Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт розповів Корреспонденту, чи буде НАТО воювати за Україну , які плани Володимира Путіна і на яких умовах Штати нададуть нам фінансову допомогу, пише Дмитро Русин у №13 видання 4 квітня 2014 року.
Джеффрі Пайєтт, посол США в Україні, пропрацював у Києві лише вісім місяців. Це його посольський дебют, проте він вирізнився на дипломатичній роботі у «проблемних» країнах Азії та Латинської Америки.
Послужний список Пайєтта дав експертам привід припускати, що держдепартамент США зарахував до «проблемних» країн й Україну. Тоді президент Віктор Янукович ще активно вів державу в бік Євросоюзу, і такий прогноз викликав легке здивування.
Час розставив все на свої місця: на період роботи Пайєтта в Україні припали різкий геополітичний розворот Януковича в бік Росії, Євромайдан, революція, втеча президента, прихід опозиції до влади, анексія Криму і військова загроза з боку РФ.
Індійські ЗМІ у 2006 році називали Пайєтта, який на той час був заступником керівника дипломатичної місії Сполучених Штатів у Делі, «залізною рукою США». Чекаючи зустрічі з послом у кабінеті, Корреспондент уявляв картинки із серії агітаційних плакатів радянської епохи про американський імперіалізм, руку Заходу й агресора США.
Господар кабінету ввійшов стрімко. На обличчі – широка американська усмішка, одна рука тягнеться для рукостискання, у другій – конверт. Відразу після привітання Пайєтт вмощується у крісло і, крутячи в руках лист, пояснює: він щойно зустрічався з учнями київської школи з поглибленим вивченням англійської мови.
«Вони написали цілі стопки листів, які хочуть надіслати у США, щоб розповісти, що насправді відбувається в Україні, – каже посол. – Вони відчувають, що російська преса і телебачення спотворюють реальну картину того, що відбувається в країні».
Проте нас цікавили важливіші питання.
- США не змогли виступити гарантом територіальної цілісності України. Крим – уже окупована територія. У підсумку цінність будь-яких підписів на договорах звелася до нуля. Вам не здається, що це призведе до краху всієї системи міжнародної дипломатії і США поряд з Великобританією несуть за це відповідальність?
- Буде неправильно стверджувати, що США не впоралися з виконанням своїх зобов'язань перед Україною. Потрібно чітко розуміти, що США, і про це говорив президент [Барак] Обама, віддані справі збереження територіальної цілісності і суверенітету України: ми не визнаємо так званий референдум, нав'язаний Криму Росією, не визнаємо анексію Криму і вважаємо, що Крим був і залишається частиною сучасної України.
Будапештський меморандум 1994 року, під яким підписалися три сторони, стверджує, що його підписанти поважають територіальну цілісність і суверенітет України. Й очевидний факт, що Росія не змогла виконати свої зобов'язання. Сполучені Штати – і це передбачається положеннями меморандуму – скликали консультації з країнами-підписантами. Саме Росія відхилила свою участь у цих консультаціях і не виконала зобов'язання.
- Проте Крим залишається в руках Росії. Що нам робити?
- Крим окупований Росією, але фактично він залишається частиною України. Ми докладемо всіх можливих зусиль, щоб змінити ситуацію. Географічні реальності (розмір Росії) свідчать про те, що єдине вирішення цієї кризи – дипломатичне. Механізму вирішення ситуації військовим способом немає.
- The Wall Street Journal пише про провал американської розвідки, яка «проспала» підготовку Росії до військового вторгнення.
- Я не збираюся обговорювати діяльність американської розвідки в цьому питанні. Але ніхто, навіть ті, хто був у Києві, не міг передбачити, що [президент РФ Володимир] Путін зайде так далеко і вторгнеться до Криму.
Ми постійно висловлювали свою стурбованість діями щодо збурення сепаратистських настроїв у Криму. Точно так само зараз ми стурбовані тими настроями, що культивуються на сході України. Я маю на увазі зовнішній вплив.
У цьому відношенні абсолютно правильно зробив прем'єр-міністр України [Арсеній] Яценюк, коли виступив з промовою і спробував налагодити контакт з усіма регіонами, зробити політику більш інклюзивною – у процесі конституційних реформ враховувати інтереси всіх регіонів.
- Як далеко США можуть зайти в застосуванні санкцій щодо Росії?
- Санкції, які вже застосовані, матимуть істотний ефект на російську економіку, на Путіна, на тих людей, що залучені до процесу прийняття рішень. Президент Обама й уряд однозначно заявили, що, якщо Росія продовжить рухатися в обраному нею напрямку і, не дай бог, захопить східні області України, до неї будуть застосовані подальші санкції.
Але ми намагаємося знайти дипломатичний шлях вирішення цієї кризи, що враховує й інтереси Росії. Якщо Путін не скористається цим шляхом, йому доведеться заплатити за такий вибір.
- Чи можлива допомога НАТО в разі військової агресії Росії?
- Президент Обама з цього приводу чітко висловився: «Ми не будемо вступати у війну з Росією через Україну». Думаю, що й Росія не хоче платити таку ціну і вступати у військову конфронтацію із Заходом.
Росії потрібні хороші відносини з Україною, щоб її продукція і товари могли йти транзитом через Україну до Європи. Так само думають і мої колеги в українському уряді, з якими я спілкуюся. Вони теж зацікавлені в конструктивних відносинах з Москвою. Але зараз рішення [залишається] за Росією.
- Очевидно, що політичні методи не діють. Чи адекватний політик Путін?
- Ми ще не побачили остаточної ціни, яку повинен заплатити Путін унаслідок уже застосованих санкцій. У міру того як ряд санкцій з боку США і Євросоюзу почне посилювати свій вплив на Путіна, це певним чином вплине на нього і наближених до нього людей, щоб вони почали робити кроки з деескалації напруженості.
- У Польщі біля українського кордону, за повідомленнями очевидців, збільшується контингент військ. У деяких експертів виникли побоювання, що Україна може повторити долю Польщі в 1939 році, коли відбувся її розділ між фашистською Німеччиною і СРСР.
- Фундаментальний принцип політики США – українці самі повинні визначати свій шлях розвитку. Що стосується США, то ніяких домовленостей або переговорів про можливий розділ України не буде. Нічого подібного до пакту Молотова-Ріббентропа, коли доля країни вирішується без її участі, не буде.
- Але посилення військ у країнах ЄС біля українських кордонів відбувається?
- Ми чітко заявили про нашу прихильність дотримуватися зобов'язань щодо забезпечення колективної безпеки перед нашими партнерами по НАТО. І в контексті цих зобов'язань певне скромне зміцнення нашої присутності в деяких країнах НАТО відбулося. Але це і близько не можна порівняти з тим, що Росія робить біля північних, східних і південних кордонів з Україною, коли збільшення чисельності відбувається на десятки тисяч людей.
- План Путіна про захоплення південного сходу України – це міф чи реальність?
- Про наміри Путіна мені важко робити якісь припущення і прогнози. Як зазначив президент Обама, ми по-справжньому не знаємо, якими є плани Москви у зв'язку зі збільшенням [чисельності] військ біля українських кордонів. Але ми сподіваємося, що Москва відведе свої війська на попередні місця їхньої дислокації, щоб зняти напругу.
- Це правда, що Яценюку під час його візиту в США та іншим українським політикам відверто говорили, що Україна зможе отримати західні кредити тільки після президентських виборів? Не буде виборів – не буде й грошей?
- Це неправда. Ми вважаємо, що президентські вибори повинні відбутися, як і було заплановано, 25 травня. І всі кандидати в президенти, з ким я спілкувався, – [Віталій] Кличко, [Юлія] Тимошенко, [Петро] Порошенко, – висловили впевненість, що вибори мають пройти саме цього дня.
А що стосується нашої допомоги, то ми не чекаємо виборів. Вчора палата представників і сенат затвердили рішення про надання кредиту в розмірі $ 1 млрд. Аналогічно ми просуваємося і в питанні надання технічної допомоги, враховуючи, що цей уряд робить все необхідне в питанні технічної модернізації економіки.
Вибори – це надзвичайно важливо, але вже зараз ми рухаємося в напрямку надання фінансової допомоги Україні, щоб вона реформувала свою економіку.
- Новому українському уряду виповнився місяць. Як ви вважаєте, темп, який вони взяли, достатній або все відбувається занадто повільно?
- Це приголомшливий прогрес. Я думаю, важливим проривом стала домовленість з МВФ про надання кредитної лінії в розмірі від $ 14 млрд до $ 18 млрд. Також ми вітаємо прийняття закону про державні закупівлі – він допоможе очистити уряд від величезної корупції, яка була в цій сфері. Я бачу в уряді розуміння того, що у них немає часу на розкачку і їм треба діяти.
- Наскільки українські політичні лідери прислухаються до думки США?
- Про це краще запитати у них. Але хочу сказати про фундаментальний принцип, на який спирається політика США. Він не має нічого спільного з тим, що у нас є якісь фаворити і ми комусь віддаємо перевагу, а комусь ні. Ми підтримуємо український народ і його політичний вибір, підтримуємо болючі, але необхідні реформи.
***
Цей матеріал опубліковано в №13 журналу Корреспондент від 4 квітня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.