Українська криза, на думку більшості експертів, вступила в нову і, можливо, критичну стадію. Події на сході України розвиваються стрімко і часто непередбачувано. Експерти з Росії, України і США дають свою оцінку поточних подій в інтерв'ю ВВС.
Українська криза, на думку більшості експертів, вступила в нову і, можливо, критичну стадію. Події на сході України розвиваються стрімко і часто непередбачувано. Експерти з Росії, України і США дають свою оцінку поточних подій в інтерв'ю ВВС.
"Нагнітання психозу"
Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова (Україна)
Це продовження сценарію з дестабілізації України. У Криму була база Чорноморського флоту, це давало можливість її використовувати як плацдарм для того, щоб на цій базі розгортався місцевий радикальний рух, сепаратистський. На сході України такої бази немає, тому використовуються і місцеві радикальні рухи, в тому числі підтримувані комуністами і "Партією регіонів". Плюс, за повідомленнями служби безпеки України, там є люди з ГРУ і міністерства оборони РФ.
Проросійські настрої і в Криму, і в східних регіонах підтримувалися давним-давно. Щоб завести натовп, який насправді є численним, до радикальних дій і повести його до потрібного напрямку, достатньо купки радикалів, які дуже професійно використовують ефект натовпу, нагнітання психозу. Дуже нагадує добре підготовлену диверсійну групу. Вже дуже сильно нагадує. Плюс дезорганізація місцевих органів влади, в тому числі і силових.
Пред'являти якісь особливі претензії до влади, якій кілька місяців від народження, досить важко. Те, що дезорганізовано систему управління сектором безпеки - всім відомий факт. Відновлення цього управління поки не відбулося. Триває, на жаль, дуже болісний пошук тих людей, які насправді могли б очолити сектор безпеки і вести нормальну роботу.
Якщо врахувати те, що з російського боку діють хороші професіонали, цю провокацію вони могли б влаштувати власними силами без допомоги українців. Ці відмовки я не сприймаю всерйоз. Швидше за все, це дезорганізація саме управління, дезорганізація силових структур на місцевому рівні. За рахунок того, що основний кадровий склад набирався за територіальним принципом, їм важко насправді бути на боці когось.
"Це - природний процес"
Ігор Коротченко, головний редактор журналу "Національна оборона " (Росія)
В умовах, коли київський режим не йде на діалог з мирним населенням південного сходу України і оголошує про проведення контртерористичної операції, яка насправді є прелюдією до громадянської війни і обернеться масовим виступом цивільного населення, для жителів регіону абсолютно очевидним є шлях протестів, спрямованих на те, щоб Київ почув їх голос і провів переговори щодо федералізації України.
Народні ополченці, висунуті з числа громадян України, беруть владу в свої руки, бо впродовж декількох місяців Київ їх не чує, Київ планує використовувати танки, бойові вертольоти, спецназ. У цих умовах люди елементарно захищають своє життя. Це громадяни України, які проживають на території Донецької області, які в минулому, очевидно, мали відповідний військовий досвід служби в армії, і сьогодні час висуває їх на авансцену історії, щоб заявити про свої права та вимоги.
Що стосується зброї, камуфляжу, все це було захоплене в будівлях служби безпеки України, де знаходяться арсенали і форма. Громадяни захоплювали будівлі СБУ, озброювалися, екіпірувалися, і тепер утворюють загони народної самооборони, щоб протистояти каральним діям Києва, коли Київ направляє регулярну армію. Думку про співробітників ГРУ транслює служба безпеки України на чолі з паном Наливайченком, щоб кинути тінь на Росію, показати нібито втручання Росії до українських справ, тому це дезінформація і провокація.
Це природний процес, немає жодної необхідності російського втручання. Це народна революція, народний протест. Люди вимагають федералізації, люди заявляють, що, якщо Київ кине війська на їх придушення, вони зустрічатимуть їх вогнем. Це право народу на повстання, тут все абсолютно легітимно з точки зору народного протесту.
"Москві потрібні гарантії, що Україна не вступить до НАТО"
Роджер Макдермот, співробітник Фонду Джеймстауна (США)
Російські спецслужби можуть встановити контроль над стратегічними будівлями і ключовими маршрутами, але якщо українські сили оборони дадуть відповідь на ці дії, відбудеться ескалація, на яку Росії потрібно використання великих ресурсів, у тому числі військово-повітряних сил і сухопутних військ.
Ризики полягають в тому, що українські військові і спецслужби чинять більш наполегливий опір, ніж припускали в Москві, і все це перетворюється на щось довге, затяжне і заплутане. Якщо Київ буде не в змозі відповісти гранично швидко, у Москви з'явиться грандіозний козир, який можна буде використовувати в своїх цілях при переговорах: або Захід визнає розколоту на частини Україну, або погодиться з ідеєю компромісу, що включає в себе прийняття нової конституції і федералізацію України.
Москві потрібні юридичні гарантії того, що Україна ніколи не вступить до НАТО. Кремль грає по-крупному і думає , що може перемогти. У свою чергу, у НАТО і Заходу є всього кілька варіантів, як вплинути на хід подій. Захід вже випробував "стратегічний шок". Ця криза виявила слабкі місця в оцінці російської розвідки і потенційної загрози, яку вона може представляти у Східній Європі.
Як західні аналітики, так і уряди виявилися не в змозі знайти засоби, які дозволили б запобігти досягненню Росією своїх стратегічних цілей на території України. Замість здорового глузду ми бачимо тільки відчай і збентеження.
"Підготовка до повномасштабної війни"
Павло Фельгенгауер, військовий оглядач "Нової газети" (Росія)
Мабуть, зараз йде підготовка до повномасштабної війни, інший варіант поки важко собі уявити. У нинішньої київської влади великі проблеми з лояльністю силовиків, особливо на сході. Нова влада вже почала формувати частини добровольців, що є єдино вірним для неї шляхом. Краще робити це зараз, ніж коли почнеться повномасштабна війна з Росією.
Те, що хтось сидить в будівлях місцевих адміністрацій, від цього погано тільки мирним жителям. Коли там якісь незрозумілі люди, а в деяких випадках це просто кримінал, займають адміністративні будівлі - це, звичайно, колапс. Жителям від цього погано, а іншим ні так ні сяк.
Найважливіше для української влади зараз - переформатувати свої силові структури. Навіть добре, що на бік загарбників переходить міліція. МВС в Україні ненавидять всі. Те, що жахлива корумпована структура переходить під російський прапор, жодних дивідендів Росії не принесе.
Взагалі все залежить від українців: чи зможуть вони консолідуватися і створити досить численні ефективні загони самооборони, що починає зараз відбуватися в різних частинах України, тоді у Росії жодних шансів не буде. Проти кількох мільйонів ополченців російські збройні сили будуть марні.
"Кордон у нас далеко не на замку"
Олександр Скибінецький, екс- заступник голови СБУ України
Це скоординований системний план з дестабілізації обстановки в східних областях України, який задуманий і здійснюється російськими спецслужбами у взаємодії з активістами місцевого населення, налаштованими на відділення цих областей від України і приєднання їх до Росії.
Спочатку озброєні групи людей - це, я глибоко впевнений, спецназ головного розвідуправління (ГРУ) міністерства оборони Росії, який надалі зміцнює свої позиції за рахунок залучення і озброєння місцевих, пов'язаних з ними осіб, з якими, очевидно, зв'язок було встановлено задовго до цих подій, і з прикриттям, так би мовити, широких мас, що підтримують сепаратистські гасла.
Я думаю, способів закидання цих груп озброєних людей у камуфляжах, з екіпіровкою, достатньо. Кордон у нас далеко не на замку, і крім контрольно-пропускних пунктів, решта все долається дуже легко. Тактика подальша, на мій погляд, полягає в тому, щоб захопити установи, де є зброя, і озброїти додатково тих, хто приєднується до цих дій.
У нас є дуже багато таких організацій сепаратистського спрямування, скажімо, рух за Донецьку республіку, козачі організації, які орієнтовані на донських козаків, пов'язані з ними. Думаю, з цими організаціями контакти були встановлені задовго до подій, можливо, навіть не цього року, а раніше, і тільки зараз вони активно задіяні. Я не бачу, щоб особливо виділялися молодіжні організації. Звичайно, є молодь, але, мені здається, ключове слово - не молодь.