Арсеній Яценюк каже, що проект нової Конституції треба ухвалити у першому читанні до 25 травня. Серед депутатів парламенту цей план не знаходить однозначної підтримки.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк виступає за консенсусне ухвалення проекту нової Конституції у першому читанні до першого туру президентських виборів 25 травня.
Цей документ, на його думку, повинен передбачати скасування обласних та районних державних адміністрацій, суттєве обмеження повноважень президента, а також зміну принципів формування судової влади.
У тимчасовій спеціальній комісії з розробки проекту Конституції припускають, що відповідний законопроект підготують до 15 травня.
Запропонована головою уряду концепція конституційних змін не знайшла однозначної підтримки у депутатів парламенту. Під час обговорення тез пана Яценюка в стінах Ради їх розкритикували як представники коаліції, так і опозиціонери.
Яценюк пропонує
У вівторок український парламент провів відкрите засідання у формі громадських слухань, на якому обговорювалося внесення змін до Конституції.
На думку Арсенія Яценюка, нову редакцію Конституції, котру повинні підтримати усі політичні сили, парламент має ухвалити у першому читанні ще до 25 травня цього року. До першого першого туру виборів президента України.
Після ухвалення проекту Конституції у першому читанні його мають спрямувати на експертизу до Конституційного суду, а також до Венеціанської комісії, заявив прем’єр.
Голова уряду запропонував ліквідати обласні та районні державні адміністрації, котрі він назвав "радянським рудиментом". Основна частина владних повноважень повинна перейти до виконавчих комітетів, сформованих відповідними місцевими радами.
Прем’єр заявив про наміри суттєво обмежити повноваження президента у новій Конституції.
Згідно з його пропозиціями, президент втрачає право зупиняти дію рішень органів місцевої влади, позбавляється повноважень з призначення суддів, а також зобов’язується вносити до парламенту кандидатури міністрів оборони та закордонних справ лише за погодженням з прем’єр-міністром.
Арсеній Яценюк заявив про намір суттєво змінити принципи формування судової влади, зокрема, повернути Верховному Суду статус вищої судової інстанції, а також передавши Вищій раді юстиції повноваження з призначення суддів.
Серед інших новацій, які запропонував пан Яценюком, - скасування функції загального нагляду прокуратури, а також скасування "елементу партійного впливу" на депутатів парламенту.
"Уряд звертається до всіх політичних сил. Часу практично немає. До 25 травня країна повинна побачити нову редакцію Конституції. Кожен кандидат в президенти повинен сказати: "це - правильна Конституція, я буду її виконувати і нести високе звання голови держави", - підкреслив він.
Комісія працює
У березні цього року парламент створив тимчасову спеціальну комісію з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції та надав їй час до 15 травня, аби подати напрацьований нею документ до Верховної Ради.
За словами голови комісії Руслана Князевича, за час своєї роботи ТСК отримала майже тисячу пропозицій стосовно змін до Основного Закону.
Комісія вирішила, що запропоновані нею зміни не можуть стосуватися тих розділів Конституції ("Загальні засади", "Вибори. Референдум", "Внесення змін до Конституції"), зміни до котрих потребуватимуть проведення всеукраїнського референдуму.
Фактично це означає, що питання унітарного устрою, статусу мов та проведення місцевих референдумів у цьому проекті не зачіпатимуться.
Пан Князевич заявив, що найближчим часом члени ТСК напрацьовуватимуть текст законопроекту, аби вийти на його узгоджений текст у запланований строк.
Всі критикують
Судячи з ходу дискусії щодо озвученої паном Яценюком концепції конституційних змін, ухвалення відповідного проекту змін до Конституції 300 голосами на сьогодні виглядає проблематично.
І представники коаліції, і опозиціонери критикували пропозиції пана Яценюка.
"Я стверджую, що промова Яценюка спонукає до ліквідації державності", - заявив з парламентської трибуни депутат Олесь Доній.
За його словами, досвід анексії Криму засвідчує, що "в умовах агресії Росії" ліквідація обласних державних адміністрацій у східних та південних регіонах України може призвести до "здачі половини країни".
Проти ослаблення повноважень президента виступив лідер фракції "Свобода" Олег Тягнибок, котрий нагадав, що його політсила має власний проект Конституції, котрий перетворює Україну на президентську республіку.
Натомість у Партії регіонів наполягають на конституційному закріпленні статусу російської мови як другої державної, а також переході до виборності керівників областей та спрощенні процедури імпічмента президента.
А лідер Компартії Петро Симоненко заявив, що його сила виступає за перехід до федеративного устрою України.
Голова парламентського комітету з питань державного управління та місцевого самоврядування Давид Жванія заявив, що уряд не може бути ініціатором внесення проекту Конституції до парламенту, а саму дискусію про зміни Основного Закону потрібно починати не за чотири тижні до президентських виборів, а тоді, коли ситуація в країні заспокоїться, а система влади буде відлагоджена.
Росія наполягає
Раніше Міністерство закордонних справ Росії висловлювало стурбованість з приводу закритості процесу обговорення проекту нової Конституції України.
Зокрема, невдоволення МЗС викликав неналежний рівень висвітлення ЗМІ роботи ТСК Руслана Князевича, а також відсутність "абсолютно необхідного у таких випадках широкого обговорення за участю незалежних експертів та громадсьеких організацій".
Коментар відомства від 2 квітня називає причиною "політичних катаклізмів" в Україні саме "відсутність у країні збалансованого Основного Закону, котрий адекватним чином враховував би інтереси усіх національних та мовних груп".
Днями глава МЗС Росії вчергове заявив про необхідність початку в Україні конституційного процесу "з повноцінною участю представників всіх регіонів".
У МЗС України застерігають російську сторону "від нав’язливих спроб вигадати для України свою Конституцію".
"Вони (ці наміри. – Ред.) відображають план окупації та застою", – заявили 8 квітня у зовнішньополітичному відомстві.