Проекту нової Конституції Криму, яку мають ухвалити у п'ятницю, наразі немає в публічному доступі, але ВВС Україна вдалося ознайомитись з документом.
У п’ятницю парламент самопроголошеної Республіки Крим, приєднання якої до Російської Федерації не було визнане світовим співтовариством, має ухвалити нову Конституцію.
Її проекту наразі немає в публічному доступі, але ВВС Україна вдалося ознайомитись з документом.
На перший погляд, це – "класична" Конституція, у якій закріплені всі основні права і свободи мешканців регіону.
Однак до документу висловили серйозні претензії як проросійські політики, так і кримські татари.
Колосальні можливості
Проект Основного Закону Республіки Крим, який допомагали писати експерти з конституційного права із Москви та інших суб’єктів Російської Федерації, складається з 95 статей, об’єднаних у десять розділів.
Республіка проголошується "демократичною правовою державою у складі Російської Федерації" (стаття 1, пункт 1 проекту Конституції). У ній визнається "принцип різноманіття культур" і гарантується забезпечення їх "рівноправного розвитку та взаємозбагачення" (10.3). У Республіці вводяться три державні мови – російська, українська та кримськотатарська (10.1).
Статтею 59 передбачається, що Державна рада Республіки Крим – так тепер називатиметься кримський парламент – матиме право законодавчої ініціативи в Держдумі Росії, а також право на ведення власної законодавчої діяльності (75).
Кількість депутатів, яких зараз налічується 100, планують скоротити. Однак скільки їх буде, поки не відомо, бо у відповідній статті (69.3) наразі стоїть прочерк. Джерела ВВС Україна у парламенті кажуть, що обговорюються варіанти 50 або 75 депутатів, які відтепер матимуть недоторканість (71.6).
Проект Конституції визнає вищою посадовою особою Криму Голову республіки, який одночасно зможе обіймати пост голови Ради міністрів. Його на 5 років обиратиме парламент конституційною більшістю. Бути Главою республіки більше ніж двічі поспіль не дозволяється (Глава 4).
Крім того, передбачається, що повноваження між місцевою владою Криму та центральними органами у Москві здійснюватиметься, зокрема, у відповідності з "договором про розмежування предметів відання та повноважень" (6.4).
Приблизно такий самий договір укладено між Татарстаном і Російською Федерацією: теоретично він забезпечує більшу самостійність суб’єкта федерації.
Спікер парламенту Криму Володимир Константинов заявив, що ухвалення Конституції дасть імпульс розвитку громадянського суспільства, економіки, соціальної сфери і міжнаціональних відносин півострова.
"Для нас відкриваються колосальні можливості. Однак наситити їх реальним змістом – це вже завдання політичної еліти Криму, і така можливість їй буде надана", - сказав він у середу на підсумковому засіданні Конституційної комісії.
Претензії з проросійського табору
Суттєві зауваження до проекту Конституції мають як представники проросійського табору місцевого політикуму, так і кримські татари.
Так, депутат кримського парламенту від партії "Руська єдність" Сергій Шувайніков на своїй сторінці у Facebook написав, що "це скоріше хороший і якісний статут суб'єкта федерації", ніж Конституція.
Він зазначив, що проект не відображає кримської специфіки: "практично нічого про статус народів і етнічних груп Криму, їх права, в тому числі права на органи етнічного самоврядування, що для Криму дуже важливо".
"У тій же Чечні двопалатний парламент, а ми цього боїмося. Чому? Чому б не створити Раду представників і Раду Національностей? У тій же Чечні є Конституційний суд, а у нас Конституцію і закони приймає Державна Рада, і дивно... вона ж їх і розтлумачує", - написав депутат.
Сергій Шувайніков вважає, що вже наступному складу кримського парламенту доведеться вносити до документу "дуже і дуже серйозні поправки".
Претензії кримських татар
Не у захваті від положень проекту і кримські татари.
11 березня 81 зі ста депутатів кримського парламенту проголосували за постанову "Про гарантії відновлення прав кримськотатарського народу та його інтеграції в кримське співтовариство".
Цей документ гарантував цілу низку прав та можливостей для кримськотатарської громади півострова.
У ньому йшлося про те, що при затверджені нової Конституції Республіки Крим кримськотатарська мова нарівні з російською та українською буде визнана офіційною; кримські татари матимуть 20% квоту у парламенті та в органах виконавчої влади, гарантоване представництво у місцевих радах.
Постанова також гарантувала офіційне визнання Курултаю (національного з’їзду) та органів, що ним формуються; фінансове забезпечення процесу облаштування та вирішення земельного питання; забезпечення культурних, релігійних та освітніх прав; сприяння у паралельному використанні історичних та сучасних топонімів; сприяння розвитку національних ЗМІ.
Те, що ці гарантії будуть дотримані, влада Криму обіцяла й президенту Татарстану Рустаму Мінніханову під час його останнього візиту в Крим 29 березня – у день проведення позачергової сесії Курултаю, на якій проголосили про початок "політичних і правових процедур зі створення національно-територіальної автономії".
Однак жодний з пунктів "Постанови про гарантії...", крім мовного, у проекті Конституції не відображений.
"Ми, в тому числі і через постанову, прийняту ВР АРК 11 березня, дали свої пропозиції, які, з нашої точки зору, повинні були бути обов'язково включені в текст Конституції Криму. Наприклад, питання про визнання органів національного самоврядування кримських татар і ряд інших. У сьогоднішньому проекті Конституції нічого цього немає" , - заявив глава Меджлісу Рефат Чубаров, зазначивши, що проект кримської Конституції не винесли на суспільне обговорення.
"Меджліс впевнений, що така Конституція підтримки серед кримських татар не знайде", - заявив його заступник заступник пана Чубарова Наріман Джелял.
Втім, як повідомили джерела ВВС Україна у парламенті Криму, наразі до проекту продовжують вносити поправки, тож підсумковий текст може дещо змінитися.