У Криму, відділення якого від України і приєднання до Російської Федерації не було визнане світовим співтовариством, з’явилася власна Конституція.
У Криму, відділення якого від України і приєднання до Російської Федерації не було визнане світовим співтовариством, з’явилася власна Конституція.
Її на позачерговій сесії ухвалив парламент. За це рішення, без обговорення, одноголосно проголосували 88 депутатів, які зареєструвалися у сесійній залі. Всього парламентарів – 100.
Критичні оцінки нової Конституції лунають як від кримських татар, так і від кримських політиків.
Очікувалось, що депутати вноситимуть поправки в проект Конституції перед голосуванням, однак спікер Володимир Константінов закликав цього не робити.
"Не виключено, що в запропонований варіант документа вами, шановні колеги, вноситимуться суттєві правки. Це ваше невід'ємне право, яким, я впевнений, ви розпорядитеся з максимальною користю для Криму і кримчан. Зовсім необов'язково всі наявні у вас думки і пропозиції в поспіху вносити в той документ, який буде нами ухвалюватися сьогодні", - заявив голова кримського парламенту.
Положення
Конституція, яку допомагали писати в Москві, складається з 95 статей, об’єднаних у десять розділів. Крим проголошується "демократичною правовою державою у складі Російської Федерації", в якій визнається "принцип різноманіття культур" і гарантується забезпечення їх "рівноправного розвитку та взаємозбагачення". Запроваджуються три державні мови – російська, українська та кримськотатарська.
Парламент Криму, згідно з документом, матиме право законодавчої ініціативи в Держдумі Росії, а також право на ведення власної законодавчої діяльності.
Кількість депутатів, після найближчих виборів, які можуть відбутися вже у вересні цього року, зменшиться до 75, і вони матимуть недоторканість.
Конституція визнає вищою посадовою особою Криму Главу республіки, який одночасно зможе обіймати пост голови Ради міністрів.
Його на 5 років обиратиме парламент конституційною більшістю. Бути Главою республіки більше ніж двічі поспіль не дозволяється.
Критика
Суттєві зауваження до проекту Конституції мають як представники проросійського табору місцевого політикуму, так і кримські татари. Так, депутат кримського парламенту від партії "Руська єдність" Сергій Шувайніков на своїй сторінці у Facebook написав, що "це скоріше хороший і якісний статут суб'єкта федерації", ніж Конституція.
Він зазначив, що проект не відображає кримської специфіки: "практично нічого про статус народів і етнічних груп Криму, їх права, в тому числі права на органи етнічного самоврядування, що для Криму дуже важливо".
Напередодні ухвалення Конституції голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що її проект є неприйнятним для кримських татар, оскільки у документі немає жодної норми, яка б гарантувала збереження і розвиток корінного народу.
"Якщо ми, дійсно, хочемо розвивати кримське суспільство збалансованим і з урахуванням інтересів всіх жителів півострова, треба починати з Конституції, а не з обману", - заявив пан Чубаров. Він назвав проект закону "скоростиглим".
10 квітня Меджліс провів розширене засідання, учасники якого зійшлися на тому, що процес підготовки проекту Основного закону фактично був закритим - проходив "поза широким громадським обговоренням".
У березні в Криму пройшов референдум, невизнаний Києвом та Заходом, в результаті якого на півострові проголосили незалежність, а потім приєдналися до Росії.
Україна називає це анексією півострова і не визнає її. Київ підтримали країни Заходу, а також ООН, ухваливши відповідну резолюцію на Генеральній Асамблеї.