В уряді привітали ухвалення закону "Про відновлення довіри до судової системи України". Експерти попереджають, що судова гілка може стати ще більш залежною.
Підтримавши закон про люстрацію суддів, Верховна Рада зробила важливий крок до відновлення незалежності судової влади - про це заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
"Те, що вчора парламент проголосував важливе рішення про люстрацію і оновлення судової системи, є важливим кроком на шляху до відновлення незалежності судової гілки влади і встановлення чесного і справедливого правосуддя", - сказав він під час засідання уряду у середу.
Парламент ухвалив закон "Про відновлення довіри до судової системи України" напередодні.
На якнайшвидшій підтримці цього документу наполягали громадські активісти, які влаштовували пікети під стінами Верховної Ради.
У пояснювальній записці його автори зазначили, що судова система України перебуває у важкому стані, оскільки вражена корупцією. На їхню думку, закон дозволить відновити довіру до судової влади в Україні і здійснити люстрацію суддівського корпусу.
Для цього документ передбачає проведення спеціальної перевірки суддів, які працюють у судах загальної юрисдикції.
Як це працюватиме
Перевірку суддів проводитимуть протягом одного року від дня формування складу Тимчасової спеціальної комісії з 15 членів.
П'ятьох з них обере Пленум Верховного Суду України з числа суддів у відставці, що протягом останніх п'яти років роботи не обіймали адміністративних посад, а також не є членами будь-якої політичної партії.
Ще по п'ять членів призначать урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики та Верховна Рада - з числа представників громадськості.
Згідно з законом, кожен громадянин та юридична особа зможуть подати до Тимчасової спеціальної комісії заяву про проведення перевірки індивідуально визначеного судді. Однак таку перевірку можуть здійснити лише у разі ухвалення суддею рішення щодо конкретного переліку справ.
Зокрема, підставами для перевірки є обмеження прав громадян на проведення мітингів і демонстрацій, обрання певних запобіжних заходів і обвинувальних вироків щодо осіб, які визнані політичними в'язнями.
Окремо правники виділяють випадки порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Як тільки закон набере чинності, такими, що звільнені з адміністративних посад, вважатимуть голів вищих спеціалізованих судів, їхніх заступників, голів апеляційних судів і їхніх заступників, а також керівників місцевих судів із заступниками.
Також повноваження втратять частина членів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Політичний вплив на суддів
Поруч із позитивними змінами, які передбачає цей закон, експерти наголошують і на можливих зловживаннях, пов'язаних з ним.
"Народні обранці ухвалили закон "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості. Однак, шлях для досягнення такої мети є досить суперечливим", - розповів у коментарі ВВС Україна керуючий партнер юридичної компанії "L.A. Group", адвокат Олександр Шкелебей.
Серед іншого він відзначив вплив на зміну керівників відповідних судів та обрання на адміністративні посади найбільш авторитетних суддів. Однак їх обиратимуть лише на рік, що, на думку експерта, є замалим терміном.
"Верховна Рада України намагається відновити довіру до всієї судової системи шляхом люстрації виключно суддів, які ухвалювали політичні рішення або порушили Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, які констатовані у рішенні ЄСПЛ. Але цей закон майже не стосуватиметься суддів, які не ухвалювали "політичних" рішень (судді загальних та адміністративних судів). Зокрема, люстрації також не підлягатимуть судді господарських судів, рішення яких сприяли протиправному вилученню з державної власності "Межигір'я"", - каже експерт.
Оскільки більшість членів Тимчасової спеціальної комісії (10 з 15-ти) обиратимуть на політичних засадах, а закон не містить обмежень щодо їхнього членства у партіях, Тимчасова спеціальна комісія може стати органом політичного впливу на суддів, вважає пан Шкелебей.
"Фактично залежність судової гілки влади від зовнішнього впливу може навіть збільшитися", - зазначив він.
Окрім того, закон не визначає часових меж проведення перевірок стосовно суддів.
"Тобто, виходячи з буквального тлумачення норми, перевірці підлягатимуть усі судові рішення, щодо яких ЄСПЛ встановив порушення прав людини і основоположних свобод, починаючи з 17 липня 1997 року - моменту, коли Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", - наголосив адвокат Олександр Шкелебей.