Чи готова Росія до вторгнення на схід України?
За оцінками НАТО, близько 40 тис. російських військових зосереджені біля кордону з Україною, і вони готові перейти в наступ впродовж лічених годин. Враховуючи це, словесна війна між Москвою і Києвом має реальні перспективи перейти у стадію конфлікту.
Якщо Росії потрібен привід, щоб здійснити інтервенцію на схід України, то багато елементів для цього на разі вже є.
Але як щодо можливостей російських військових? Які висновки можна зробити з тих російських операцій, які ми досі бачили в Криму?
Кейр Джайлз, директор Центру дослідження конфліктів (CSRC), групи, що спеціалізується на російських військових справах, зазначає, що "ця російська армія дуже відрізняється від тієї, що ми бачили під час грузинської війни 2008 року".
Незважаючи на легку перемогу в Грузії, були очевидними серйозні недоліки у військових діях Росії.
Це "була пост-радянська армія, в якій небагато змінилося з 1980-х років, і призначена вона для зовсім іншого виду бою", - говорить він.
"Серйозні висновки були зроблені з точки зору організації, управління і контролю, обладнання, і особливо співпраці між різними видами збройних сил".
"Комунікація між наземними і повітряними силами була однією з основних проблем: через брак ефективних передових авіаційних навідників, які б належним чином були зв'язані з наземними силами, деякі російські літаки вочевидь були збиті їхніми ж власними силами".
Плани модернізації розроблялися до 2008 року. Але конфлікт у Грузії підтвердив необхідність змін і дав необхідний політичний імпульс для фундаментальної військової реформи.
Роджер МакДермотт, старший науковий співробітник з Євразійських військових навчань у Jamestown Foundation у Вашингтоні, однак, підкреслює обмеженість Російської програми реформ.
"Невдачі кампанії в Грузії були використані як привід для запуску заздалегідь спланованого реформування та модернізації звичайних збройних сил. Але реформа значною мірою провалилась через погане планування і внутрішню корупцію", - каже він.
Проте він відзначає, що "спроби змінити структуру збройних сил та модернізувати обладнання продовжуються".
Сухопутні війська Росії "значною мірою не реформовані в тому сенсі, що вони хотіли ліквідувати "одиниці на папері" (більшість з яких не існували на практиці) в 2008-09 роках і стверджували, що створять постійну бойову готовність на основі бригад", - каже пан МакДермотт.
"Насправді, ці плани зруйнували занадто велика кількість 12-місячних призовників і брак контрактників, а також неможливість забезпечити добре навчений офіцерський склад".
"Чисельна перевага"
Попри обмеженість військових реформ в Росії, очевидно, що були зроблені деякі значні вдосконалення.
Деякі з них можна було побачити в підрозділах, що брали участь в анексії Криму.
"В останні кілька років є ознаки, навіть у військових парадах в Москві, що армія має більш західний вигляд", - говорить пан Джайлз.
"Нове обладнання для транспортування вантажів для звичайних солдатів і більш широке розповсюдження персональних засобів радіозв'язку - які донедавна мали хіба що командири взводів - є простими і очевидними ознаками інвестицій російської армії в покращення та модернізацію обладнання в цілому".
CSRC каже, що вони відстежували багато підрозділів, що брали участь у кримській операції.
"Вони були взяті з широкого спектру сил швидкого реагування Росії, а не лише повітряно-десантних підрозділів, які традиційно розглядають в цьому контексті", - зазначає пан Джайлз.
"Були елементи зі спецназу розвідувальних бригад і морської піхоти", - додає він.
Якими б не були недоліки, пан Джайлз каже, що "сьогодні російські військові є набагато більш боєздатними, ніж це було в 2008 році, і звичайно, набагато більш боєздатними, ніж українці - і мають чисельну перевагу над силами, розгорнутими на разі на території всіх їхніх західних сусідів".
Він вважає, що Росія може підтримувати цю військову загрозу Україні протягом тривалого часу.
"Російські підрозділи, розгорнуті на східному кордоні України, ймовірно, можуть залишатися там довше, ніж припускають багато західних аналітиків", - говорить він.
"Росія не сильно стурбована незручностями або короткостроковими фінансовими витратами, якщо вони мають довгострокові стратегічні переваги.
"Є багато ознак та попереджень про підготовку до можливого вторгнення, у тому числі логістика, постачання харчів, медичні послуги, а також внутрішні війська, які будуть використовуватися для контролю окупованих районів", - говорить пан Джайлз.
"Але це не обов'язково означає, що Росія проводитиме інтервенцію, а скоріше те, що Росія хоче бути готовою це зробити, коли матиме можливість чи необхідність", - додає експерт.
Він також стверджує, що Москва доклала значних зусиль, щоб мати можливість діяти.
"Ще до ескалації кризи, кожен великий десантний корабель, що їх Росія мала в Європі, був заздалегідь дислокований в Чорному морі, деякі одиниці подолали тисячі кілометрів з Балтійського і Північного флотів".
Коротка війна
У той час як Росія має можливість тримати свої війська в боєготовності протягом декількох тижнів або навіть місяців, пан МакДермотт відзначає, що якщо Росія дійсно зробить свій хід, будь-який конфлікт має бути стрімко завершений.
"Будь-яке втручання в Україну має бути здійснене протягом кількох днів, Росія не має жодного захисного або економічного потенціалу для тривало конфлікту", - каже він.
Україна має величезне стратегічне значення для Москви; пан МакДермотт підкреслює важливість дивитися на це очима Росії.
"Ця криза з точки зору Москви, є "Євразійською кризою", а не європейською кризою як такою", - каже він.
"Це означає, що мова йде про Росію і її майбутню роль в Євразії", - додає експерт.
Президент Росії Володимир Путін "навчився грати жорстко в цій кризі, ретельно спостерігаючи, як США і НАТО діяли з 1999 року", - говорить пан МакДермотт.
"Він розглядав операції НАТО за межами альянсу як загрозу російським інтересам... і США, які діяли як глобальний гегемон, включно з поширенням "кольорових революцій" біля російських кордонів.
"Остання криза зайшла надто далеко, і Путін спирався на оцінки російської розвідки, яка розглядає події Майдану в зовсім іншим спосіб, аніж Захід, - і він зробив свій хід".