Для американської преси події в Україні нехай вже і не є головними, як під час анексії Росією Криму, але підвищений інтерес до них зберігається.
Для американської преси події в Україні нехай вже і не є головними, як під час анексії Росією Криму, але підвищений інтерес до них зберігається.
"Якби я був Володимиром Путіним, я б вторгся в східну Україну на цьому тижні, - пише оглядач газети Wall Street Journal Брет Стівенс. - Куй залізо, доки гаряче".
"Більше ніколи захоплення не буде настільки легким, - продовжує автор. - Більше ніколи київський уряд не буде настільки безпорадним. Більше ніколи вашингтонська адміністрація не буде настільки бездарною, а її загрози - настільки несерйозними. Більше ніколи європейські держави не будуть настільки безтямними і несамостійними. Більше ніколи західна кредитно-грошова політика не робитиме настільки багато для утримання цін на енергоносії".
Брет Стівенс не виключає, що Путін заодно може подумувати про вторгнення в одну з держав Балтії. За словами американського журналіста, "Барак Обама не збирається просити американців померти за Естонію, чверть населення якої складають етнічні росіяни. Адже американський президент хоче займатися "державним будівництвом" на батьківщині".
"Навіть зараз до Заходу не доходить, що відбувається, - пише Стівенс. - Ми переконали себе в тому, що Росія по суті слабка; що якщо ціни на нафту впадуть, то її економіка увійде в піке; що з неї тікають людський і фінансовий капітали; що її населення скорочується; що режим втратив підтримку міського середнього класу, який вважає хронічну корупцію огидною. І так далі".
Маски Путіна
"Все це так, - зауважує автор. - Тим більше Путіну має сенс нанести удар саме зараз. Ми звикли дивитися на Путіна як на втілення безжальності. Так воно і є. Але він також геній перевтілення. Агент радянського комунізму перетворився на політичного патріарха російського православ'я. Петербурзький технократ перетворився на московського диктатора. Ворог олігархів перетворився на хрещеного батька олігархів. Шанувальник закону і порядку і економічний модернізатор перетворився на російського реваншиста старої школи".
"Може, ці маски походять із навчання в КДБ, - пише Стівенс. - Може, це відпрацьований інстинкт самозбереження. Як би там не було, Путін володіє чисто жаб'ячим умінням зістрибувати зі свого латаття в той момент, коли воно починає під ним тонути. Він завжди легко приземлявся на інше".
На думку оглядача, Захід міг би виграти війну санкцій з Росією, але "для цього потрібна залізна політична воля. Путін знає Обаму. Він знає, що у президента США не стане духу. І тому Путіну слід швидко нанести удар. Залізна хватка Росії на горлі поставок енергоносіїв до Європи не вічна. Політика дешевого кредиту, яку проводить Федеральна резервна система США і яка штовхає вгору ціни на сировинні товари, не вічна. Навіть правління Обами не вічне".
"Рухаючись своїм нинішнім курсом, Росія слабшатиме, що залишає Путіну два вибори, - зауважує Стівенс. - Йти шляхом лібералізації або ж завоювань. Перший варіант в кінцевому результаті вимагає, щоб він залишив владу і постав перед ризиком судового переслідування. Другий варіант дає йому можливість знову легітимізувати свій режим, накрутивши у росіян націоналістичну істерію, і тоді він залишиться при владі, поки не помре в ліжку. Якби ви були Путіним, то який варіант ви б обрали?"
"Обама, - пише на завершення автор, - дивиться на Володимира Путіна як на хлопчиська, який сидить на задній парті і нудьгує. До відома нашого професора права: хлоп'я розумніше за вас. Йому нудно, тому що ви йому набридли. Він ось-ось з'їсть ваш обід".
"Нова російська хвиля залякування і політичного втручання іде за кримським сценарієм", - констатує Wall Street Journal у редакційній статті під заголовком "Чергова путінська ескалація".
На думку видання, шляхи розв'язання кризи, які запропонував Сергій Лавров своєму американському колезі Джону Керрі, зводяться до наступного. Ті області України, де багато хто розмовляє російською, отримують автономію, "що поки що зводитиметься до непрямого правління з Москви і відкриє шлях до того, щоб з часом офіційно включити їх в імперську орбіту".
Москва також вимагає твердих гарантій того, що Київ не здійснюватиме спроб вступити до ЄС чи НАТО.
"Суверенна Україна має право ухвалювати такі рішення самостійно, але Путін хоче нав'язати свої правила сусідній країні, переважно з мовчазної згоди США", - пише Wall Street Journal і вимагає від Обами рішучої відповіді, а то Путін може вирішити, що американський президент оголошує "ще один нічого не значущий Рубікон".
Ліберальна Chicago Tribune солідарна з консервативною Wall Street Journal.
"Вторгнення до Криму та його анексія Володимиром Путіним були вкрай негідні самі по собі, - пише головна чиказька газета, - але вони нагадують про значно гірші варіанти. Що якщо це був лише перший хід у довгостроковій кампанії з повернення під контроль Москви територій, що входили до Радянського Союзу? Східна Україна може бути наступною, або Молдова. Навіть держави Балтії ... можуть бути у нього на прицілі".
Газета згадує останні події в містах східної України і заяву в.о. президента України Олександра Турчинова про те, що йдеться про російську спецоперацію, і пише, що "якщо Путін націлився відхопити ще один шматок України, то зупинити його буде важко. Командувач силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав сказав минулого тижня, що російські війська, сконцентровані біля українського кордону, можуть зробити кидок за першим наказом і виконати бойове завдання в лічені дні. Жорстока правда життя в тому, що ні НАТО, ні США не зобов'язувалися застосовувати військову силу у відповідь на напад на Україну і навряд чи візьмуть на себе таке зобов'язання зараз".
Афганістан
"Але якщо Путін вважає, що він може безкарно напасти на сусіда в ім'я захисту російськомовних, то йому слід пам'ятати про пару важких істин, - продовжує Chicago Tribune. - Перша полягає в тому, що Вашингтон може змусити його пошкодувати про такі речі, без залучення наземних військ або авіацію. Друга - в тому, що лінія, яка виключає Україну зі сфери захисту НАТО, дуже навіть включає держави Балтії".
"Дехто в Кремлі може згадати, що коли радянська армія вторглася в 1979 році в Афганістан, Вашингтон не послав туди морську піхоту, - пише газета. - Натомість ЦРУ допомагала повстанцям зброєю, засобами зв'язку, медикаментами і грошима, і це перетворило легке завоювання Москви в малоприємну війну, через яку врешті Совєти пішли з Афганістану".
Щодо Балтії, то п'ята стаття статуту НАТО свідчить, що напад на будь-якого члена альянсу буде витлумачене як напад на всіх.
"Іншими словами, - пише видання. - Росія не більше може вдертися до Естонії, ніж до Польщі, Іспанії чи США".
New York Times менш войовнича, ніж Chicago Tribune, і закликає Захід підготувати не до озброєння українських партизанів, а до запровадження ширшого діапазону санкцій, "що включає обмеження доступу російських банків і корпорацій до фінансових ринків Заходу".