"На цей момент ми не маємо юридичної бази, щоб просити про членство в НАТО. Українське законодавство та програма уряду не передбачає членства в НАТО, як пріоритет. Але ми також вивчаємо опції колективної оборони", - сказав він. А на уточнювальне запитання щодо того, як слід розуміти заяви виконувача обов’язків президент Олександра Турчинов про перегляд позаблокового статусу, додав: "Зараз це питання парламенту. Якщо парламент вирішить змінити концепцію зовнішньої політики, тоді ми обговорюватимемо нові опції".
Захист території
Є ще й третій аспект питання, який для НАТО залишається на сьогодні найважливішим. І про це заявив Генеральний секретар Альянсу пан Расмуссен.
"Найбільша відповідальність НАТО – захищати та обороняти нашу територію, і наших людей. І це саме те, що ми робитимемо", - заявив він.
Зі слів Генсека НАТО можна зробити висновок, що неабияку стурбованість розвитком подій висловили практично всі східні члени Альянсу. Саме тому вже зараз літаки "Авакси" здійснюють патрулювання в Румунії та Польщі, додаткові винищувачі направлені до країн Балтії, а в Чорному морі з’явився флот США. І це ще не все. За підсумками засідання міністри доручили військовому командуванню НАТО напрацювати додаткові заходи задля підвищення безпеки в світлі російсько-української кризи і, зокрема, зайнятися адаптацією військових планів та планів навчань.
Держсекретар одного з найактивніших союзників – США – Джон Керрі на прес-конференції за підсумками обговорення російсько-української кризи наголосив, що стаття 5 Північноатлантичної угоди, яка передбачає допомогу союзників у випадку нападу на них, повністю діє. І додав, що США направлять до східних країн-членів НАТО додаткові військові підрозділи, хоча й не уточнив, які саме.